Інфантильність, Інфантилізм (від лат.“infantilis”- дитячий) — це психологічний термін, що описує стан особистості, яка зберігає чи повертається до дитячих реакцій, які вже не відповідають її віку та соціальним очікуванням.
Особистість, яка має ознаки інфантильності, може проявляти дитячу наївність, залежність від батьківської фігури, нездатність до самостійного ухвалення рішень, страх перед відповідальністю, нестійкість у стосунках із іншими людьми, дещо обмежені інтереси та навіть дитячі істерики.
Інфантильність може бути результатом різноманітних факторів, таких як негативний вплив дитинства, затримки розвитку, недостатньої соціалізації, втрати цілісності особистості або психологічного травматизму. Деякі люди можуть також залишатися інфантильними упродовж життя через вибір психологічної захисної реакції або невідповідність соціальним очікуванням.
Для подолання інфантильності можуть застосовуватися різні підходи, включаючи психотерапію, самовдосконалення та індивідуальний розвиток. Розуміння та визнання інфантильності як психологічної проблеми є важливим кроком у здоровому розвитку особистості та підвищенні якості життя.
Рекомендуємо звертатися по кваліфіковану консультацію до спеціалістів як з потребою у допомозі розв’язання означеної проблеми чи інших, так і для запобігання в “Просторі Психологів” — лише кілька натискань в розділі “Підбір фахівця”.