Репродукція інтерв’ю Ірини Саченко на тему “Як правильно допомогти людині, яка плаче” Зінаїді Слободянюк із OPORA Mental Health (Великобританія)
Якщо на тому кінці проводу плач. Як підтримати близьку людину?
Є причини, чому людина плаче:
- Реакція на гострий стрес
- Біль від втрати, страху, розпачу, безсилля, горювання, самотності тощо
- Виснаження
Сльози — це захисний природній механізм, що допомагає звільнитися від надмірних гормонів, які виділяються як реакція на стрес (адреналін, кортизол тощо), сльози полегшують емоційні страждання.
Сльози, пережиті разом з іншим, дають відчуття підтримки, розділеності переживань, єднання, небайдужості оточуючого світу до переживань людини, що знижує інтенсивність реакцій та полегшує страждання.
Здебільшого людина може плакати поруч із тими, з ким почувається в безпеці. Витримати сльози близького дуже важко, хочеться швидко знеболити, заспокоїти чи розрадити від своєї особистої тривоги.
Але часто виходить, що по суті тим самим знецінюємо і даємо невербально зрозуміти людині, що її сльози не прийнятні, не виносимі і нам немає як це витримати.
Людина, що плаче, при цьому може засоромитися за свої живі природні реакції і захлопнутися емоційно.
Тому не варто поспішати — просто залишайтеся на зв’язку, слухайте, витримуйте паузи, дайте людині виговоритися і виплакатися.
Давайте лише час від часу чутися, що ви тут, поряд, готові слухати і лишатися на лінії. Цього достатньо, щоб людина поплакала, виговорилася і відчула хоч на трішечки полегшення.
Чого не варто робити, якщо людина плаче
- Ігнорувати та продовжувати розмову, неначе нічого не трапилося
- Закликати припинити плакати
- Одразу апелювати до сили
- Соромити, винуватити
- Переривати розмову, залишати людину наодинці
- Говорити голосно або занадто тихо, перебивати чи безперестанку говорити
Що потрібно робити, коли людина плаче
- Підтримуйте м’який, заспокійливий тон у голосі
- Використовуйте техніки активного слухання (підтверджуючі звуки, наприклад “угу” чи “так, я тут”).
- Проявіть співчуття у вашому голосі, але не страх через почуте. У цю мить ви — точка опори. • Дайте людині виговоритися, витримайте паузи.
- Назвіть та визнайте емоцію (але перепитайте, якщо не впевнені): «Бачу, тобі дуже сумно. Не уявляю, як ти почуваєшся зараз. Плакати — це дуже окей. Ти в безпечному місці. Я тут, щоб побути поряд».
- Проявіть співчуття та поверніть людину до її власних ресурсів: «Мені шкода, що тобі доводиться переживати таке. Але ти звернувся до нас. Звертатися по допомогу — прояв великої сили».
- Покажіть свою присутність: «Я тут, щоб допомогти тобі наскільки зможу».
- Говоріть короткими зрозумілими фразами.
Якщо плач завершується:
- Говоріть тихо, з тоном підтримки.
- Вживайте короткі й прості речення, м’який, однак спрямувальний тон.
- Запропонуйте людині трохи відпочити, наприклад, випити води (якщо є така можливість).
Якщо плач посилюється:
- Людина може “заходитися”.
- Хапати ротом повітря.
- Швидко поверхнево дихати.
- Ридати вголос.
- Беззвучно здригатися тощо.
Що потрібно робити:
- Не залишайте людину на самоті.
- Говоріть: «Я бачу, тобі дуже боляче».
- Запропонуйте разом дихати: «Дихаймо разом. Це просто, і це допомагає. Дивися на мене та повторюй». Запропонуйте дихання по квадрату або дихання на розслаблення: вдих носом на 4 рахунки — затримка на 2 рахунки — видих ротом на 8 рахунків.
Рекомендація: формулюйте запитання так, щоб людина відповідала «так» замість «ні».
Тобто краще запитувати «Можна я…», ніж «Ви не проти…». Не забудьте потурбуватися про себе після того, як людина стабілізувалася, адже це виснажлива робота — контейнувати емоції іншого.
