ГОРЕ І ГОРЮВАННЯ
Горе це – нормальна та природна реакція на втрату, якою може бути будь-що: смерть близької людини, розрив стосунків, втрата здоров’я, роботи або інших значущих цінностей нашого життя. Горе може виявлятися фізично, емоційно, поведінково та когнітивно.
Здається, ми всі з ним знайомі і його природа, ніби, є очевидною. Однак насправді горювання є складним емоційним процесом, який має значний вплив на наше психічне та фізичне здоров’я, адже часто охоплює доволі широкий спектр емоційних реакцій, таких як смуток, гнів, вина, страх.
Дуже часто горя, як неприємної емоції хочеться якомога швидше позбутися, не відчувати. У таких ситуаціях важливо пам’ятати, що «негативних» емоцій не буває і всі вони корисні і мають своє призначення.
Так само і горе ні в якому разі не є патологічним станом, а лише природним процесом, який дозволяє людині адаптуватися до змін у своєму житті.
Тема горювання є дуже глибокою, оскільки торкається фундаментальних аспектів людського існування. Велика значущість втрачених цінностей завжди підсвічується такими самими масштабними емоціями, що в народі звикли називати «негативними».
Саме про цінність нам часто нагадує горе.
Втрата і горювання є невід’ємними частинами життя. Неможливо прожити життя абсолютно нічого не втративши. Отож кожен виробляє свої стратегії і ритуали горювання протягом життя.
Розуміння цих процесів допомагає краще себе підтримати в моменти горя, а фахівцям надавати ефективну допомогу тим, хто переживає важкі часи. Дослідження в цій галузі сприяють розробці методів підтримки та втручання, які можуть полегшити процес горювання та запобігти розвитку ускладнень, таких як депресія, тривога чи розлад тривалого горя.
Тож не цурайтеся звернутися до психотерапії. Вона буде корисною для тих, хто зараз опинився сам на сам зі своїм горем.
ПОГЛЯД НА ГОРЕ В РІЗНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДАХ
Горе досить багатогранне явище, чи не тому йому присвятили свою увагу так багато психологів, і чи не тому воно є об’єктом дослідження різних теоретичних шкіл, підходів, кожна з яких знайшла у ньому щось нове і варте інтересу.
Основними підходами до розуміння природи горя можна назвати психодинамічний, екзистенційний, когнітивно-поведінковий підходи.
Психодинамічні підходи зосереджуються на внутрішніх конфліктах і минулих досвідах, які можуть впливати на переживання втрати. За Фройдом, робота горя полягає у поступовому відпусканні емоційних прив’язаностей до втраченої людини або об’єкта.
Це процес, який вимагає часу і включає поступове прийняття реальності втрати та відмову від ілюзій і надій, пов’язаних з втраченою особою.
Гуманістичні підходи, такі як екзистенційний, розглядають горе як частину людського досвіду і наголошують на важливості пошуку сенсу і значення у втраті. Ці підходи можуть допомогти людям знайти новий сенс життя після втрати і прийняти невідворотність смерті як частину людського існування.
Когнітивно-поведінкові підходи до вивчення горя зосереджені на тому, як мисленнєві процеси і поведінка впливають на переживання втрати. За цими підходами, негативні або спотворені мисленнєві процеси можуть ускладнювати горювання. Наприклад, думки типу “я ніколи не зможу жити без нього” або “це моя вина, що він помер” можуть посилювати відчуття провини та смутку.
ФАЗИ ГОРЮВАННЯ
Британська психоаналітик Мелані Кляйн вважала, що процес горя передбачає кілька фаз:
- Фаза відкидання. Під час неї людина відмовляється вірити в реальність втрати. Ця фаза характеризується тим, що людина відмовляється вірити у реальність втрати, захищаючись таким чином від гострого емоційного болю, пов’язаного з цією втратою. Відкидання є природним механізмом захисту психіки, який дозволяє людині поступово звикнути до нової реальності, уникаючи при цьому повного емоційного перевантаження.
Приклад: У жінки середніх років, яка завжди була активною і здоровою, діагностували важке хронічне захворювання, яке має змусити її змінити свій спосіб життя. Спочатку вона відмовляється вірити в діагноз. Жінка продовжує планувати активні поїздки та спортивні заходи, наче вона здорова. Також особа може уникати прийому ліків або візитів до лікаря, сподіваючись, що діагноз був помилковим.
- Фаза гніву. Коли людина переживає цю фазу, то основними її емоціями є злість, гнів, вона відчуває обурення щодо втрати. Гнів може бути спрямований на різні об’єкти, включаючи самого себе, інших людей, ситуації або навіть на втрачений об’єкт чи людину. Ця фаза є важливою частиною процесу горювання, оскільки вона дозволяє виразити емоційний біль і почати процес прийняття реальності втрати.
Приклад: Чоловік був звільнений з роботи, на якій працював понад десять років. На фазі гніву він відчуває сильне обурення на свого начальника, вважаючи, що звільнення було несправедливим. Він злиться на компанію, яка, на його думку, не оцінила його внесок. Звільнений також відчуває гнів на своїх колег, які, як йому здається, не підтримали його у важкий момент. Він виражає свій гнів через агресивні висловлювання у соціальних мережах і у конфліктах з друзями та родиною.
- Фаза переговорів. Період спроб домовитися чи змінити обставини втрати. («От якби ми прийшли раніше…», «Боже, ну чому ти забрав його, а не мене?»). Ця стадія характеризується спробами людини домовитися чи змінити обставини втрати, що відображає намагання уникнути болю та прийняття реальності втрати. Ця фаза включає роздуми над тим, що можна було б зробити, щоб запобігти втраті, а також спроби укладати угоди з вищими силами або самим собою. Фаза переговорів є важливою частиною процесу горювання, оскільки вона дозволяє людині опрацювати свої почуття провини та відповідальності. Ця фаза допомагає поступово прийняти реальність втрати, оскільки людина усвідомлює, що минуле неможливо змінити, і поступово переходить до прийняття нового стану речей.
Приклад: Максим розлучився зі своєю дружиною після багаторічного шлюбу. На фазі переговорів він роздумує над тим, що він міг би зробити, щоб зберегти шлюб. Він думає: “Якби я тільки приділяв їй більше уваги” або “Якби ми тільки пішли до сімейного психолога раніше”. Максим також може молитися або укладати уявні угоди з собою, обіцяючи змінити свою поведінку і стати кращим чоловіком, якщо його дружина погодиться повернутися до нього.
- Фаза депресії. У цей час людина переживає почуття глибокого суму та втрати, пригнічення. Людина може відчувати безнадію та безпорадність, усвідомлюючи, що минуле неможливо змінити. Це відчуття може викликати втрата мотивації до повсякденної діяльності та інтересу до того, що раніше приносило задоволення. Вона може відчувати, що інші не розуміють її почуттів або що спілкування лише посилює біль. Ця фаза допомагає інтегрувати втрату в своє життя і прийняти її як частину свого досвіду. Під час цієї фази людина поступово вчиться жити з втратою і знаходити новий сенс у житті.
Приклад: Дівчина втратила свою маму. Під час фази депресії вона відчуває глибокий сум і безнадію. Вона часто плаче, переглядаючи фотографії, і відчуває себе пригніченою. Дівчина може відмовлятися виходити з дому та зустрічатися з друзями, оскільки їй важко спілкуватися з іншими.
- Фаза прийняття. Останньою стадією, яка завершає роботу горя є прийняття реальності втрати та пошук нових шляхів у житті. Відмінністю цієї фази є те, що людина вже не бореться з втратою і не намагається її змінити, а натомість вчиться жити з нею і адаптуватися до нових обставин. Людина усвідомлює, що факт втрати неможливо змінити, і приймає її як частину свого життя. Це не означає, що біль повністю зникає, але він стає менш гострим і більш контрольованим. Ця фаза допомагає людині відновити емоційну стабільність і повернутися до нормального життя.
Приклад: Андрій був звільнений з роботи, яку дуже цінував. Після переживання фаз гніву, переговорів та депресії, він досягає фази прийняття. Андрій розуміє, що звільнення було необхідним кроком для його особистого зростання. Він починає шукати нові можливості і вирішує відкрити власний бізнес. Андрій відчуває впевненість у своїх силах і бачить майбутнє з оптимізмом.
Всі ці фази горювання кожна окрема особистість може переживати по-різному, у різній послідовності, а деякі з них можуть так і не настати.
ЗАВДАННЯ ГОРЯ
Проживання горя, як й інших емоцій («негативних» і «позитивних»), має життєво важливий сенс. Тому важливо не боротися, не блокувати свої справжні почуття.
Завданнями горя є:
- Прийняття реальності втрати: розпізнати і прийняти той факт, що втрата трапилася.
- Виявлення та висловлення емоцій: вираження глибоких почуттів горя та суму.
- Адаптація до нового життя без об’єкта втрати: спроможність змінити своє життя та адаптуватися до нових обставин без тієї людини чи речі, яку ви втратили.
- Збереження зв’язку із втраченим об’єктом: плекання пам’яті та зв’язку із тим, що було втрачено, але при цьому усвідомлення того, що цей об’єкт більше не є фізично присутнім.
- Перегляд втрати в контексті власного життя: розгляд втрати як частини більшого контексту свого життя та розвитку.
ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕ, ЯК МИ ПЕРЕЖИВАЄМО ГОРЕ
Переживання горя є складним і індивідуальним процесом, який може значно відрізнятися у різних людей. На те, як ми переживаємо горе, впливають різні фактори, скажімо:
Особистісні особливості
А) Рівень стресостійкості: Люди, які мають вищий рівень стресостійкості, можуть краще ладнати зі своїми емоціями, регулюючих, та знаходити способи проживання втрати.
Б) Психологічна гнучкість: Схожою рисою є психологічна гнучкість. Вміння адаптуватися до змін і приймати нові обставини також впливає на процес горювання.
В) Емоційна стабільність: Ще однією особливістю, яка дозволяє нам по-різному виявляти емоції є емоційна стабільність. Ця риса також може впливати на те, як ми горюємо. Люди з високою емоційною стабільністю зазвичай мають більш керований і менш інтенсивний досвід горювання.
Соціальна підтримка
Цей фактор є чи не найвизначальнішим серед усіх названих. Будь-яка подія приносить людині сменше шкоди, якщо при цьому в неї є той, хто підтримає, поспівчуває, допоможе чи просто побуде поруч.
А) Сім’я та друзі: Наявність підтримки з боку сім’ї та друзів може допомогти людині легше проходити через стадії горювання, отримуючи необхідну емоційну підтримку.
Б) Психотерапевтичні групи і групи підтримки: Спілкування з людьми, які переживають схожі втрати, може бути корисним для обміну досвідом і відчуття того, що ти не один в цьому світі, хтось ще вже пройшов через те, що ти переживаєш зараз.
В) Психолог: Робота із психологом підійде тим, хто не відчуває себе вільно ділитися своїм досвідом і почуттями з цілою низкою людей, тим для кого важлива довіра й конфіденційність
Тип і значущість втрати
Звісно, втратити близьку людину чи улюблену річ це не те саме: різні масштаби, різна цінність, відмінну кількість простору займає в нашому житті. Тому і відчуття втрати і процес горювання відрізнятимуться, в залежності від того, яка це була втрата.
А) Смерть близької людини: Втрата близької людини, особливо якщо це було несподівано, може викликати сильніші емоційні реакції та потребувати більше часу для переживання горя.
Б) Розлучення або розрив стосунків: Втрата значущих стосунків може викликати тривалий емоційний біль і потребувати часу для відновлення.
В) Втрата роботи: Втрата роботи може викликати почуття невпевненості та страху перед майбутнім, особливо якщо робота мала велике значення для особистості.
Попередній досвід втрат
А) Минулі втрати: Люди, які вже переживали втрати, можуть мати кращі навички для справляння з горем, але також можуть бути більш вразливими до нових втрат.
Б) Попередній досвід горювання: Досвід попередніх втрат може вплинути на те, як людина реагує на нову втрату, допомагаючи або заважаючи процесу горювання.
Культурні та релігійні фактори
А) Культурні традиції: Культура, в якій живе людина, може впливати на те, як вона переживає горе. У деяких культурах прийнято активно виражати свої емоції, в інших – стримувати їх.
Б) Релігійні переконання: Релігійні переконання та практики можуть надавати людині втіху та пояснення втрати, допомагаючи справлятися з болем.
Обставини втрати
А) Передбачуваність втрати: Втрата, яка відбулася несподівано, може викликати більш інтенсивні емоційні реакції, ніж та, що була очікувана.
Б) Обставини втрати: Обставини, за яких сталася втрата/смерть (насильницька, хвороба, нещасний випадок), можуть впливати на процес горювання.
Психічне та фізичне здоров’я
А) Психічний стан: Люди з наявними психічними захворюваннями можуть важче переносити горе і потребувати додаткової підтримки.
Б) Фізичне здоров’я: Фізичний стан людини також може впливати на процес горювання. Ослаблене здоров’я може ускладнювати справляння з емоційними та фізичними навантаженнями, пов’язаними з горем.
ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ?
Горювання це дуже індивідуальний процес, його неможливо прискорити чи створити якісь універсальні алгоритми, які б підходили для всіх.
- Прислухайтеся до своїх емоцій, дозволяйте собі відчувати.
- Дозвольте собі час, стільки, скільки вам це буде необхідно.
- Дбайте також про свою фізичну активність та здоров’я, не забувайте про себе.
- А також це цурайтеся залучитися підтримкою: друзів чи професійних психологів.
