Людський мозок починає формуватися рано під час внутрішньоутробного життя, вже через три тижні після зачаття. Але його розвиток триває все життя.
Це тому, що ті самі події, які формують мозок в ранньому дитинстві, також відповідають за зберігання інформації — нових навичок і спогадів — протягом усього життя.
Цей феномен має назву нейропластичність і він відповідальний за наше навчання та адаптацію до нових умов та вимог оточуючого середовища.
Наш мозок розвивається поетапно знизу наверх, повторюючи еволюційні зміни нервової системи.
Першим формується стовбур мозку, так званий “рептильний мозок”. Це – центр виживання. Ця область повністю розвинена вже при народженні та керує основними інстинктами та функціями для підтримки життя та руху.
Ця зона регулює дихання, травлення, частоту серцевих скорочень, сон, почуття голоду, температуру тіла тощо та відповідає за реакцію боротьби, втечи або завмирання. Поведінка немовля керується з центру виживання і воно не може регулювати власні системи.
Емоційний центр – (емоційний мозок – лімбічна система)
Розвиток фокусується на віці від 0 до 5 років. Ця область обробляє пам’ять, емоції, реакцію на стрес і відповідає за виховання, турботу, тривогу розлуки, страх, гнів, соціальні зв’язки та контроль гормонів.
Ця область є осередком наших емоцій і центром розвитку в ранньому дитинстві. Самовираження, повідомлення потреб і реакцій на світ виражаються у формі почуттів, і все це витікає з середнього мозку.
Виконавчий центр – (Думаючий мозок – префронтальна кора)
Це остання область, яка буде створена, і розвиток триває до 21-25 років. Спостерігаються стрибки розвитку приблизно у віці 5-6 років; 11-12; і близько 15.
Він відповідає за раціональне мислення, вирішення проблем, планування, увагу, творчість, самосвідомість, розуміння та інтерпретацію емоцій.
Когнітивні, емоційні та соціальні здібності нерозривно переплітаються протягом усього життя.
Мозок є високоінтегрованим органом, і його численні функції працюють узгоджено одна з одною. В його розвитку існує певне часове вікно, коли він надзвичайно добре вивчає нові речі. Це вікно часу називається «критичним періодом».
Ранні роки життя дитини, від народження до п’ятирічного віку вважаються ядром періоду, критичного для формування та розвитку функціональної діяльності мозку.
У ці роки мозок неймовірно сприйнятливий до усієї інформації, що надходить ззовні та зсередини.
Усе, від мови до моторики та соціальних сигналів, широко вивчається та обробляється в ці роки.
Критичні періоди
Різні аспекти навчання та розвитку мають різні критичні періоди. Наприклад, для певних сенсорних здібностей, таких як зір, критичний період може закінчитися набагато раніше, у віці 2-3 років.
Тому дуже важливо в цей час надавати дитині можливість розвивати зір у далину і перемикати його на близькі предмети. Також в перший рік життя ми навчаємося керувати своїм тілом для ефективного пересування в просторі.
Тому люди, які за якихось причин не повзали в ранньому дитинстві, в дорослому віці дуже часто мають проблеми з болями в попереку та тазостегнових суглобах.
Це відбувається тому, що свого часу тіло не вивчило, як і які саме м’язи краще використовувати для плавного руху кінцівок, яке не буде перенавантажувати окремі ділянки нашого скелетно-рухового апарату.
В той же час, критичний період для засвоєння мови поширюється на ранній підлітковий вік. Це означає, що хоча мозок все ще дуже добре вивчає мови в ранньому дитинстві, він продовжує бути ефективним у цьому до підліткового віку.
Здібність мозку швидко реагувати на зміну обставин не однакова протягом життя. У міру дорослішання зв’язки в ньому стають більш кріпкими та стабільними.
Перехід від більш пластичного до більш фіксованого стану вигідно дозволяє мозку зберігати нові та складні процеси, такі як чуттєві, моторні та когнітивні функції.
Однак це формування сталих зв’язків у мозку може обмежити можливість функціонування нейронних схем мозку в майбутньому.
Наприклад, якщо дитина має аномальні переживання під час критичного періоду, такі як слухова або зорова депривація, струс мозку, порушення в розвитку близьких стосунків з батьками, в цих випадках її мозок може почати працювати не належним чином і не зможе обробляти майбутні вхідні дані.
Вперше поняття критичного періоду було застосованно у лінгвистиці. Вчені зацікавилися тим, як діти вивчають мову.
Один з них (Леннеберг) описав критичний період, як час, коли мозок автоматично поглинає інформацію.
Приблизно у шестимісячному віці вплив основної мови в середовищі немовляти керує фонетичними пред’явленнями мови та, згодом, нейронними репрезентаціями звуків мовлення рідної мови, послаблюючи прояви невживаних звуків.
А після завершення цього періоду ця здібность втрачається і людина вимушена навчатися іншими шляхами. Саме тому дорослі носії мови можуть відразу й точно визначити іноземців за вимовою.
Бо втрата пластичності мозку приблизно у віці статевого дозрівання пояснює появу та фіксацію акцентів.
Що відбувається з мозком у критичний період? Як взагалі проходить розвиток тих чи інших структур нервової системи? Який вплив вони мають на наш емоційний стан, фізичне і психічне здоров’я та добробут?
Про все це і більше ви узнаєте на першому триденному модулі Великої Сертифікаційної Навчальної програми з травмотерапії (подробиці на сайті https://holisticentre.net/)
У критичний період мозок відчуває вибухове зростання. Давайте поглянемо на деякі зміни, які відбуваються.
Нейрони утворюють зв’язки
На ранніх стадіях нейрони в мозку починають утворювати містки, які допомагають різним частинам мозку спілкуватися між собою. У критичний період мозок будує ці містки з неймовірною швидкістю.
Нейропластичність зміцнює зв’язки мозку
Коли дитина взаємодіє зі світом, одні зв’язки зміцнюються, а інші слабшають. Наприклад, якщо дитина чує багато музики, частини мозку, пов’язані зі звуками та музикою, зміцняться.
Цей процес зміцнення певних зв’язків відомий як пластичність мозку, оскільки мозок утворюється не як стигла формація, а як пластик.
Прикріплення до первинних опікунів
Суттєвим аспектом критичного періоду є розвиток прив’язанністі до опікунів. У перші місяці та роки немовлята та діти раннього віку формують міцні зв’язки з людьми, яки за ними доглядають.
Ці зв’язки мають вирішальне значення для емоційного розвитку. Коли вихователь реагує на потреби дитини теплом і турботою, дитина вчиться формувати надійну прив’язанність. Це закладає основу для здорових стосунків у подальшому житті.
Коли дитині приділяють належну увагу, стимулювання та турботу в критичний період, її мозок розвивається належним чином.
З’єднання утворюються швидко і міцно. Це закладає основу для кращого навчання, емоційної регуляції та побудови стосунків протягом усього життя.
Але, якщо дитина цього не отримує, мозок розвивається не так ефективно. Мости чи з’єднання, які слід побудувати, можуть сформуватися неправильно.
Це може призвести до різних проблем, у тому числі труднощів у стосунках, емоційних проблем і складнощів у навчанні.
Особливо вразливими до негативного впливу ненадійних близьких стосунків з первинними опікунами є гіпокамп, який бере участь у навчанні та пам’яті, а також мигдалеподібне тіло, яке відіграє роль у обробці емоцій.
Окрім критичних періодів, у розвитку мозку існують ще так звані “чутливі періоди”, також відомі як «слабкі критичні періоди».
Чутливі періоди
На відміну від критичних, чутливі періоди трапляються, коли організм більш вразливий, ніж зазвичай, до зовнішніх факторів, але цей вплив не обов’язково обмежується коротким визначеним періодом.
Дослідники також називають чутливі періоди слабкими критичними періодами.
Деякі приклади сильних критичних періодів включають розвиток зору та слуху, тоді як слабкі критичні періоди включають налаштування феноменів – як діти вчаться організовувати звуки в мові, граматичну обробку, набуття словникового запасу, музичну підготовку та спортивні тренування.
Ось коротке визначення цих термінів
Критичні періоди — це певні проміжки часу під час розвитку, коли мозок надзвичайно сприйнятливий до певних типів навчання та досвіду. Після закінчення цього періоду придбання цих навичок або атрибутів стає значно складнішим.
Чутливі періоди – це фази, під час яких мозок більше реагує на певні переживання. У чутливі періоди легше навчитися або піддатися впливу певного досвіду, але, на відміну від критичних періодів, пропуск цього періоду часу не унеможливлює набуття цих навичок або рис пізніше.
Один із способів візуалізувати різницю — уявити критичні періоди як чітко визначене вікно часу з чітким початком і кінцем, протягом якого має відбутися певний розвиток.
Навпаки, сенситивні періоди більше схожі на поступовий схил, коли навчання на початку є оптимальним, але здатність не зникає повністю з часом.
Важливо визнати, що кінець критичного періоду не означає закінчення навчання або розвитку мозку. Натомість це означає зміну в тому, як мозок навчається та адаптується.
Мозок також стає більш спеціалізованим на навичках та інформації, яку він придбав, коли цей період закінчується.
Під час критичного періоду мозок формує численні зв’язки, і коли він закінчується, мозок починає використовувати ці зв’язки більш ефективно для спеціальних завдань.
Незважаючи на те, що критичний період закінчується, мозок все ще володіє певним ступенем пластичності та продовжує навчатися протягом усього життя. Це називається дорослою пластикою.
Ми можемо спостерігати за явищем дорослої нейропластичності на прикладі вивчання нової мови дорослою людиною.
Оскільки утворення нових нейронів та їх зв’язків у дорослому мозку набагато повільніше, ніж у дітей, дорослий мозок використовує вже існуючі нервові клітини та їх контакти для створення новиїх сенсів.
Тому людям дорослого та похилого віку іноді буває навіть легше вивчати нові ідеї та поняття – просто завдяки аналогії з тими схемами, які вже зафіксовані в мозку.
І чим більше мов ми знаємо, чим ширше наш словниковий запас в кожній з відомих нам мов, тим легше буде вивчати щось нове.
Наш мозок буде використовувати старі міжнейронні зв’язки як стартову базу для утворення нових. І це правило працює не тільки у вивчанні іноземних мов, але взагалі у всіх сферах нашого життя.
Розвиток мозку в ранньому дитинстві
- Більшість розвитку мозку відбувається в перші п’ять років
Мозок новонародженого розширюється майже на 90% до п’ятирічного віку. У ці ранні роки мозок дитини надзвичайно активний, створюючи понад мільйон нейронних зв’язків щосекунди.
Ці зв’язки відіграють вирішальну роль у формуванні майбутнього навчання, поведінки та здоров’я, по суті формуючи їхнє майбутнє.
Цей швидкий ріст підкреслює важливість досвіду та середовища раннього дитинства, оскільки вони значно впливають на розвиток мозку та довгострокові результати.
Саме тому період від 0 до 5 років вважається критичним у формуванні та розвитку багатьох навичок, функцій та здібностей.
- Позитивна взаємодія з первинними опікунами є ключем до розвитку й успіху
Наша взаємодія з дітьми має ключове значення для цього надзвичайного зростання. Такі прості дії, як спілкування, читання або спів для дитини, можуть зміцнити нейронні зв’язки та сприяти когнітивному розвитку.
Залучення до творчої гри також діє як потужний стимул для розвитку мозку. Дослідження показують, що якісна рання освіта має суттєвий вплив на успіх дитини в подальшому житті.
- Маленькі діти багато сплять задля навчання, а не просто для відпочинку
Незважаючи на безмежну енергію, маленькі діти витрачають на сон більше половини свого часу. Однак їхній мозок у цей час далекий від відпочинку.
Поки вони сплять, він зайнятий сортуванням спогадів і засвоєнням досвіду дня, зміцнюючи нервові шляхи. Це підкреслює критичну важливість хорошого сну для здорового розвитку та відновлення мозку.
- Маленькі діти чудово вивчають кілька мов
В ранньому критичному періоді ми маємо можливість спостерігати за одним із чудес дитинства – природньою здатністю до вивчення мов.
Завдяки цій вродженій здібності розрізняти різні інтонації та мови, маленькі діти можуть легко сприймати нові звуки та структури.
Як ви можете допомогти своїй дитині навчатися та рости
(Про що дитина могла б попросити вас, якщо б розуміла процеси, які відбуваються в різних частинах її мозку)
Стовбур мозку
Від народження – дихання, пульс і температура, допоможи мені відчувати себе емоційно та фізично в безпеці.
Якщо я наляканий або переживаю стрес, мій мозок переходить у режим виживання (функція стовбура мозку), а інша частина мого мозку не може рости й розвиватися. Коли я відчуваю себе в безпеці, я можу вчитися.
Мозочок
Рівновага і координація (від народження до 1 року) – дозволь мені багато рухатися та/чи відведи мене на дитячі майданчики та в басейн. Танцюй зі мною. Дозволь мені ворушитися, котитися і стрибати.
Дозволь мені трохи «ризикнути», поки я навчуся рухатися.
Потилична частка
Візуальна обробка (від народження до 2 років) Оточуй мене цікавими речами. Грай зі мною в ігри, де я слідкую за речами очима.
Переконайся, що я маю багато часу на свіжому повітрі, щоб розвинути зір удалину.
Тім’яна частка
Мова і дотик (від народження до 6 років) — Розмовляй зі мною, співай мені, читай мені. Вислухай мене і дай відповідь. Читай ті самі історії або співай ті самі пісні знову і знову, щоб навчитися запам’ятовувати.
Доторкайся до мене – обійми мене, тримай мене за руку, масажуй мене. Дай мені багато об’єктів, якими я можу маніпулювати.
Дозволь мені досліджувати світ, тягнучи, штовхаючи, наливаючи, піднімаючи, кидаючи, повертаючи, крутячи, відкриваючи та закриваючи.
Скронева частка
Від народження до 6 років і лімбічна система (від 8 місяців до 2 років) – слухання, навчання та емоції.
Відповідай послідовно. Покажи мені безумовну любов. Відчуй радість зі мною. Поговори зі мною про мої емоції. Дай мені словниковий запас, щоб зрозуміти, що я відчуваю.
Фронтальна частина
Конкретне мислення, думки, пам’ять і поведінка (від 3 до 12 років)
Попроси мене відсортувати та класифікувати об’єкти. Заохочуй вирішення проблем. Дозволь мені іноді засмучуватися, коли я щось не розумію.
Допоможи мені помітити закономірності. («Коли ви робите X, завжди відбувається оце». «Після того, як ми робимо Y, ми завжди…»)
Префронтальна кора головного мозку
Судження (12-22 роки) — Дай мені вибір (коли я спокійний… я не можу зробити вибір, коли я напружений або засмучений).
Поговори зі мною про плани. Допоможи мені розділити великі завдання на маленькі кроки.
Наведені часові рамки є «критичним періодом», коли ця частина мозку росте та розвивається найбільше. Мозок росте і змінюється протягом нашого життя.
