Особистісний ріст можна розглядати на різних рівнях. Наприклад, повернення до нормального стану після хвороби не є особистісним зростанням, але скоріше одужанням. Поліпшення в межах особистісної норми, таке як підвищення фізичної форми без досягнення спортивних висот, можна вважати малим особистісним зростанням.
У контексті поведінки та емоцій, мале особистісне зростання відбувається, коли людина вирішує свої поведінкові недоліки, але все ще залишається в рамках загальноприйнятої норми. Це часто відбувається в процесі таких терапій, як гештальт-терапія, в психологічних термінах тут точніше говорити про психокорекцію, а в педагогічних про виховання, або самовиховання.
Велике особистісне зростання досягається, коли людина набуває лідерських якостей, навчається самостійно працювати з собою, стає стійкою до життєвих ударів та захищеною від таких проблем, як депресія або алкоголізм.
Це означає вихід за рамки норми і вважається значним особистісним ростом, який зазвичай відбувається через розвиток особистості, або як результат самовдосконалення.
Автор: Марія Сибірська