Найважливіший перший рік
Розвиток людини розпочинається з моменту зачаття і триває все життя. Відправною точкою онтогенезу є процеси генетичної репродукції, ріст організму до народження.
Психіка людини – результат взаємодії спадковості і зовнішнього середовища, біологічних і соціальних факторів.
Від того , як пройшла вагітність, протікали пологи і перший рік життя, залежить в подальшому розвиток і стан дитини.
95 % дітей, що звертаються за допомогою до дитячих психіатрів, мають хоча б мінімальні порушення в цих ,можна сказати базових, стадіях раннього розвитку.
Тому так важливо знати і розуміти, що відбувається з дитиною під час вагітності, пологів і протягом найважливішого першого року.
Новонароджена дитина
Перший місяць життя виділяють в окрему стадію педіатрія і різні психотерапевтичні школи.
Зокрема педіатрія називає 1 місяць – новонароджена дитина, за теорією Малера – фаза нормального аутизму, в класичній аналітичній теорії – початок оральної стадії ( аутистична під фаза) , за Ференчі – магічна галюцинаторна велич, і т.д.
Дитина приходить в цей світ слабкою і безпомічною. Хоча, відділившись від мами фізично, маля залишається зв’язаним з нею біологічно. Жодна потреба маля не може бути задоволеною без допомоги дорослих.
Важливою особливістю раннього розвитку є тісний зв’язок фізіології і психології. За висловом Віннікота в цьому віці психологія є продовженням фізіології.
Доношена дитина має довжину тіла в середньому 48-52 см, середня маса 3100-3300 гр. Стан новонародженого прийнято оцінювати за шкалою Апгар( слайд).
Оцінка проводиться одразу після народження і через 5 хвилин. Оцінюються наступні показники життєдіяльності дитини:
- серцевий ритм
- дихальна активність
- рефлекси
- м’язевий тонус
- колір шкіри
Кожен цей показник оцінюється за трибальною системою ( від 0 до 3) і складається загальна сума балів. Сумарна оцінка 9-10 балів – оптимальна, 7 -8 – норма, 5 -6 – легка асфіксія. 4- 0 балів – важка асфіксія.
Знаючи ці показники можна зробити деякий прогноз на майбутній розвиток нервової системи у дитини, на що потрібно звернути більшу увагу, адже ЦНС є найбільш чутливою системою в організмі, особливо до гіпоксії ( кисневого голодування).
У новонародженого відбувається первинна фізіологічна адаптація до умов зовнішнього середовища.
Встановлюється легеневе дихання, змінюється кровообіг, обмін речовин,починається зовнішня секреція травних залоз, вдосконалюється система терморегуляції, перебудовуються ферментні процеси.
Все це регулюється центральною нервовою системою. Функціональний стан нервової системи залежить від перебігу вагітності а також від переживання пологового стресу.
Процес народження є важким, переломним моментом в житті самої дитини. Народження – це завжди різкий перехід до нового.
Психоаналітики називають пологи травмою і вваають , що все наступне життя людина носить відбиток пережитої при народженні травми.
До стресогенних «пологових» факторів належать:
- перепад температури на 12 – 16 градусів
- дія гравітації
- посилена аферентна інформація ( звукова , тактильна, світлова)
Дитина з стану комфорту і благополуччя попадає в світ де надзвичайно багато подразників(звуків, дотиків і т.д.), тому, щоб якось захиститися і пристосуватись , нервовій системі потрібно багато напружуватися і відповідно багато відпочивати.
Тому в період новонародженості основним станом є сон і відсутній стан відносного
спокою , що є в пізнішому віці.
Світ відчуттів новонародженої дитини
Новонароджена дитина в стані все сприймати своїми органами чуття, зв’язувати їх, впорядковувати і відповідно реагувати.
Зразу після першого вдиху дитина починає користуватися своїми органами чуття щоб пізнавати світ в який вона прийшла.
Маля не тільки використовує навики, які отримало в лоні мами, за короткий час воно навчається всьому новому.
В дитини є надзвичайно великий потенціал все засвоювати. Сучасні дослідження дають відповідь, що саме відчуває і бачить дитина одразу після народження.
Зір у новонароджених дітей
Якщо дитина народжується в кімнаті з не ярким світлом, вона широко відкриває їх, і починає оглядати навколишній світ.
Якщо в кімнаті яскраве світло , то маля зажмурює очки, щоб не осліпнути. Зразу після народження маленьке шукає зорового контакту з мамою.
Найкраще дитина бачить на відстані 20-30 см.з точки зору еволюції цей зір найкращий,бо дитина зосереджена на об’єкті ,який є найбільш необхідним для виживання – це мама, яка дає захист, тепло і їжу.
Все інше на стадії новонародженості менш важливе, і може лише викликати паніку.
Слух немовлят
Слух в дитини натренований ще в лоні мами.Там вона чула серцебиття мами, пуповини, різні звуки ззовні.
Дитина добре розрізняє свої і чужі голоси. Найкраще слух налаштований на голос мами, це природно.
Зразу після народження і протягом ще декількох днів внутрішнє вухо заповнене рідиною, яка пом’якшує сприйняття величезної кількості звуків ,що навалюються на дитину одразу після народження.
Немовля повертає голівку в сторону звуку, йому більше подобаються високі частоти ніж баси.
Сприйняття звуків найідеальніше в дітей. Воно поступово погіршується до періоду статевого дозрівання.
Орган нюху в перший рік життя
В світі дорослих переважає зорове сприйняття, а в житті немовля нюх відіграє надзвичайно важливу роль.
Дитина зразу після народження прекрасно розпізнає запахи, добре знає запах мами, запах молока. По запаху відрізняє свою маму від інших людей.
Неймовірно, але мама безпомилково впізнає свою дитину за запахом. Проводився експеримент, де були обрані 10 пар з немовлятами одного віку.
Мамам зав’язували очі і по черзі підносили немовлят, потім просили відгукнутися тій, що впізнала свою дитину. Цікаво те, що мами безпомилково впізнавали своїх дітей, хоча на перед вони не знали про суть експерименту.
Коли експеримент проводили з татами, результат був невтішний. Тати плутались, були невпевнені і практично всі помилилися.
Смакові відчуття у новонароджених
В лоні мами дитя вже розрізняє смаки. В роті немовлятка набагато більше смакових рецепторів ніж в дорослого.
Існує 4 основних смаки солодкий, солоний, кислий і гіркий, їх поєднання і формує гамму смакових відчуттів.
В дитини інший механізм солодке викликає смоктальний рефлекс, солоне – протилежну реакцію.
Цей механізм направлений на те, щоби в організм дитини не попадало нічого, крім молока. Не випадково в дорослому віці в моменти емоційних потрясінь ми любимо попити солоденького чаює, кави чи шоколаду. Так ми регресуємо до стану немовлятка.
Дотикові відчуття у немовлят
Через дотики дитина відчуває руки мами, тепло, холод, біль. Інтенсивний тілесний контакт, поглажування, носіння на руках вкрай необхідні для нормального розвитку органів чуття.
Це сприяє утворенню гормонів, що сприяють росту і розумовому розвитку. Тому якщо дитина проситься на руки, це не забаганка, а життєва необхідність.
Найперше дитина вивчає за допомогою ротика, тому, що тут зосереджена найбільша кількість чутливих рецепторів. Пізніше включаються кінчики пальчиків, для вивчення світу.
Отже для правильного і гармонійного розвитку органів чуття необхідна їх стимуляція : яскраві іграшки, мамина колискова, масаж, катання на руках і тому подібне. Це життєво необхідно, так само як і годування.
Форми спілкування новонароджених дітей з дорослими
Дитині потрібні дуже великі зусилля , щоб пояснити дорослому ,що їй потрібно. В перший рік життя це плач і усмішка.
Дорослому не завжди ясно , через що плаче дитина , але необхідно знати ,що це завжди мольба про допомогу і необхідно до цього відноситися тільки так .
Дитина плаче через такі основні причини : біль , дискомфорт , голод , роз’єднання з мамою , фрустрація .
Капризний плач проявляється після 6-го місяця коли дитина задовго грається або скучає.
Посмішка – це друга форма комунікації дитини. Маля має унікальний вроджений рефлекс управління обличчям. З 3-го дня життя і до кінця 1-го місяця – це рефлекторна , недиференційована посмішка.
Найчастіше проявляється на голос мами. Загальна посмішка проявляється після першого місяця на любого дорослого. І на кінець найочікуваніша специфічна посмішка формується до 7-го тижня.
Дитина розрізняє обличчя мами і тата і реагує посмішкою вибірково до них. Мама і тато стають членами особливого закритого клубу , інші туди не допускаються.
Морфологія психіки новонароджених
Головний мозок дитини ще недостатньо розвинутий : кора не має закінченої диференціації, переважають функції підкоркових утворень.
При вивченні метаболізму різних структур мозку показано, що найбільш високі рівні утилізації глюкози (тут «кипить» робота) спостерігаються в стовбурі, таламусі, хробаці мозочку.
В стовбурі головного мозку розміщені скупчення нервових клітин – центри регуляції дихання , серцево-судинної системи і діяльності внутрішніх органів.
Таламус – складне полі функціональне утворення , що включає в себе ядра , де відбувається переключення інформація від органів чуття до відповідних зон кори головного мозку.
Тут інформація з різних органів чуття частково обробляється , співставляється. Також тут знаходяться ядра ,що сприймають інформацію з ретикулярної формації, яку ще називають неспецифічна активуюча система мозку, що відповідає за мимовільну увагу і «бадьорість» мозку.
З цих даних можна зробити висновок що психічне життя обумовлене в основному з підкоркою, а також незрілою корою. Відчуття новонародженої дитини недиференційовані і нерозривно злиті з емоціями.
Фактори зовнішнього середовища у новонароджених дітей
Фактори зовнішнього середовища відіграють головну роль в розвитку дитини, забезпечуючи контакти з зовнішнім світом. Фактори поділяються на дві великі групи :
- специфічні впливи на органи чуття;
- впливи з боку оточуючих людей перш за все з боку матері.
Зв’язок немовляти з матір’ю
Від формування зв’язку з мамою залежить характер розвитку дитини. Фізіологічний зв’ язок матері і дитини не повинен перериватися з народженням.
Згідно останніх досліджень у матері потрібно «запускати» генетично закладений інстинкт материнства. Існує так званий критичний період для його запуску. Він триває перші 24 години після народження дитини.
Для «запуску» необхідний тілесний і зоровий контакт мами і дитини. Саме тому жінки, які хочуть відмовитися від своєї дитини , намагаються покинути пологовий відразу після пологів, доки ще не бачили дитини, не тримали її на руках.
Важливим також є ранній початок грудного вигодовування. Це обґрунтовується наступними моментами:
- молозиво, що виділяється зразу після народження містить не тільки необхідну кількість харчових речовин, а й антисептичні властивості, які необхідні як дитині так і матері( профілактика маститу).
- при годуванні виділяються гормони пролактин і окситоцин , що провокують утворення молока і скорочення матки, що подовжує період лактації і створює оптимальний стан у матері.
- при годуванні виділяються ендорфіни що забезпечують емоційний зв’язок між мамою і дитиною
Зорова стимуляція розвитку психіки немовлят
Серед зовнішніх факторів найбільш важливим є зорова стимуляція. Морфологічні дослідження показують, що до моменту народження зорова проекційна кора має більшу ширину ніж інші.
Важливим для розвитку є рано сформована чутливість зорової системи новонародженого до рухомих об’єктів. Рух входить також до числа високоефективних збудників уваги.
Реакція на рух запускається найраніше і вдосконалюється до 6-ти місячного віку. З перших днів життя відмічаються горизонтальні слідкуючі рухи, які в подальшому вони вдосконалюються, а також — формується контакт ‘’очі в очі ‘’.
Обличчя мами є найбільш значущим , має виражену перевагу, і найбільше розпізнається дитиною в порівнянні з неживими предметами.
Саме зосередження уваги на соціальних стимулах веде до активації зон лобної кори, пов язаних з реакціями імітації, розвитком емпатії, здатності розуміти соціальну поведінку , соціальну інформацію.
Орієнтація уваги на обличчя веде до вивчення його «фігур» і поступового набуття вміння читати невербальну інформацію про емоції інших людей з їхнього обличчя.
В нормі під впливом обличчя мами , її міміки і рухів формується так званий кірковий центр «читання облич», який в подальшому буде допомагати дитині формувати здатність до контактів з оточуючими, побудові соціальних зв язків.
Одна з теорій виникнення розладів спектру аутизму базується на цій властивості нервової системи . В дітей з аутизмом цей центр або не сформований або недорозвинутий.
Раннє впізнавання
Раннє впізнавання мами базується на багатьох біологічних і фізіологічних основах. Перш за все тут діє крім зорової, ще і цілий ряд інших подразників :
- звуковий ( голос ),
- тактильний ( тілесний контакт, руки мами ),
- нюховий ( специфічний і унікальний мамин запах),
- навіть те , як мама рухається коли бере дитину на руки.
Значення руху підтверджується тим , що навіть при низькій гостроті зору , діти переважно слідкують очима за тим рухомим об’єктом , що найбільше нагадує зображення лиця.
Підсумки
Таким чином вже в період новонародженості дитини закладається основа процесів , що формують розвиток пізнавальної діяльності дитини , і виявляється значимість участі дорослих , в першу чергу мами , в цій роботі.
Завдання дитини в цій фазі ( новонародженості або аутизму)полягає в досягненні комфортного стану через фізіологічні механізми. Турбота з боку мами охороняє її від надміру внутрішніх і сильних зовнішніх стимулів , які могли би викликати стан дистресу .
Мама виконує функції зовнішнього виконавчого Я, бо в дитини емоцій нема, лише наростаюче і спадаюче збудження.
Мама повинна захищати від надмірних внутрішніх і зовнішніх подразників і поступово переходити від зосередження на внутрішніх процесах до формування відчуття власного тіла ззовні і до сприйняття зовнішнього світу.
Якщо мама недостатньо добре справляється з своїми функціями в період нормального аутизму це може призвести від схильності до виникнення панічних атак в підлітковому віці до в найгірших випадках до РСА і психозів .
Період новонародженості закінчується тоді, коли дитина починає взаємодіяти з зовнішнім світом. Першою такою взаємодією буде поява посмішки. З цього часу починається індивідуальне психічне життя дитини.
