Мутизм (від лат.“мutus”- німота) селективний — термін, яким психологія називає стан, коли людина внаслідок пережитого стресу втрачає здатність говорити. Ще має назву “селективний мовний мутизм” (СММ). “Селективний” означає “вибірковий” або “обмежений”. У випадку селективного мовного мутизму людина може говорити лише в деяких ситуаціях або з деякими людьми, але не може говорити в інших ситуаціях або з іншими людьми.
Мутизм це стан, коли людина не може говорити або говорити лише обмежено, незалежно від того, чи є вона фізично здоровою. Це означає, що у таких випадках мовні проблеми не пов’язані з фізичними обмеженнями, такими як параліч частин тіла, включаючи горло та рот, або з вадами слуху, які можуть перешкоджати сприйняттю та розумінню мови.
Селективний мовний мутизм може бути пов’язаний з різними факторами, включаючи стресові події, тривожність, соціальну незручність, відчуття непевності та інші. Лікування селективного мовного мутизму може включати психотерапію, поведінкову терапію, терапію взаємодії батьків та дитини та інші методи.
Неповний орієнтовний перелік фахівців, що можуть працювати з цією проблемою: дитячий психолог, дитячий психіатр, логопед, нейропсихолог, психіатр, сімейний психолог, клінічний психолог, психоневролог тощо.
Якщо ви потребуєте кваліфікованої психологічної допомоги чи консультації з профілактичною метою, нехай без очевидних причин, рекомендуємо звертатися в “Просторі Психологів” через зручний вибір у “Підборі фахівця”.