Антагонізм (від дав.-гр.”ανταγωνισμός”- суперечка, змагання, бороття) — це поняття, яке використовується в психології для позначення суперечливих відносин між людьми, де кожен з них виступає протилежним чинником, який спричиняє конфлікт, боротьбу або негативні емоції.
Цей термін можна застосовувати до різних типів взаємодії, таких як індивідуальні стосунки між людьми, групові конфлікти або політичні розбіжності. Наприклад, в особистому житті антагонізм може виникати між двома особами, які мають різні думки або інтереси, що призводить до негативних взаємин. У групових ситуаціях антагонізм може виникати між різними групами, що мають протилежні цілі або переконання, що може призвести до непримиренного конфлікту.
Одним з основних аспектів антагонізму є те, що кожен учасник взаємодії бачить іншого як перешкоду для досягнення своїх цілей або задоволення своїх потреб. Це може призводити до взаємної агресії, напруженості та неприязні між людьми або групами.
Важливо зазначити, що антагонізм не обов’язково пов’язаний зі злом, неправдою або вчиненням неправомірних дій. Він може виникати навіть у відносинах між людьми, які мають добрі наміри та діють зі справедливими мотивами. В таких випадках антагонізм може виникати через різні думки та інтереси, які не можна злагодити.
Рекомендуємо у разі необхідності кваліфікованої допомоги спеціалістів у “Просторі Психологів” щодо цієї проблематики — зробити кілька кліків у “Підборі фахівця” або звертатися також з метою запобігання, навіть без явних проявів чи ознак.