Мотивація як складова життя та успіху
Мотивація — це психофізіологічний процес, який відбувається “всередині” людини, тобто має фізіологічну і психологічну складову і сприяє руху вперед.
Мотивація нам необхідна не лише для “високих” цілей, але і для здійснення щоденної діяльності: навчання, побутових справ, навіть для звичайного виходу на прогулянку.
Наявність мотиваційного інтересу і вольових зусиль, направлених на досягнення великих і маленьких цілей ,є однією з ознак психічного здоров’я.
Дофамін та мотивація
Основний нейромедіатор, який впливає на виникнення мотивації та прагненні до дій — це дофамін. Він виробляється як в головному мозку, так і в наднирниках.
Цікаво, що ці два дофаміни, хоча є ідентичними за хімічною структурою, ніколи в тілі не перетинаються, адже «мозковий» дофамін сприяє лише передачі нервових імпульсів між нейронами, а «тілесний» дофамін — є попередником утворення гормонів стресу норадреналіну та адреналіну.
Шляхи дії дофаміну
Мозковий дофамін в головному мозку має три шляхи своєї дії.
- З середньої частини мозку, де дофамін виділяється і накопичується, проходить дофаміновий нейронний шлях до лобної кори, де за допомогою дофаміну поєднуються пам’ять про події, розумове опрацювання того, що відбулося, отримане задоволення від подій і формуються звички. Якраз ця частина фронто-орбітальної кори і є легендарним «центром задоволення».
- Другий шлях веде до лімбічної системи мозку, де утворюються емоції.
- А третій шлях поєднує чорну субстанцію мозку з смугастим ядром і впливає на активацію рухової активності. Відчуття «мускульної радості» після приємного фізичного навантаження забезпечується саме цим дофаміновим шляхом.
Взагалі дофамін не є безпосередньо гормоном радості. Дофамін, швидше, є гормоном очікування радості, гормоном передчуття винагороди.
Як лише очікувана подія трапилась, рівень дофаміну починає знижуватись, а рівень нейромедіатора серотоніну — рости, викликаючи відчуття радості і щастя.
Коли ж нічого приємного так і не відбулося, понижується рівень і дофаміну і серотоніну одночасно, викликаючи відчуття розчарування.
Якщо дофаміну в мозку виділяється достатньо, то людина сповнена енергії, прагне діяльності, має високий пізнавальний інтерес до світу, свого фаху і з цікавістю дивиться вперед.
Також дофамін безпосередньо впливає на пам’ять, навчання, забезпечує механізм виставлення пріоритетів, структуризації діяльності, послідовності дій та перехід від однієї цілі до іншої.
Нестача дофаміну
А от якщо дофаміну недостатньо, людина стає апатичною, її вольові зусилля слабкі, знижений інтерес до життя.
Людина просто пливе за течією, не маючи ні особливих прагнень, ні задоволення. В особливо складних випадках може виникнути дофамінова депресія, яка лікується, насамперед, медикаментозно.
Тому, якщо в себе ви помітили стійку втому, відсутність цікавості до життя і небажання робити навіть те, що раніше здавалось легким і цікавим, обов’язково зверніться до психолога, психотерапевта чи лікаря-психіатра, які допоможуть розібратись з тим, що з вами відбувається і нададуть фахову допомогу.
Проте це все не означає, що не можна працювати над мотивацією. Є різні способи, вдавшись до яких можна спонукати до діяльності себе і впливати на власні нейронні мережі, стимулюючи виділення дофаміну в своєму мозку.
Ієрахія потреб Абрахама Маслоу
Абрахам Маслоу, американський психолог українського походження, є одним з найвідоміших дослідників мотивації.
Він дослідив, що людина по своїй природі має широкий спектр потреб, які вона прагне задовольнити, ці потреби і є мотивом її поведінки.
Ієрархію потреб Маслоу вибудував у виді піраміди, що складається з п’яти шарів, від найнижчого, до найвищого.
- Найнижчий шар це такі базові потреби як їжа, сон, секс, вода, чисте повітря.
- Другий шар це безпека — фізична і соціальна.
- Третій шар — це соціальні потреби- дружба, сім’я, приналежність до соціальної групи.
- Четвертий шар — це визнання, повага, досягнення.
- І останній, п’ятий шар піраміди Маслоу, або верхівка — це духовні потреби і саморозвиток.
Тому, коли не вдається себе мотивувати на якісь досягнення, дуже важливо переглянути піраміду потреб Маслоу і побачити, де саме є пробіл, які ваші потреби не є задоволені.
І, лише задовольнивши потреби нижчого шару піраміди, вивільняється ресурс, щоб опанувати вищий.
Сродна праця Григорія Сковороди
Також цікаво приміряти на себе теорію «сродної праці» відомого українського філософа Григорія Сковороди.
Якщо її коротко перефразувати, то сенс звучатиме так — «Люби те, що робиш, або думай про його користь».
Григорій Савич небезпідставно вважав, що кожен з нас народжується з певними природними нахилами і найважливіше для людини пізнати свою духовну сутність: уподобання, здібності, схильність до певного роду діяльності.
Бо праця за природніми здібностями приносить людині радість, задоволення і щастя.
Робота з мотивацією
Ми можемо мотивувати себе, використовуючи маленькі хитрощі, щоб примусити свій мозок працювати. Ось деякі з них:
ОДНА ЦІЛЬ за певний період часу
Коли ми виконуємо одночасно декілька важливих, чи термінових завдань, наша увага розсіюється.
Декілька цілей забирають занадто багато психічної енергії, толком не вдається зосередитись на жодній, все “валиться з рук”. Це призводить до зневіри і втрати мотивації
Натхнення і пошук попутників-однодумців
Дуже добре мати знайомих, які вже пройшли вашу омріяну дорогу. Спілкування з ними завжди дає надію і впевненість в доброму результаті.
Також важливо мати людей, які йдуть тим самим шляхом.Ви можете ділитись досвідом, опиратись один на одного, “підтягувати” і стимулювати один одного
Оголосіть про свою мету друзям і знайомим
По-перше, можна отримати схвалення, що є дуже сильним мотиватором саме по собі, а по-друге, доброю рушійною силою є сором відступати і страх розчарувати оточуючих.
Крім цього, є ще стратегія раз на тиждень ділитися з знайомими і близькими своїми кроками, що теж непогано дисциплінує.
Знайте, що є «припливи» і «відпливи». І не винуватьте себе за це
Коли наш мозок перевантажується, то прагне стану “гібернації” деякий час, в такі періоди мотивація суттєво зникає.
Тоді потрібно собі дозволити невелику перерву. Основна робота мозку часто відбувається в стані відпочинку. Дуже часто після паузи з’являються нові ідеї, приплив сил і “ривки”.
Тримайтесь на плаву
Зневірі – НІ! Не здаватись в жодному разі.
“Коли в вас справи дійшли до ручки, посмикайте за неї, це двері”(с)
Часом перешкоди потрібно перечекати, або обійти. Головне, не приймати поспішних рішень і дати собі час. Затрачені зусилля завжди приведуть в хороше місце.
Не відмовляйтесь, коли дорога приводить не зовсім туди,куди ви мріяли. Можливо, це саме те, що вам потрібно. Пробуйте новий досвід.
Помічайте найменші свої успіхи
Хваліть себе за найменші зусилля. Головне, щоб вони були регулярними.
Записуйте їх в блокнот і перечитуйте. За найменший позитивний результат придумайте собі винагороду і не забувайте її реалізовувати.
Це може бути тістечко,прочитаний розділ цікавої книги, чашка кави, цікавий фільм, тощо.
Додаткові джерела мотивувати себе
- Спілкуйтесь з профі обраного напрямку. Тоді не лише можна надихнутись, а і перейняти досвід.
- Тематичні книжки часом дуже корисні і служать непоганою опорою
- Історії успіху також дають надію, що « в мене також вийде»
- Афірмації завжди покращують настрій і повертають душевну рівновагу.
Просіть про допомогу
Коли ми лише проходимо певний шлях до своєї мети, це для нас щось нове і незвідане.
Часто є нерозуміння, яким зробити свій наступний крок, чи він вийде великим, чи маленьким, чи відкине назад. На шляху ми маємо безліч страхів і тривог.
Дуже важливо не соромитись, визнати свої сумніви і попросити поради в досвідчених людей.
Прикладайте зусилля і ніколи не забувайте про 5 головних складових успіху:
- Впертість —«ніколи не здаватись»
- Наполегливість — «якщо не можете поки рухатись, то хоча б лежіть в потрібному напрямку»
- Концентрація уваги — «бачу мету, не бачу перешкод». Завжди тримайте свої мрії в фокусі і робіть їх пріоритетом. Воно того вартує.
- “Ресурсний мозок” — дозволяйте собі відпочинок і задоволення. Це допоможе в потрібний момент швидко налаштуватись на робочий лад.
- Мистецтво малих кроків: якщо ви хоч на мить уявили себе в омріяному місці, то, вважайте, що ви вже там. Адже дорогу здолає лише той, хто зробив перший крок.
