Психологія керування автомобілем

Загальна інформація про психологію кермування автомобілем

Психологія дорожнього руху (англ. Traffic psychology) і (нім. Verkehrspsychologie) — психологічна дисципліна, що вивчає взаємозв’язки між поведінкою учасників дорожньо-транспортної середовища і психічними процесами, які цю поведінку зумовлюють.

Іноді, як синонім, використовується поняття «психологія транспорту».

Головною метою психології дорожнього руху є застосування відповідних теоретичних знань для поліпшення пересування і мобільності людей за допомогою розробки і організації різних заходів, що запобігають дорожньо-транспортним пригодам, та сприяють формуванню безпечної поведінки учасників дорожнього руху (згідно з правилами), через їх навчання і мотивацію.

Фахівці з психології дорожного руху

Психологи дорожнього руху послуговуються наявними знаннями з нейропсихології, нейрофізіології та когнітивної психології.

Цих фахівців цікавлять особливості сенсомоторної регуляції, швидкість реакції, стійкість та обсяг уваги, пам’яті, просторовий інтелект, здатність до ефективного планування подорожі, прогнозування руху інших учасників, тощо.

Також вивчається вплив на прийняття рішень на дорозі таких чинників як наявність/відсутність досвіду, стрес, стан сп’яніння, вплив відволікаючих факторів, втома, а також другорядних справ (розмови по мобільному телефону, користування навігатором, тощо).

Поведінка під час ДТП

Поведінка учасників дорожнього руху найчастіше вивчається в контексті аварії, що вже сталася.

Фахівці проводять детальний аналіз можливих причини ДТП та психологічних особливостей її учасників на момент події.

В ідеалі, отримані висновки, мають вплив на внесення змін у планування дорожньої інфраструктури (наприклад, підсвітка та підвищення пішохідних переходів), конструкції транспортних засобів, стандартів навчання водіїв та відповідної правової регуляції. 

Знання з таких осфер, як соціальна і когнітивна психологія використовуються в психології дорожнього руху для розробки різних освітніх кампаній у сфері дорожньої безпеки, терапевтичних і реабілітаційних програм (зокрема для постраждалих у ДТП).

Мотивація поведінки водіїв

Психологія транспорту вивчає, зокрема, різні типи мотивації водія. Виділяють три основні:

  • резонну або плановану поведінку;
  • імпульсивну або емоційну поведінку (як приклад “road rage”);
  • звичну (стандартну) поведінку (наприклад, ігнорування пасків безпеки).

Офіційне навчання психології дорожнього руху має місце у ряді європейських країн, включаючи Німеччину, Австрію, Польщу, Словаччину, Чехію, Румунію, тощо. У більшості випадків таке навчання існує як післядипломне, на основі базової психологічної освіти.

Також існую міжнародна асоціація психологів дорожнього руху Traffic Psychology International (TPI) https://traffic-psychology-international.eu/

Діагностичні методики психології дорожного руху

Особливе місце посідають детально розроблені комп’ютерні тестові методики для водіїв.

Найбільш відомим у народі є “Idioten Test”, який мають проходити у Німеччині водії-порушники, аби відновити втрачені права.

Насправді, найчастіше використовується програмне забезпечення австрійської компанії SCHUHFRIED,щорозробляє тести та проводить дослідження в галузі психології дорожнього руху вже понад 50 років.

Психодіагностичні методики дорожнього руху в Австрії

Віденська тестова система (VTS) включає солідну батарею цифрових тестів, що вимірюють:

  • Когнітивні якості: передбачення руху, пам’ять, логічне мислення, здатність до планування
  • Сенсомоторні властивості: стресостійкість, зорове сприйняття, периферійний зір, швидкість реакції тощо
  • Особисті характеристики: агресивність, психічна стабільність, прагнення гострих вражень і схильність до ризику, самоконтроль, зокрема стосовно вживання психоактивних речовин,
  • тощо

Категорії водіїв, котрі підлягають тестуванню на предмет придатності до керування транспортним засобом це водії, котрі набрали критичну кількість штрафних балів і стоїть питання вилучення або поновлення їх водійських прав:

  • водії похилого віку;
  • такі, у яких діагностовано певні неврологічні порушення;
  • професійні перевізники (тестування тут застосовується для профвідбору);
  • водії екстренних служб (швидка допомога, поліція, пожежна тощо.)

За тими самими принципами розробляється тестовий інструментарій для оцінювання компетенцій машиністів потягів, цивільних та військових пілотів та операторів різної складної техніки.

Психодіагностичні методики дорожнього руху у Великобританії

У Великобританії державне Driver & Vehicle Standards Agencyо особливу увагу приділяє вивченню сприйняття водієм небезпеки, на яку необхідно своєчасно та адекватно зреагувати, збавивши швидкість чи виконавши інші необхідні дії.

Для цього у підготовці та оцінюванні компетенцій водіїв широко використовується комп’ютерна версія “Hazard Perception Test” у вигляді добірки відеороликів, що симулюють різні ситуації на дорозі.

З демоверсією можна ознайомитися тут: https://www.safedrivingforlife.info/free-practice-tests/

Психодіагностичні методики дорожнього руху у Великобританії

У 2017-2018 р.р. фахівці Національної Психологічна Асоціації, у співпраці з Центром Громадського Здоров’я при МОЗ України створили робочу групу для вивчення міжнародного досвіду  щодо психологічної оцінки/тестування водіїв і заходів по роботі з ними, зокрема з використанням психологічних знань і методів.

Проводилася апробація європейських комп’ютерних тестових методик, проте нажаль, з об’єктивних причин, дана ініціатива була поставлена на паузу

ПІДБІР ФАХІВЦІВ

Скористайтеся спеціальним розділом веб-платформи або для з’ясування можливості консультації з авторкою публікації — надсилайте запит:

    Автор