Суперницькі стосунки

Заснована на практиці загальна інформація про психологію стосунків на умовах суперництва у Психоенциклопедії на psyhology.space

Суперництво – це змагальницький процес, коли дві або більше особи, групи або організації борються з метою досягнення переваги одна над іншою.

Це може включати конкуренцію за ресурси, позиції або вплив, а також пряму або непряму агресію, конфлікти.

Явище може мати як позитивні, так і негативні наслідки.

Термін “суперництво” (англ. rivalry) походить від латинського слова “rivalis”, що означає “конкурент”.

У психологію поняття увійшло для опису міжособистісних відносин, які характеризуються змагальністю, прагненням до переваги над іншим, а також визнанням іншої людини як конкурента або ворога.

Суперництво може відбуватися у різних сферах життя, від бізнесу, наукових досліджень, навчання та спорту до сімейних стосунків.

У деяких з них воно є корисним, оскільки стимулює розвиток та адекватну  конкуренцію.

Водночас суперництво у міжособистісних стосунках завжди є негативним явищем, пов’язаним із конфліктами.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ СУПЕРНИЦТВА

Суперництво з’являється з різних причин залежно від контексту та сторін-учасниць, але основою виступає конкуренція за обмежені ресурси, можливості, владу або вплив.

Наприклад, у бізнесі може виникати між компаніями, які конкурують за клієнтів, ринкову частку та прибуток.

У спорті – між командами, які борються за перемогу в турнірі задля грошової винагороди або за звання чемпіона.

У міжособистісних стосунках, наприклад, між особами, які змагаються за увагу або схвалення того ж самого партнера, члена сімʼї або друзів.

Трапляється, що учасники змагання зосереджені більше не на результаті внаслідок боротьби, а на самому процесі, пов’язаному з викликами, азартом та гострими відчуттями.

ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ СУПЕРНИЦТВА

Хоча суперництво зазвичай сприймається як негативний аспект взаємодії, воно також може мати позитивні сторони.

Серед них те, що воно стимулює розвиток та активує систему мотивації. 

До приладу, оскільки конкуренти намагаються знайти нові способи для покращення своїх продуктів або послуг, щоб виграти конкурентну боротьбу.

Також це призводить до розширення асортименту вибору для споживачів, оскільки кожна компанія намагається запропонувати кращі продукти та послуги.

Щобільше, підвищує ефективність. Тобто, компанії працюють більш ефективно, щоб збільшити свою конкурентоспроможність.

Суперництво посилює мотивацію. Дух суперництва збуджує амбіції для досягнення більш високих результатів та стандартів, а також переконаність у можливості отримання переваги.

НЕГАТИВНІ СТОРОНИ СУПЕРНИЦТВА 

Негативні аспекти суперництва можуть включати:

  • Надмірну конкуренцію:
    • особливо, якщо кількість конкурентів занадто велика, що може призвести до зменшення прибутків, падіння цін та зниження якості продуктів або послуг.
  • Зниження якості:
    • погіршення якості продуктів або послуг, оскільки компанії намагаються знизити витрати та збільшити свою конкурентоспроможність.
  • Вплив на співробітників:
    • інколи створює напругу серед працівників, які мають відчуття страху втратити роботу, або може призвести до погіршення умов праці.
  • Відчуття конкурентного тиску:
    • для деяких людей, особливо для тих, хто має високу чутливість  суперництво може спровокувати почуття тривоги, стресу та виснаження.
  • Сприяння агресії та ворожнечі:
    • створює негативну атмосферу людьми, що може призвести до конфліктів та недоброзичливих дій.

Отже, хоча суперництво може мати позитивний вплив на економіку та соціальні відносини, воно також може мати негативний вплив, особливо якщо конкуренція стає надмірною.

ТЕОРІЇ СУПЕРНИЦТВА

Багато психологічних теорій вказують на те, що батьківське виховання може мати значний вплив на формування різних аспектів поведінки та особистісного розвитку дітей, включаючи дух суперництва з іншими людьми.

Наприклад, в теорії соціального навчання, запропонованій Альбертом Бандурою, стверджується, що діти навчаються певних поведінкових моделей та ставлень, спостерігаючи за своїми батьками та іншими дорослими.

Якщо батьки змагаються з іншими людьми, це може призвести до того, що дитина також розвиватиме дух суперництва, сприймаючи його як норму поведінки.

Крім того, деякі теорії переконують, що виховання може вплинути на формування особистісних якостей, таких як самооцінка та впевненість у собі.

Якщо батьки ставляться до своїх дітей занадто конкурентно, то це може призвести до того, що дитина відчуває постійний тиск від своїх батьків і намагається завжди бути кращою за інших.

Отже, батьківське виховання може впливати на формування духу суперництва в дитини через передачу певних моделей поведінки та ставлень, а також через вплив на формування особистісних якостей.

Важливо знати, що батьки можуть впливати на дітей, навіть несвідомо, тому важливо дбати про те, щоб ставлення батьків до своїх дітей були позитивними та сприяли формуванню здорової особистості.

Декілька психологічних теорій можуть пояснити вплив батьківського виховання на формування духу суперництва з іншими людьми.

  • Теорія соціального навчання, запропонована Альбертом Бандурою,
    • Стверджує, що діти навчаються певних поведінкових моделей та ставлень, спостерігаючи за своїми батьками та іншими дорослими.
    • Якщо батьки змагаються з іншими людьми, це може призвести до того, що дитина також розвиватиме дух суперництва, сприймаючи його як норму поведінки.
  • Теорія взаємодії, запропонована Урі Бронфенбреннером,
    • Вказує на те, що дитина перебуває в середовищі, що складається з кількох рівнів взаємодії, у тому числі родинного оточення.
    • Батьківське виховання, зокрема ставлення батьків до змагань та суперництва з іншими людьми, може
    • Стверджує, що формування дитячої особистості залежить від взаємодії дитини з оточуючими екологічними системами:
      • мікросистему (наприклад, сім’я, школа),
      • мезосистему (взаємодію між різними мікросистемами),
      • екзосистему (зовнішнє середовище, наприклад, масова культура, масові засоби масової інформації, політичні структури)
      • макросистему (ширший культурний та історичний контекст).

Одним з факторів, який може впливати на формування схильності до суперництва у дитини, є її взаємодія з оточуючими мікросистемами, зокрема з сім’єю та ровесниками.

Теорія прикладного багатомірного аналізу (Theory of Applied Multiple Analysis, TAMA) розглядає виховання як процес передачі дітям певних норм, цінностей та стереотипів поведінки, які формують їхні світогляди та соціальні зв’язки.

Згідно з цією теорією, якщо батьки змагаються з іншими людьми та постійно наголошують на важливості перемоги, то це може сприяти формуванню у дітей духу суперництва.

Теорія прикладного когнітивізму (Theory of Applied Cognitivism) також вказує на те, що батьківське виховання може впливати на формування різних аспектів поведінки та особистісного розвитку дітей, включаючи дух суперництва.

Згідно з цією теорією, діти можуть навчитися думати та вчиняти певним чином, спостерігаючи за своїми батьками та іншими дорослими.

Якщо дитина бачить, що її батьки постійно змагаються з іншими людьми та надто акцентують на перемозі, то це може сприяти формуванню у неї духу суперництва.

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “підлітковий психолог” і “корпоративний психолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм націлювання експертизи у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

  • неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
  • позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності

Автор