Як свідчить практика, внутрішній конфлікт нереалізованого бажання – це поширене психологічне явище, яке може мати значний вплив на добробут людини.
У загальній психології внутрішній конфлікт визначається як зіткнення протилежних, але однаково сильних мотивів, бажань, цінностей, цілей або потреб всередині особистості.
Гештальт-підіхід розглядає внутрішні конфлікти, включаючи нереалізовані бажання, як “незавершені гештальти”.
Тілесно-орієнтована терапія (ТОТ) розглядає внутрішній конфлікт нереалізованого бажання не тільки як психологічний, а й як соматичний феномен.
Далі в цій статті я всебічно розгляну поняття внутрішнього конфлікту нереалізованого бажання з позицій загальної психології, гештальт-підходу та тілесно-орієнтованої терапії.
Реалізовані та нералізовані бажання у психології
У сучасній психології бажання розглядаються як потужні внутрішні сили, що мотивують поведінку людини, формують її цілі та впливають на її загальний добробут.
Взаємодія між реалізованими та нереалізованими бажаннями є центральною темою для розуміння людської мотивації, емоційного стану та розвитку особистості.
Реалізовані бажання
Це ті, що були успішно задоволені або досягнуті. Це означає, що людина змогла втілити в життя свої прагнення, цілі чи потреби.
Задоволення бажань є фундаментальним аспектом людського досвіду, оскільки воно безпосередньо пов’язане з почуттям задоволення, щастя та благополуччя.
Психологічні аспекти реалізації бажань
Позитивні емоції: Задоволення бажання викликає спектр позитивних емоцій, таких як радість, задоволення, щастя, гордість, відчуття досягнення та спокою.
Це підкріплює бажану поведінку і підвищує мотивацію до майбутніх досягнень.
Підвищення самооцінки та самоефективності: Успішна реалізація бажань, особливо значущих, зміцнює віру людини у власні сили, підвищує її самооцінку та почуття самокомпетентності.
Це формує переконання, що вона здатна досягати поставлених цілей.
Зниження напруги: Задоволення потреби або бажання призводить до зниження внутрішньої напруги та дискомфорту, які були викликані незадоволеною потребою.
Мотивація до нових цілей: Після задоволення одного бажання часто виникають нові.
Це є динамічним процесом, який рухає розвиток особистості та спонукає до подальшого зростання. Задовольнення базових потреб (за Маслоу) відкриває шлях до потреб вищого порядку.
Зміцнення внутрішніх ресурсів: Процес досягнення бажань часто вимагає розвитку нових навичок, подолання перешкод, що зміцнює психологічну стійкість та адаптивність.
Негативні аспекти (парадокси задоволення):
Однак, не завжди реалізація бажань приносить тривале щастя. Сучасна психологія також вивчає парадокси задоволення:
Гедоністична адаптація: Люди швидко звикають до позитивних змін і задоволення, і рівень щастя повертається до базового рівня.
Те, що вчора здавалося вершиною мрії, сьогодні стає нормою.
Неправильно визначені бажання: Іноді люди прагнуть до того, що, як їм здається, принесе щастя (наприклад, матеріальні блага, статус), але після їх досягнення виявляється, що справжні, глибинні потреби залишаються незадоволеними.
Це може призвести до розчарування та екзистенційної порожнечі.
Втрата сенсу: Деякі люди, досягнувши великої мети, відчувають втрату сенсу життя, оскільки їхня мотивація та напрямок були прив’язані до цього бажання.
Нереалізовані бажання
Лаконічно, це прагнення, які не були досягнуті і причини цього можуть бути різноманітними:
- Зовнішні перешкоди: Недоступність ресурсів, соціальні обмеження, непередбачені обставини, дії інших людей.
- Внутрішні перешкоди: Страх невдачі, низька самооцінка, відсутність мотивації, прокрастинація, внутрішні конфлікти, невідповідні навички, самосаботаж, когнітивні спотворення.
- Нереалістичні бажання: Бажання, які об’єктивно неможливо реалізувати (наприклад, політ без крил) або які суперечать фізичним законам.
- Придушення бажань: Свідоме або несвідоме придушення бажань через соціальні норми, виховання, травматичний досвід, страх осуду.
Психологічні наслідки нереалізованих бажань
Фрустрація: Це емоційний стан, що виникає, коли людина стикається з непереборними перешкодами на шляху до досягнення бажаної мети.
Фрустрація може проявлятися гнівом, роздратуванням, безпорадністю, агресією (спрямованою на себе чи інших) або апатією.
Розчарування та смуток: Нереалізовані бажання часто призводять до відчуття розчарування, суму, втрати, особливо якщо бажання було дуже значущим.
Тривога та депресія: Хронічна неможливість задовольнити важливі бажання може стати причиною розвитку тривожних розладів, депресії, відчуття безвиході та втрати сенсу.
Низька самооцінка: Постійні невдачі в реалізації бажань можуть підірвати віру людини у власні здібності, призвести до розвитку комплексу неповноцінності.
“Незавершені гештальти” (в гештальт-терапії): Як зазначалося раніше, в гештальт-підході нереалізовані бажання розглядаються як “незавершені гештальти”, які відбирають енергію психіки, створюючи внутрішнє напруження та перешкоджаючи повноцінному функціонуванню в теперішньому моменті.
Регресія та фіксація: Деякі люди можуть “застрягати” на нереалізованому бажанні, постійно повертаючись до нього думками, що заважає рухатися далі.
Психосоматичні прояви: Хронічний стрес і внутрішня напруга від нереалізованих бажань можуть проявлятися у вигляді фізичних симптомів (головні болі, проблеми з травленням, м’язові затискачі).
Внутрішній конфлікт нереалізованого бажання в психології
Конфлікт нереалізованого бажання є одним із видів конфліктів мотивацій всередині особистості.
Сутність
Протиріччя між “хочу” і “не можу/не маю”: Це основне протиріччя, коли індивід має сильне бажання, але стикається з об’єктивними або суб’єктивними перешкодами для його реалізації.
Об’єктивні перешкоди можуть бути зовнішніми (наприклад, відсутність ресурсів, соціальні обмеження), суб’єктивні – внутрішніми (наприклад, страх невдачі, низька самооцінка, відсутність навичок).
Джерела конфлікту
Бажання vs. реальність: Коли бажання людини суперечать її реальним можливостям або обставинам.
Це може бути мрія про певну кар’єру, стосунки, спосіб життя, яка не може бути здійснена через різні причини.
Бажання vs. внутрішні переконання/цінності: Коли бажання суперечить власним моральним принципам або уявленням про те, що “правильно”.
Наприклад, бажання помститися, яке суперечить цінності прощення.
Бажання vs. страх/тривога: Страх невдачі, страх осуду, соціальна тривога можуть блокувати реалізацію бажань, створюючи внутрішнє напруження.
Наслідки
Емоційне напруження: Хронічне роздратування, фрустрація, смуток, апатія, тривога, почуття провини або сорому.
Зниження самооцінки: Почуття неповноцінності, невдачі, якщо людина не може реалізувати свої важливі бажання.
Психосоматичні розлади: Довготривале внутрішнє напруження може проявлятися у вигляді фізичних симптомів (головний біль, проблеми зі сном, травленням).
Деструктивна поведінка: Деякі люди можуть звертатися до шкідливих звичок (зловживання алкоголем, переїдання) або інших непродуктивних способів впоратися з внутрішнім дискомфортом.
“Застрягання”: Нездатність рухатися вперед, оскільки енергія витрачається на внутрішню боротьбу.
Шляхи подолання
Загальна психологія пропонує різні стратегії, такі як усвідомлення конфлікту, переоцінка бажань і можливостей, розвиток навичок (саморегуляції, прийняття рішень), пошук компромісів або альтернативних шляхів задоволення потреб, а також звернення до психотерапії.
Внутрішній конфлікт нереалізованого бажання в гештальт-підході
Гештальт-терапія, заснована Фріцем Перлзом, зосереджується на “тут і зараз” та цілісності досвіду людини, і внутрішній конфлікт нерелізованого бажання у ній роглядається через призму “незакритого гештальту”
Сутність “незавершеного гештальту”
Гештальт: Це цілісна форма, образ, структура, яка прагне до завершення.
У психології це стосується будь-якого досвіду, думки, емоції чи потреби, яка виникла, але не була повністю прожита, усвідомлена або завершена.
Нереалізоване бажання як незавершений гештальт
Коли бажання виникає, але не може бути задоволене або усвідомлене (чи не визнається як важливе), воно залишається “відкритим” або “незавершеним гештальтом”.
Цей незавершений цикл потребує енергії та уваги психіки, відволікаючи її від поточного моменту.
Механізми порушення контакту
Гештальт-терапія акцентує увагу на тому, як людина перериває контакт зі своїми бажаннями або з реальністю, що перешкоджає їхній реалізації:
- Інтроекція: Засвоєння чужих правил чи переконань без перевірки, які суперечать власним бажанням (“Так не можна хотіти”).
- Проекція: Приписування своїх бажань іншим, щоб не відчувати їх у собі (“Це вони хочуть, а не я”).
- Ретрофлексія: Звернення енергії, призначеної для зовнішньої дії, на себе (самокритика замість дії; “Я хотів, але не зробив, бо я поганий”).
- Дефлексія: Уникнення прямого контакту з бажанням або ситуацією (відволікання, ухиляння).
- Злиття: Втрата меж між собою та іншими, що може призвести до нездатності усвідомити власні бажання окремо від бажань інших.
- тощо
Робота з нереалізованим бажанням у гештальт-терапії
Усвідомлення “тут і зараз”: Клієнт вчиться усвідомлювати своє бажання в поточному моменті, його прояви (фізичні, емоційні, когнітивні).
Терапевт допомагає зосередитися на тому, що відбувається зараз, коли клієнт думає про нереалізоване бажання.
Експериментування: Гештальт-терапія використовує різноманітні техніки (наприклад, “порожній стілець”, перебільшення рухів, діалог між частинами особистості), щоб допомогти клієнту “прожити” бажання, його фрустрацію, внутрішні перешкоди.
Це дозволяє усвідомити приховані аспекти конфлікту.
Повернення проекцій та інтроекцій: Терапевт допомагає клієнту розпізнати, які чужі голоси або переконання блокують його бажання, і взяти на себе відповідальність за власні вибори.
Завершення циклу контакту: Метою є “закриття гештальту”, що може означати:
- Реалізацію бажання, якщо це можливо.
- Прийняття неможливості реалізації та відпускання цього бажання, усвідомлення втрати і скорбота.
- Знаходження альтернативних шляхів задоволення схожих потреб.
- Інтеграція уроків, отриманих з досвіду нереалізованого бажання.
Акцент на відповідальності: Клієнт усвідомлює свою роль у формуванні конфлікту та свою відповідальність за його вирішення.
Внутрішній конфлікт нереалізованого бажання в тілесно-орієнтованій терапії (ТОТ)
Основний принцип ТОТ полягає в тому, що психіка і тіло є єдиною системою, і будь-які психологічні труднощі, включаючи внутрішні конфлікти, мають своє відображення в тілі у вигляді напружень, затискачів, блоків або специфічних патернів руху.
У ТОТ, коли бажання людини не може бути реалізоване або свідомо пригнічується (через страх, сором, зовнішні обставини чи внутрішні заборони), енергія, яка була призначена для його здійснення, не знаходить виходу.
Ця заблокована енергія не зникає, а накопичується в тілі, створюючи або провокуючи:
М’язові затискачі та “м’язовий панцир”
Концепція Вільгельма Райха, одного із засновників ТОТ, про “м’язовий панцир” є ключовою.
Коли емоції, пов’язані з нереалізованим бажанням (наприклад, гнів, смуток, тривога), не знаходять вираження, вони “застрягають” у тілі, формуючи хронічні м’язові напруження:
- Очі/обличчя: Обмеження вираження емоцій, “маска” на обличчі.Ці затискачі є не лише фізичним проявом, але й своєрідним захистом, який не дає людині відчути біль або розчарування від нереалізованого бажання.
- Щелепи: Напруга від стримування гніву, крику, жування проблем.
- Шийний відділ: Напруга, пов’язана з придушенням плачу, крику, невисловлених слів.
- Грудна клітка: Обмеження дихання, пов’язане з придушенням смутку, туги, любові.
- Діафрагма: Затиски, що перешкоджають повному диханню, можуть бути пов’язані з контролем емоцій, страхом спонтанності.
- Брюшний сегмент: Блокується страх, гнів, біль, бажання.
- Тазовий відділ: Блокування імпульсів, пов’язаних із сексуальністю, творчістю, рухом вперед.
Зниження життєвої енергії та вітальності
Постійне утримання напруги потребує значних енергетичних ресурсів.
Це призводить до відчуття втоми, апатії, зниження інтересу до життя, адже левова частка енергії йде на підтримку цих блоків.
Порушення дихання
Дихання є безпосереднім відображенням емоційного стану.
Придушення бажань і пов’язаних з ними емоцій часто веде до поверхневого, обмеженого дихання, що ще більше посилює напругу в тілі.
Психосоматичні симптоми
Хронічне тілесне напруження може проявлятися у вигляді різних фізичних недуг, які не мають органічної природи (головні болі, проблеми з травленням, болі в спині, мігрені тощо).
Тіло “говорить” про те, що не може бути виражене словами або діями.
Втрата контакту з тілом та емоціями
Людина може перестати усвідомлювати свої тілесні відчуття та пригнічені емоції, що призводить до відчуття “відірваності” від себе.
Бажання стає нечітким або зовсім не відчувається, оскільки його енергетичний прояв заблокований.
Як тілесно-орієнтована терапія працює з цим конфліктом
Метою ТОТ є відновлення природного потоку енергії в тілі, вивільнення заблокованих емоцій та допомога клієнту у відновленні контакту зі своїми справжніми бажаннями та здатністю їх реалізовувати.
На практиці, це досягається через:
Усвідомлення тілесних відчуттів: Терапевт допомагає клієнту звернути увагу на відчуття в тілі: напругу, біль, оніміння, вібрації, тепло, холод.
Через це усвідомлення клієнт починає розуміти, де і як його нереалізоване бажання “застрягло” в тілі.
Дихальні техніки: Робота з диханням допомагає розслабити м’язи, поглибити дихання та звільнити заблоковані емоції. Повне дихання відновлює енергетичний потік.
Фізичні вправи та рухи: Спеціальні вправи, розтяжки, рухи, що дозволяють “розморозити” м’язові затискачі та відновити природну рухливість тіла.
Це можуть бути як структуровані вправи, так і спонтанні рухи.
Вивільнення емоцій: Створюється безпечний простір для вираження емоцій, які були пригнічені (плач, сміх, гнів, тремтіння). Це може відбуватися через рух, звук, голос.
Контакт та дотик: За згодою клієнта, терапевт може використовувати техніки м’якого дотику, масажу або тиску на певні зони тіла, щоб допомогти розслабити напружені м’язи та усвідомити заблоковані відчуття.
Усвідомлення та інтеграція: Коли тілесні блоки розслаблюються, а емоції вивільняються, клієнт починає краще розуміти природу свого конфлікту, причини, чому бажання було нереалізоване, і знаходити нові способи поведінки та взаємодії зі світом.
Це допомагає інтегрувати тілесний досвід зі свідомим розумінням.
Розвиток тілесної усвідомленості: Метою є не лише розв’язання конкретного конфлікту, а й розвиток здатності людини усвідомлювати свої тілесні сигнали, розпізнавати ранні ознаки напруги та реагувати на них більш адаптивним способом.
Підсумки
У загальній психології внутрішній конфлікт нереалізованого бажання – це розлад функціонування особистості, що виникає внаслідок суперечності між “хочу” і “можу/треба”.
Гештальт-підхід розглядає це як “незавершений гештальт”, що відбирає енергію і заважає повноцінному існуванню в “тут і зараз”.
Тілесно-орієнтована терапія працює з внутрішнім конфліктом нереалізованого бажання на глибинному, соматичному рівні, допомагаючи людині не лише зрозуміти, а й відчути свої блоки та звільнити потенціал для повноцінного життя.
Підбір психолога
Щоби проконсультуватися з психологом щодо внутрішнього конфлікту нереалізованого бажання у вас чи ваших близьких — звертайтеся до мене або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-середовища
