Інсомнія

Інсомнія класифікується на первинне та вторинне, кожен із цих типів має свої підтипи залежно від причин виникнення

Первинне безсоння поділяється на шість підтипів, у яких можуть брати участь як внутрішні, так і зовнішні фактори

• Корекційне безсоння. Виникає під впливом специфічного стресора, і зникнення цього чинника призводить до нормалізації сну. Може тривати від кількох днів до кількох тижнів. Обговорюються техніки самодопомоги на сесії.
• Психофізіологічне безсоння. Найбільш поширена форма, коли симптоми тривають понад 3 місяці, і пацієнт відчуває надмірну стурбованість щодо недостатності сну. Застосовується повний курс КПТ-І.
• Парадоксальне безсоння. Пацієнти скаржаться на якість сну (тривалість або навіть наявність сну) без об’єктивних доказів порушення сну та денного функціонування. Цей тип зустрічається у 5% людей, які звертаються до лікаря. Допоміжними є техніки майндфулнес та увага до метакогніцій.
• Ідіопатичне безсоння. Зазвичай починається в дитинстві і не має очевидних факторів, що його спричиняють. Часто має слабку реакцію на КПТ-І.
• Безсоння, пов’язане з гігієною сну. Виникає через невідповідність повсякденних дій вимогам для якісного сну. У терапії акцент на поведінкові техніки.
• Безсоння в дитячому віці, пов’язане з поведінковими режимами.

Вторинне безсоння діагностують, коли труднощі зі сном є симптомами іншого медичного або психічного захворювання, або є наслідком вживання наркотичних речовин чи ліків. Його поділяють на:

• Спричинене вживанням психоактивних речовин (без зловживання чи залежності).
• Спричинене медичним станом або неврологічним розладом.
• Пов’язане з іншим психічним розладом, де симптоми безсоння є окремою скаргою.
• Фізіологічне (органічне) безсоння, неуточнене, коли безсоння спричинене медичним станом або вживанням речовин, не зазначених в інших категоріях (наприклад, медичні препарати або продукти, що впливають на сон).

Визначивши тип безсоння, з’являються всі шанси для початку ефективного лікування, застосовуючи найбільш дієвий підхід і залучаючи при необхідності міждисциплінарних фахівців.

Лікування інсомнії

Щоб ефективно лікувати безсоння, важливо зрозуміти його природу і пояснити клієнту основи роботи його сну. Це допомагає не тільки в розвитку розуміння, але й у зміцненні віри клієнта в терапевтичні кроки когнітивно-поведінкової терапії для інсомнії (КПТ-І), які можуть викликати певний дискомфорт.

У психоедукації щодо природи сну корисно використовувати двопроцесну модель регуляції сну, яка пояснює, що сон та пробудження контролюються взаємодією двох ключових процесів:

1. Гомеостатичний процес S: Цей процес пов’язаний зі схильністю або потягом до сну. Його інтенсивність зростає протягом дня і досягає піку, коли настає час для сну. Під час глибокого сну цей процес зменшується, особливо у фазі nonREM сну.
2. Циркадний процес C: Це внутрішній годинник організму, який відповідає за загальний механізм регуляції сну. Цей процес керує тим, коли ми почуваємося сонними або бадьорими, і сильно залежить від зовнішніх стимулів, таких як світло та температура.

Розуміння цих двох процесів допомагає клієнту краще зрозуміти, як регулюється їхній сон і як різні фактори можуть впливати на їхню здатність засинати та підтримувати сон. Це знання також закладає основу для розуміння подальших терапевтичних втручань і може сприяти більш успішному проходженню терапії.

В цих процесах найбільше задіяні такі речовини

У процесах регуляції сну та неспання ключову роль відіграють кілька нейромедіаторів, кожен з яких відповідає за певні фази та функції:

Неспання/REM фаза

• Норадреналін: Накопичується та активний під час стану бадьорості, вимикається під час фази REM, що сприяє активності кори під час сну.
• Орексин: Підтримує стан бадьорості, інтегрує метаболічні, емоційні та циркадні сигнали, і діє як перемикач між станами неспання та сну. Недостатність орексину може призвести до ризику залежності або рецидиву, а також пов’язана з нарколепсією.
• Ацетилхолін: Важливий для регуляції як стану неспання, так і швидкого сну (REM). Інгібує нейрони, що сприяють пробудженню, і тим самим активує REM фазу. Важливий для пізнання та активності кори.
• Серотонін: Підтримує неспання. Антидепресанти, які впливають на серотонін, можуть затримувати початок сну, тому їх рекомендується приймати вранці. Впливає на повільну фазу сну та гальмує швидкий сон.

NonREM фаза

• GABA: Головний гальмівний нейромедіатор у мозку, що сприяє сну. Більшість снодійних препаратів діють через GABA-рецептори.
• Аденозін: Зростає з тривалістю неспання, генерує “потяг сну” та блокує ацетилхолін. При блокуванні аденозинових рецепторів (наприклад, кофеїном) зростає неспання, а REM фаза знижується. Також відповідає за зниження серцево-судинної активності та тиску.

Неспання:

• Дофамін: Малодосліджений у контексті сну. Має різні показники як під час неспання, так і при переході до nonREM.
• Гістамін: Підтримує стан неспання.

Ці нейромедіатори взаємодіють у складній системі, що регулює цикли сну та неспання, впливаючи на якість і тривалість сну. Розуміння їхньої ролі допомагає в діагностиці та терапії розладів сну.

Фармакотерапія

Фармакотерапія є другою лінією лікування безсоння, яке триває не більше 4 тижнів. Вона іноді застосовується в поєднанні з когнітивно-поведінковою терапією інсомнії (КПТ-І). Список препаратів, затверджених FDA, включає такі, що впливають на нейромедіатори, які беруть участь у регуляції сну та неспання:

1. Препарати групи бензодіазепінів та агоністи бензодіазепінових рецепторів (BZD, BZD-А):
   • Ці препарати діють на рецептори гамма-аміномасляної кислоти (GABA), забезпечуючи седативний, анксіолітичний, міорелаксантний та гіпнотичний ефекти. Завдяки цьому вони допомагають у зниженні тривожності, релаксації м’язів та поліпшенні якості сну.
2. Рамелтеон:
   • Препарат, що діє на рецептори мелатоніну, сприяє поліпшенню ініціювання та підтримання сну. Мелатонінові рецептори регулюють циркадні ритми, і рамелтеон допомагає відновити природний цикл сну.
3. Доксипін:
   • Антагоніст рецепторів гістаміну, який використовується для лікування безсоння. Цей препарат допомагає підтримувати сон за рахунок блокування рецепторів гістаміну, які відповідають за підтримання стану неспання.

Ці препарати допомагають пацієнтам покращити якість сну та зменшити симптоми інсомнії. Однак, їх слід використовувати з обережністю і лише за призначенням лікаря, враховуючи можливість побічних ефектів та залежності.

Інсомнія. Правила проведення клінічного інтерв’ю при інсомнії

Збір анамнезу сну

1. Початок та тривалість труднощів зі сном: Коли почалися проблеми зі сном, як часто вони виникають, як довго тривають епізоди безсоння.
2. Оцінка гігієни сну і контролю стимулів: Аналіз звичок перед сном, які можуть впливати на якість сну, таких як використання гаджетів, вживання кофеїну, та інших стимулів, що можуть заважати заснути.
3. Оцінка умов для сну: Аналіз середовища, в якому спить пацієнт, наприклад, рівень шуму, освітлення, температура в кімнаті.
4. Графік роботи та умови денної діяльності: Визначення впливу робочого графіку та інших щоденних занять на режим сну.
5. Бесіда з партнером по ліжку: Отримання інформації від партнера по ліжку про звички сну пацієнта, наприклад, хропіння, переривчастий сон, нічні рухи.
6. Щоденник сну: Рекомендується вести щоденник сну протягом 7-14 днів для документування режиму сну, часу засинання, пробуджень, та якості сну.

Модулі терапії

1. Модуль 1: Перегляд щоденника сну. Психоедукація щодо режимів сну, біологічної складової сну, етіології безсоння. Соціалізація в КПТ. Введення анкети контролю стимулів та обмеження (рестрикція) сну.
2. Модуль 2: Гігієна сну. Обговорення корисних та шкідливих звичок. Рекомендації щодо здорового сну.
3. Модуль 3: Стрес-менеджмент. Тренування з розслаблення.
4. Модуль 4: Когнітивна робота над переживаннями та переконаннями щодо сну.
5. Модуль 5: Менеджмент рецидивів.

Додаткові методи оцінки

• Актиграфія зап’ястя: Моніторинг активності та сну для об’єктивної оцінки режиму сну (не є обов’язковим при первинному обстеженні).
• Опитувальники та психологічні тести:
  • Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI): Оцінка загальної якості сну.
  • Шкала сонливості Епворта: Визначення рівня денної сонливості (корисно для діагностики інших порушень сну).
  • Індекс тяжкості інсомнії (Ch. Morin): Визначення інтенсивності симптомів безсоння.
  • Анкета дисфункційних думок та переконань (Сh. Morin): Аналіз когнітивних факторів, які можуть сприяти інсомнії.

Диференційна діагностика

• Інші розлади, пов’язані зі сном, такі як обструктивне апное сну, синдром неспокійних ніг, синдром затримки фази сну, нарколепсія, парасомнії.
• Медичні та неврологічні захворювання, що можуть спричиняти безсоння, включаючи нейродегенеративні хвороби, імунні та ендокринологічні розлади, захворювання сечостатевої системи, пульмонологічні та серцево-судинні захворювання, побічні ефекти від ліків.
• Психічні розлади, що можуть включати симптоми безсоння, такі як розлади настрою, тривожні розлади, психотичні розлади, порушення адаптації та стресові реакції, СДУГ у дітей та юнаків.

Наявність одного розладу безсоння не виключає можливості існування інших, тому необхідно здійснити ретельну діагностику для визначення всієї картини.

Додаткові поширені запитання

Які симптоми порушення сну можуть свідчити про хронічне безсоння?
Симптоми включають труднощі з засинанням, часті пробудження вночі, відчуття втоми після пробудження та денну сонливість.

Як можна запобігти розвитку хронічного безсоння?
Профілактика включає дотримання регулярного режиму сну, створення комфортних умов для сну (температура, тиша, зручне ліжко), уникнення стимуляторів перед сном та управління стресом.

Як нестандартні причини можуть викликати безсоння?
Інколи безсоння може бути спричинене несподіваними факторами, як наприклад, надмірне захоплення гаджетами перед сном, використання певних ефірних масел, або навіть харчування, наприклад, вживання продуктів, багатих на глутамат натрію (MSG), що можуть стимулювати нервову систему і перешкоджати засинанню.

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “розлади сну”, так і одразу за кількома, наприклад “психолог”, “психотерапевт” і “психіатр” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність.