Психотерапевтичних напрямків є багато і всі вони мають свої особливості. Проте завжди терапевтичний процес має свої етапи, через які клієнт і терапевт послідовно проходять від початку і до завершення.
Процес психотерапії не є коротким, його тривалість коливається від 20 сесій в короткофокусній психотерапії до декількох років в психоаналізі. Для випрацювання особистісних змін, появи усвідомлень та зміни поведінкових патернів потрібен мінімум рік.
Психотерапія — це не завжди легко, насправді це важка праця обох — психотерапевта і клієнта.
Створюючи безпечне місце для теплих, довірливих стосунків, психотерапевт супроводжує клієнта в його переживаннях, підтримуючи, даючи зворотній зв’язок прийняття і розуміння.
Психотерапевтичні інтервенції ніколи не є директивними чи дорадчими, терапевт дає змогу клієнтові подивитись на ситуацію чи проблемні стосунки під іншим кутом і розуміти їх по-іншому.
Переживаючи в стосунках з терапевтом щось нове, опираючись на міцну нитку взаємин, з’являються сили, впевненість і мотивація до змін.
Першим кроком до терапевтичних зустрічей є первинне інтерв’ю.
Первинне інтерв’ю
Це перша зустріч, або декілька зустрічей, коли психотерапевт і клієнт знайомляться один з одним і налагоджують перший стосунок.
Первинне інтерв’ю може бути стандартизованим (ряд фіксованих запитань), чи довільним, коли клієнт має можливість розповісти про свої проблеми, потреби, очікування, а терапевт задає уточнюючі питання.
В первинному інтерв’ю важливо зібрати основну інформацію про клієнта — його дитинство, дорослішання, зрілість, основні стосунки на цих етапах і основні проблеми і болючі точки.
Важливо отримати інформацію про здоров’я, чи є актуальні соціальні стреси і які були раніше, чи наявні проблеми в навчанні чи роботі і рівень стресостійкості у їх подоланні, яке найближче сімейне коло і які найважливіші стосунки в житті.
Основні віхи — найважливіші, чи знакові події, досягнення, втрати. Також чи є згубні для життя і здоров’я звички, які захоплення і улюблене проведення часу, а що є найбільшим важким до виконання.
Зазвичай, в кінці інтерв’ю терапевт уточнює, чи є ще щось таке, що клієнт хотів би додати до інтерв’ю і про що важливе ще могло бути не сказано.
Запит або основна ціль
Після цього важливо сформулювати запит– основну ціль, яку клієнт і терапевт хочуть досягти в результаті терапевтичної роботи.
Не виключено, що під час терапії запит клієнта може змінюватися і це є нормальний плин терапевтичного процесу.
Опісля, коли основні проблеми і очікування клієнта озвучені і він готовий розпочати терапію, важливо окреслити чіткі рамки співпраці — час, місце і частоту зустрічі і оплату роботи терапевта. Це називається терапевтичним контрактом.
Психодіагностика
Під час перших психотерапевтичних зустрічей терапевтові важливо провести своєрідну діагностику клієнта, щоб зрозуміти, з якими індивідуальними особливостями клієнта він має справу.
Для терапевта важливо визначити, яку психологічну структуру має клієнт, які психічні захисти він використовує, наскільки стійка і здорова його самооцінка, з ким ідентифікує себе, з якою соціальною групою, який основний конфлікт і основні патерни адаптаційної поведінки.
Терапевтичний альянс
Якщо клієнт і терапевт налагодили довірливий стосунок, згодом відбувається формування терапевтичного альянсу, продуктивної взаємодії між психотерапевтом і клієнтом, коли клієнт готовий до відкритості і усвідомленості, які необхідні для руху в терапевтичній роботі.
Власне, без формування терапевтичного альянсу психотерапія неможлива.
Навіть коли клієнт має багато опорів, які заважають швидко досягати поставлених в терапії цілей, терапевтичний альянс втримує клієнта в стосунку з терапевтом, даючи йому час для опрацювання своїх дефіцитів і переживань.
Основний терапевтичний процес
Основний процес терапії починається після формування психотерапевтичного альянсу.
Саме на цьому етапі відбувається основна трансформація клієнта, опрацювання травматичних та конфліктних історій.
В процесі терапії терапевт і клієнт встановлюють фокус — основну проблему, над якою працюють на даний момент. Якщо терапія тривала, терапевтичний фокус може змінюватись, паралельно зі запитом.
В психодинамічній психотерапії терапевт зберігає позицію нейтральності — доброзичливого, неосуджуючого ставлення до пацієнта та його оточення, не спонукаючи його до якихось дій та не нав’язуючи йому своєї думки.
Натомість, даючи простір до власних суджень та висновків, акцентуючись на особі клієнта і його потребах. Часом цю позицію зберігати дуже важко, проте без екстремальних подій в житті клієнта, вона дуже важлива.
Це не означає, що терапевт є лише стороннім емпатійним спостерігачем.
Є різні терапевтичні техніки, за допомогою яких терапевт дає клієнтові зворотній зв’язок і допомагає структурувати і опрацьовувати той матеріал, який приносить на терапевтичні зустрічі клієнт.
Одним з її елементів є пояснення — коли терапевт прояснює клієнту про ті психологічні явища, які з ним відбуваються тут і тепер, якщо клієнт має потребу їх розуміти.
Також інтерпретація — коли терапевт пропонує клієнту своє бачення несвідомого матеріалу, який продукує клієнт, переводячи несвідомі процеси в свідоме.
Клієнт не обов’язково повинен погоджуватися з інтерпретацією терапевта, але такий взаємний обмін роздумами є дуже корисним, даючи терапевтові глибше розуміння клієнта, а клієнтові матеріал для переосмислення і опрацювання.
Взагалі інтерпретацією можна вважати кожен коментар терапевта, який спрямовує клієнта в потрібному напрямку,висвітлюючи темні плями, які клієнт упускає з поля зору.
Нерідко трапляється і конфронтація — коли терапевт повертає клієнта до обговорення речей, яких він несвідомо уникає.
Іноді такий прийом викликає в клієнта не надто легкі переживання, проте підтримка терапевта допомагає їх безпечно прожити і інтегрувати.
Конфронтація є необхідною для прояснення опорів, які заважають побачити суть і причину конфліктів, які впливають на багато аспектів життя клієнтів і формують захисні поведінкові стратегії.
Проте, конфронтація ніколи не є грубою, клієнт може дати собі час для подолання опору і виявлення прихованих почуттів.
І пропрацювання — основний процес, в якому можна прослідкувати зародження переживань, формування конфлікту, дослідження захисних стратегій і впливу пережитого на стосунки і подальше життя.
Також ключовою частиною припрацювання є безпечне прожиття витіснених, захованих емоцій, болю і, втрат і інтеграцію пережитого в досвід.
Коли закінчується термін терапевтичного контракту і терапевт і клієнт прийшли до висновку, що основні цілі терапії досягнуті, терапія завершується.
Завершення психотерапії
Завершення, або остання зустріч, часто дуже щемка.
Пройшовши разом великий, нелегкий шлях терапевт і пацієнт назавжди залишаються в серці один одного, здобувши кожен безцінний досвід.
Часом клієнти непокояться, як вони далі самі, без терапевтичної підтримки. Але сила, здобута в процесі важкої роботи над собою, завжди залишається з клієнтом, даючи йому впевненість у власній цінності і крила.
