Меланхолік (від гр.“melaina chole” – чорна жовч) — це людина, яка має схильність до глибокої та продуктивної саморефлексії, турботи та відчуття туги. Така людина може бути дуже чутливою, інтелектуальною та тонкою. Вона часто дивиться на світ з песимізмом та відчуттям безнадії, що може призвести до проблем з настроєм та емоційним станом. Меланхоліки можуть бути інтровертами, але разом з тим дуже турботливими та емоційно зв’язаними з іншими людьми. Вони можуть мати тенденцію до роздумів про своє місце в житті та можливості досягнення справжнього щастя.
Меланхоліки зазвичай звертають увагу на деталі та відчуття інших людей, що робить їх відмінними слухачами та відданими друзями. Вони можуть бути чутливими до критики та відчуття невпевненості, що може призвести через схильність до самокритики ще і до відчуття власної некомпетентності.
Важливо розуміти, що меланхолія не є патологією, а лише характеристикою людини. Іноді меланхолік може відчувати себе незручно через свої тенденції до песимізму та самокритики, але він може навчитися знаходити радість та задоволення у своїх унікальних рисах. Важливо, щоб меланхоліки розвивали свої позитивні риси, такі як креативність, глибокі відносини з іншими людьми та здатність до аналізу та рефлексії.
За гуморальною теорією, крім меланхолічного, існують ще три типи темпераменту: сангвінік, флегматик та холерик.
Рекомендуємо у разі потреби чи з профілактичною метою, навіть без очевидних причин, по консультацію або психологічну допомогу звертатися до кваліфікованих спеціалістів, здійснивши зручний вибір у функціоналі “Підбір фахівця” в “Просторі Психологів”.