Розгубленість

Інформація про психологічну симптоматику розгубленості

Розгубленість – психічний стан, в якому зрозумілі та соціально відомі шляхи і певність зникають, залишаючи нас у лабіринті власних емоцій та думок.

У цій статті я розгляну, як виникає розгубленість, у яких ситуаціях ми можемо її відчути, та чому цей психічний стан є важливим елементом для нашого розвитку та самопізнання.

Причини і виникнення розгубленості

Розгубленість – це почуття, що виникає як результат втрати чіткості і визначеності в різних сферах життя.

У дітей розуміння та відчуття розгубленості формується приблизно у віці 3-7 років.

Розгубленість не належить до списку базових емоцій, а є набутим у процесі життя почуттям/станом. Це почуття складається з двох компонентів, емоційного та когнітивного.

У емоційному компоненті можна розрізнити зазвичай такі емоції як здивування та страх. Когнітивний компонент включає у себе відсутність розуміння та невизначеність.

Розгубленість – одне із найскладніших почуттів для проживання людиною з мого досвіду роботи психологом.

Зазвичай клієнти намагаються його проскочити та не стикатись з ним, адже найтяжче для людської психіки – відсутність визначеності та орієнтирів.

Розгубленість може виникати як наслідок певних причин. Нижче зазначені найбільш розповсюджені з них, які я зустрічала у своїй практиці.

1. Зміна життєвих обставин

Переїзд, розрив відносин, зміна кар’єри – будь-яка зміна може стати каталізатором розгубленості, оскільки вона вимагає адаптації та переоцінки.

Особливо важко, з мого досвіду роботи з клієнтами, коли ці зміни виникають раптово та неочікувано. Тоді розгубленість переживається особливо важко.

2. Втрата сенсів

Втрата чогось важливого для нас – будь то мета, відносини чи цінності – може залишити нас розгубленими. І тоді ми шукаємо новий орієнтир.

Але допоки відбувається його пошук, ми перебуваємо у розгубленості.

3. Невизначеність у сприйнятті себе

Неузгодженість між тим, хто ми є, і ким ми хочемо бути, може породжувати внутрішню розгубленість та відчуття невизначеності.

Стале відчуття розгубленості може вказувати на виникнення певної особистісної чи вікової кризи. Важливо розуміти, що це почуття у такі моменти є абсолютно нормальним.

Ситуації розгубленості

Існують також певні ситуації, коли ми стикаємось із почуттям розгубленості. Важливо розуміти, що протягом життя уникнути таких ситуацій не вдасться, вони будуть час від часу виникати.

Але ми можемо навчитись переживати їх та знаходити внутрішні та зовнішні опори.

  • Кризові моменти

Несподівані кризи можуть створювати відчуття хаосу та безладу, в результаті чого ми можемо втратити чіткість щодо свого місця в цьому світі. Тоді виникає розгубленість.

Важливо дати собі час та оточити себе підтримуючими людьми.

  • Етап пошуку себе у молодих людей

Молодь, яка шукає та обирає своє місце у світі, може відчувати розгубленість, не знаючи, які шляхи вибирати чи які цілі призначити собі у якості орієнтирів.

Молоді люди, з мого досвіду, часто почуваються розгубленими, адже, з однієї сторони, у них навколо багато можливостей, але і багато виборів, які не завжди легко зробити.

  • Трансформація особистості

Процеси росту та зміни, такі як серйозна особистісна трансформація, можуть викликати розгубленість, оскільки змінюється наше ставлення до світу.

Якісне особистісне зростання завжди відбувається через кризу, у якій неодмінно присутня розгубленість.

Важливо розуміти, що рано чи пізно такий етап у житті закінчується, і наступає ясність, яку ми бачимо вже з нового рівня розвитку.

Розгубленість як важливий аспект розвитку особистості

Часто розгубленість розглядається людьми як щось виключно негативне. Так, я  часто чую від клієнтів, що потрібно якнайшвидше визначитись та рухатись далі.

Однак, таке визначення неможливе без усвідомленого перебування у стані розгубленості.

Водночас, важливо пам’ятати, що розгубленість дає багато можливостей. Як кажуть гештальт-терапевти, важливо не пробігати повз цей стан, а побути в ньому.

Нижче зазначено декілька важливих для розвитку аспектів, в які може допомогти заглибитись саме розгубленість.

1.  Самопізнання

Розгубленість вимагає глибокого та якісного самопізнання. Стан розгубленості може бути періодом пізнання власних цінностей та бажань.

Також розгубленість допомагає усвідомити, що зараз подобається, потрібне та актуальне, а що вже віджило своє у вашому власному житті.

2. Унікальність вас як особистості

Цей стан може стати можливістю побачити свою унікальність та розкрити нові можливості. З розгубленості народжується нове якісне розуміння себе.

Також, як не парадоксально, з мого досвіду, клієнти, які вміють переживати розгубленість, з часом стають більш впевненими у собі.

3. Пошук нових цілей та сенсів

Розгубленість може бути важливим етапом у пошуку нових цілей та напрямків, що можуть привести до подальшого розвитку людини.

Не можна одразу перестрибнути від старих цілей та сенсів до нових.  А розгубленість слугує таким собі перехідним мостом між ними.

Підсумки

Розгубленість не є завершеною історією, а перехідним станом, який може призвести до нових можливостей та розвитку особистості.

Завдяки розгубленості ми можемо переосмислити себе, знайти нові цілі та докорінно змінити своє сприйняття світу.

Важливо пам’ятати, що це лише етап у нашому особистісному шляху, а не кінцева точка.

Клік на картинці веде на мій профайл

Автор