Компас сорому

Вперше я почула про концепцію «компас сорому» на семінарі з психодрами на тему сексуальності від Інари Ердманіс (Inara Erdmanis) у 2015 му.

Попри те, що в англомовних джерелах ця концепція згадується доволі часто, серед українських психологів вона маловідома.

Психіатр Дональд Натансон (Donald Nathanson) вперше сформулював цю ідею у 1992 році у своїй книзі “Shame and Pride” («Сором і гордість»).

Він виділив чотири основні типи людських реакцій в обходженні з соромом. Сором – це, напевно, найважча емоція, спрямована на себе, пов’язана зі сприйняттям себе як поганого і небажаного.

Високий рівень сорому пов’язаний з низкою психічних порушень та іншими психологічними проблемами, включаючи депресію, тривожність, розлади особистості та знижену самооцінку.

Компас реакцій сорому

Модель Натансона включає в себе такі реакції подолання сорому (копінг-стратегії):

• Відсторонення (Withdrawal)
• Атака на себе (Attack Self)
• Ухилення (Avoidance)
• Атака на інших (Attack Others)

Натансон описав сором як реакцію на переривання таких емоційних станів як інтерес-збудження або задоволення-радість, коли ми натикаємося на перешкоди для можливості виконувати наші бажання.

Він розглядав сором як прожектор, що висвітлює усі наші недоліках і невдачі.

У світлі цього прожектора дуже некомфортно, тому замість того, щоб спрямувати енеогію на відновлення або перегляд своєї ідентичності, люди намагаються вибратися з нього, використовуючи скріпти, описані чотирма напрямками компаса.

Скріпт – це набір правил, які ми маємо щодо того, як ми інтерпретуємо та реагуємо на різні сцени (сцена – це комбінація «стимул-афект-реакція»).

Відсторонення

Тут у сприйнятті людини сором має реальні підстави, і реакцією стає відсторонення від ситуацій, у яких є ризик з ним зустрітися, мінімізувати його вплив.

Стратегії можуть включати ізоляцію, втечу, замикання у собі і розрив зв’язків (втрата зв’язків є найбільшою проблемою у цій стратегії).

В той час як негативні емоції та думки є пов’язаними з цією реакцією, людина, яка замикається у собі, може явно не розпізнавати почуття сорому.

Натансон сформулював депресію в термінах відсторонення від почуття сорому. Він вважав що атипова депресія є наслідком переживання тривалого сорому, а класична  /меланхолійна депресія є результатом поєднання сорому зі страхом покарання (почуття провини).

Атака себе

Ця реакція також включає в себе сприйняття сорому як такого, що має причини. Агресія спрямовується всередину себе.

Це виражається у самокритці та самоприниженні. Зневага та відраза до себе посилюють ефект сорому.

Замість того, щоб замикатися в собі, люди, яким притаманна ця реакція, мотивовані терпіти сором заради збереження стосунків, що може призвести до підлаштування під очікування інших та конформізму, аби зменшити вірогідність переживання  сорому у майбутньому.

Як відсторонення, так і атака на себе є інтерналізуючими стратегіями, що включають визнання негативних емоцій і прийняття послання сорому як валідного.

Ухилення

Ухилення передбачає заперечення послання сорому та негативного сприйняття себе. Це контрастує з відстороненням, коли ці повідомлення приймаються, і в результаті відбувається уникання відповідних ситуацій).

Люди, які використовують цю реакцію, радше намагатимуться відволіктися, аби викликати у себе натомість нейтральні або позитивні почуття. Вони також мотивовані мінімізувати свідоме переживання сорому.

Стратегії відволікання можуть включати секс, вживання психоактивних речовин або заняття з метою пошуку гострих відчуттів, або речі, які викликають у нас гордість.

В інтерв’ю «Behavior Online» Натансон сказав: «Сором розчиняється в алкоголі і виводиться кокаїном та амфетамінами».

Вважається, що з чотирьох напрямків компаса скріпти ухиляння найбільш схильні діяти поза отямленим усвідомленням. Одна з проблем цієї стратегії полягає в тому, що вона заважає нам зрозуміти, що сором намагається нам сказати.

Атака інших

Нападки на інших мають на меті їх знецінення, у намаганні підвищити власну самооцінку. Це може включати звинувачення або приниження, та доходити до крайнощів, таких як фізичне насильство та сексуальний садизм.

Натансон вважав, що в другій половині ХХ століття домінуюча культурно очікувана реакція сорому змістилася на ухилення та натаку на інших.

«Ми перейшли від культури ввічливості та шанобливості до культури нарцисизму та насильства, все це слід розуміти як зміни в сценарних реакціях на афект сорому» (у Behavior Online).

Шкала компаса сорому

Еллісон і його колеги розробили шкалу «Компас сорому» (COMPASS OF SHAME SCALE або CSS) для вимірювання того, наскільки людині притаманний кожен з чотирьох способів реагування.

Шкала включає в себе ряд ситуацій і чотири варіанти відповідей для кожної з них, що відповідають чотирьом стилям подолання сорому.

Наприклад, для ситуації: «Коли, виконуючи якесь завдання я помічаю, що мої сили або навички є недостатніми», варіанти відповідей такі:

• «Я поводжуся таким чином, ніби це не так». (ухилення/AV)
• «Я злюся на себе за те, що я недостатньо вправний». (атака на себе/AS)
• «Я перестаю цим займатися». (відсторонення/WD)
• «Я дратуюся на інших». (атака на інших/AO)

В кінці статті наведена перекладена мною версія опитувальника. 

Актуальність

Адекватна самооцінка забезпечує людям більшу психологіну стійкість і краще відновлення після емоційно складних ситуацій та криз.

Було виявлено, що бали за шкалами «Компас сорому» щодо відсторонення, атаки на себе та атаки на інших негативно корелюють із самооцінкою, а це означає, що більша схильність до цих реакцій на сором пов’язана зі зниженою самооцінкою.

Результати, які видає пошук Google, свідчать про те, що ця модель практично застосовувалася у кількох різних контекстах, особливо щодо кримінальних правопорушень та відновного правосуддя.

Процес відновного правосуддя дозволяє виражати сором та інші складні емоції, що призводить до зниження їх інтенсивності та дозволяє перейти до більш констуктивних способів.

Ви схильні відчувати сильний сором? Чи здається якась із цих точок компаса стратегією подолання труднощів для вас?

ШКАЛА «КОМПАС СОРОМУ»

A. Коли, виконуючи якесь завдання я помічаю, що мої сили або навички є недостатніми:

0 1 2 3 4

1. Я поводжуся таким чином, ніби це не так. (AV)

0 1 2 3 4

 2. Я злюся на себе за те, що я недостатньо вправна/ий. (AS)

0 1 2 3 4

3. Я перестаю цим займатися. (WD)

0 1 2 3 4

4. Я дратуюся на інших. (AO)

B. У ситуації змагання коли я порівнюю себе з іншими:

0 1 2 3 4

5. Я критикую себе. (AS)

0 1 2 3 4

6. Намагаюся щоб мене не помітили. (WD)

0 1 2 3 4

7. Відчуваю неприязнь до інших. (AO)

0 1 2 3 4

8. Я прибільшую свої досягнення. (AV)

C. У ситуаціях, коли я почуваюся невпевнено чи маю сумніви в собі:

0 1 2 3 4

9. Я уникаю інших.  (WD)

0 1 2 3 4

10. В мене виникає бажання звинуватити інших за те, що я так почуваюся. (AO)

0 1 2 3 4

11. Я дію більш впевнено, ніж почуваюся насправді. (AV)

0 1 2 3 4

12. Я дратуюсь на себе. (AS)

D. В моменти, коли я невдоволена/ий своїм зовнішнім виглядом:

0 1 2 3 4

13. Я виміщаю це інших людях. (AO)

0 1 2 3 4

14. Я роблю вигляд, що мені байдуже. (AV)

0 1 2 3 4

15. Я відчуваю роздратування до себе. (AS)

0 1 2 3 4

16. Я сторонюся інших людей. (WD)

E. Коли я попадаю у незручну ситуацію на людях через власну помилку:

0 1 2 3 4

17. Я приховую свою ніяковість за допомогою жарту. (AV)

0 1 2 3 4

18. Мені хочеться себе стукнути. (AS)

0 1 2 3 4

19. В мене виникає бажання стати невидимкою. (WD)

0 1 2 3 4

20. Я дратуюся на людей, котрі це помітили. (AO)

F. Коли я почуваюся самотньою/ім чи покинутою/им:

0 1 2 3 4

21. Я звинувачую себе. (AS)

0 1 2 3 4

22. Я віддаляюсь від інших. (WD)

0 1 2 3 4

23. Я звинувачую інших. (AO)

0 1 2 3 4

24. Я цього не показую. (AV)

G. Коли я відчуваю, що інші невисокої думки про мене:

0 1 2 3 4

25. Мені хочеться не попадатися їм на очі. (WD)

0 1 2 3 4

26. Я хочу вказати їм на їх неправоту. (AO)

0 1 2 3 4

27. Я переконую себе що не маю причин почуватися погано. (AV)

0 1 2 3 4

28. Я зосереджуюся на своїх недоліках. (AS)

H. Коли мені здається, що інші в мені розчаровані:

0 1 2 3 4

29. Я злюся на них за їх надто високі очікування від мене. (AO)

0 1 2 3 4

30. Вдаюся до жарту, аби приховати свої почуття. (AV)

0 1 2 3 4

31. Я докоряю собі. (AS)

0 1 2 3 4

32. Намагаюся усунутись з тієї ситуації. (WD)

I. Коли я відчуваю, що хтось мене відштовхує:

0 1 2 3 4

33. Я намагаюся відволіктися, аби себе втішити . (AV)

0 1 2 3 4

34. Я роздумую над власними недоліками (AS)

0 1 2 3 4

35. Я їх уникаю. (WD)

0 1 2 3 4

36. Я злюся на них. (AO)

J. Коли інші вказують мені на мої помилки:

0 1 2 3 4

37. Я відчуваю, наче я не в змозі нічого зробити правильно. (AS)

0 1 2 3 4

38. Я хочу втекти. (WD)

0 1 2 3 4

39. Я вказую на їхні помилки. (AO)

0 1 2 3 4

40. Я відмовляюся визнавати свої помилки. (AV)

0 1 2 3 4

K. Коли я зазнаю приниження:

41. Я ізолюю себе від інших. (WD)

0 1 2 3 4

42. Я серджуся на людей за те, що через них так почуваюся. (AO)

0 1 2 3 4

43. Я прикриваю своє приниження тим, що дуже зайнята/ий. (AV)

0 1 2 3 4

44. Я злюся на себе. (AS)

0 1 2 3 4

L. Коли я відчуваю провину:

45. Я перекидаю свої почуття назад, тим, хто змусив мене так себе почувати. (AO)

0 1 2 3 4

46. Намагаюся цього не відчувати, наче це не про мене. (AV)

0 1 2 3 4

47. Я себе зневажаю. (AS)

0 1 2 3 4

48. Мені хочеться зникнути. (WD)

0 1 2 3 4

Джерела:

• Behavior Online (2000): A Conversation with Donald Nathanson
• Children of the Code: The Compass of Shame (interview with Donald Nathanson)
• Elison, J., Lennon, R., & Pulos, S. (2006). Investigating the compass of shame: The development of the Compass of Shame Scale. Social Behavior and Personality: An International Journal, 34(3), 221-238.
• International Institute for Restorative Practices

Yelsma, P., Brown, N. M., & Elison, J. (2002). Shame-focused coping styles and their associations with self-esteem. Psychological Reports, 90(3, part 2), 1179-1189.