Сучасні наукові погляди на сновидіння

Сучасні наукові погляди на сновидіння

В сучасній психології величезний внесок у розуміння сновидінь зроблено завдяки використанню методів, які дозволяють безпосередньо спостерігати за неврологічною активністю мозку.

Такі методи надають можливість отримати об’єктивні дані щодо функціонування окремих частин мозку, що дозволяє зробити висновки про внутрішній стан та переживання людини.

Дослідження та спостереження” Роберта Хосса надається обширний огляд нейронаукових висновків щодо сновидінь та їх відображення в мозку.

Згідно з висновками Хосса, стан сну можна розглядати як “стан узагальненої мозкової активності зі специфікою виключення виконавчих систем”.

В мозку активізуються різні ділянки під час швидкого сну, такі як кора зорових асоціацій, рухові та сенсорні області, скроневі зони, асоційовані ділянки кори, первинні області, лімбічна область і регіони, що беруть участь у емоційному контролі.

Ці активні ділянки виконують різноманітні функції, включаючи обробку візуальної інформації, регулювання рухів, емоційну обробку та пам’ять.

Нейро Науковий підхід глибше вивчає феномен сновидінь, надаючи конкретні дані про активність різних частин мозку. Це розширює наше розуміння того, як мозок функціонує під час сновидінь і які процеси можуть впливати на вміст снів.

Хосс, спираючись на нейро наукові дані, виводить три основні висновки про природу сновидінь.

Вираження несвідомого

По-перше, він вказує на те, що сни виражають несвідоме. Це підтверджує ідеї Фрейда та Юнга, які розглядали сни як “королівську дорогу до несвідомого” та “найбільш доступне вираження несвідомого” відповідно.

Неврологічні дані також свідчать на користь цієї ідеї, показуючи, що деякі області мозку, пов’язані з епізодичною пам’яттю та свідомим відображенням, залишаються неактивними під час швидкого сну.

У той час як лімбічні області і гіпокамп, пов’язані з емоціями та консолідацією пам’яті, залишаються високо активними. Це може пояснювати, чому сни можуть виражати емоційний вплив подій на нас, хоча не завжди в очевидний спосіб.

Відповідно до цього розуміння, сни можуть служити як “легкий доступ” до емоційних аспектів спогадів, не маючи прямого доступу до конкретних епізодичних подій.

Таке тлумачення дозволяє розуміти загальну ідею “символічного значення” в сновидіннях, яке відчувають багато людей. Сновидіння, отже, можуть функціонувати як вікно у світ нашого несвідомого та пригнічених емоцій.

Асоціативність сновидінь

Другий висновок, який Хосс (2013) виводить на основі неврологічних даних, стосується асоціативного характеру сновидінь. Зазначається, що образи снів діють асоціативно, подібно до картинно-метафоричної форми спілкування.

Зображення в снах можуть мати символічний характер, асоціюватися із словами чи фразами іншими мовами.

Це твердження відзеркалює спостереження активності “кори асоціацій” та нижньої тім’яної кори, які сприяють створенню асоціацій між поняттями та формуванню осмисленого сприйняття візуального простору.

Емоційність снів

Третій висновок Хосса стосується емоційного характеру сновидінь. Сновидіння визначається як картина емоцій, і це твердження підтверджується результатами досліджень активності мозку в областях, пов’язаних з емоційною реакцією.

Зокрема, висока активація лімбічної системи, яка регулює емоції, і мигдалеподібного тіла, відомого своєю роллю в обробці негативних емоцій, вказує на емоційний вплив сновидінь під час стану швидкого сну.

Узагальнюючи нейро наукові дані, можна зазначити, що вони виступають унікальним маркером для розуміння внутрішніх процесів, які можуть спричиняти сновидіння, а також для визначення того, які можливості ми можемо мати під час снів.

Засновуючись на дослідженнях, можна висловити три основні висновки щодо природи сновидінь:

  • Сновидіння розкривають наше несвідоме сприйняття світу.
  • Сновидіння є високо асоціативними подіями, де образи можуть мати символічне значення та асоціюватися з різними поняттями.
  • Сновидіння, безсумнівно, відображають справжні емоції, включаючи ті, що можуть бути пригнічені чи несвідомо придушені.

Психологічні особливості сновидіння та їх роль психіці людини

Основні риси сновидінь включають в себе візуальні образи, які відображають різноманітні ситуації, місця та події. Під час новин люди відчувають різноманітні емоції, які переживаються людиною реалістично та інтенсивно. 

Згідно з даними Хобсонса та його колег, 65% елементів сновидінь пов’язані з досвідом наяву. Ця особливість сновидінь змушує нас вважати, що сновидіння є відновленням повсякденного життя, або, точніше, пов’язане з тим, що сновидці дізналися в стані неспання. 

Сновидіння пов’язані з консолідацією пам’яті, переробкою спогадів, саме тому вони можуть містити ідеї та роздуми, які пов’язані з особистим досвідом, переживаннями та життєвими подіями. Під час сну мозок людини сортує та обробляє інформацію. 

Сновидіння пов’язують із консолідацією пам’яті, що свідчить про те, що сновидіння можуть виконувати важливу когнітивну функцію для консолідації пам’яті та пригадування інформації. Періоди сновидінь можуть бути способом мозку «вирівнятися», очистивши частково помилкову або непотрібну інформацію. Зміст сновидіння може бути формою спотвореного негайного відтворення, в якому переглядаються та аналізуються останні події.

Форми сновидінь

Сновидіння можуть приймати різні форми:

  • Усвідомлені сновидіння виникають, коли людина перебуває уві сні, активно усвідомлюючи, що вона бачить сон.
  • Яскраві сни передбачають особливо реалістичний або чіткий зміст сновидінь.
  • Погані сни складаються з набридливого або тривожного змісту.
  • Повторювані сновидіння передбачають повторення одних і тих самих образів у кількох снах протягом певного часу.

Те, що відбувається в нашій голові перед тим, як ми засинаємо, може вплинути на зміст наших снів.

Наприклад, під час іспиту студенти можуть думати про зміст курсу. Люди у стосунках можуть думати про свого партнера. Веб-розробники можуть побачити програмний код.

Ці непрямі спостереження свідчать про те, що елементи повсякденності знову з’являються в образах, схожих на сновидіння, під час переходу від неспання до сну.

Дослідження вивчали «персонажів», які з’являються у звітах про сновидіння, і те, як сновидець їх ідентифікує.

Сон і пам’ять

Роль пам’яті в швидких снах є значущою, і неврологічні дослідження підтверджують її вплив на процеси сновидіння.

Активація пам’яті, включаючи консолідацію та скорочення спогадів, ймовірно, відбувається під час швидкого сну.

Zhang припускає, що основною функцією сновидіння є обробка, кодування та передача короткочасних спогадів у довгострокову пам’ять.

Tarnow (2003) знайшов докази того, що сновидіння посилюють консолідацію семантичних спогадів або спогадів, пов’язаних зі значенням інформації.

Payne і Nadel (2004) висунули висновок, що сни допомагають зміцнювати семантичні спогади та консолідувати їх у певну розповідь. 

Неврологічні дані, наведені Хоссом (2013), також вказують на високу активність в регіонах мозку, які асоціюються з обробкою пам’яті, такими як гіпокамп і мигдалеподібне тіло, під час стану швидкого сну.

Процеси пам’яті виникають під час швидкого сну, і ці процеси ймовірно впливають на вміст та емоційний відгук під час сновидінь. 

Два типи тимчасових ефектів характеризують включення спогадів у сновидіння:

  • ефект денного залишку, що передбачає негайне включення подій попереднього дня
  • ефект затримки сну, що включає затримку включення приблизно на тиждень

Результати одного дослідження Trusted Source показують, що переробка спогадів у включення сновидінь займає цикл близько 7 днів ці процеси сприяють розвитку функцій соціально-емоційної адаптації та консолідації пам’яті. 

Два види пам’яті можуть лягти в основу сну.

Дослідження різних типів пам’яті у сновидінні серед 32 учасників виявило наступне:

  • Один сон (0,5 відсотка) містив епізодичну пам’ять.
  • Більшість снів у дослідженні (80 відсотків) містили ознаки автобіографічної пам’яті від низького до помірного. Дослідники припускають, що спогади про особистий досвід переживаються під час сновидіння фрагментарно і вибірково. Метою може бути інтеграція цих спогадів у тривалу автобіографічну пам’ять.

Гіпотеза про те, що сни відображають досвід неспання, підтверджується дослідженнями снів психіатричних пацієнтів і пацієнтів із розладами сну. Коротше кажучи, їхні денні симптоми та проблеми відображаються в їхніх снах.

Дослідження показуть, що зовнішні подразники під час сну можуть впливати на емоційний зміст сновидінь.

Затримка сну — це образи, досвід або люди, які виникають у снах, є образами, досвідом або людьми, яких ви бачили нещодавно, можливо, минулого дня чи тижня тому. певні види досвіду потрібен тиждень, щоб закодуватися в довготривалій пам’яті, а деякі образи з процесу консолідації з’являться уві сні.

Спогади, які будуть включені в довготривалу пам’ять протягом 6–7 днів і відповідні довгострокові спогади (Lewis and Durrant, 2011), переважно активуються, а потім проявляються у вмісті сновидінь.

Крім того, сон із швидкими рухами очей (REM) і сон без REM (NREM) стосуються обробки різних типів спогадів: REM-сон насамперед пов’язаний з емоційною пам’яттю та неявною пам’яттю, тоді як NREM-сон більш тісно пов’язаний з декларативною пам’яттю.

З цієї точки зору новозакодовані спогади пов’язані з тим, що Фрейд (1900) назвав «денними залишками», оскільки вони відображають деякі денні дії сновидця.

Тимчасово збережені спогади, які називаються «ефектом затримки сновидінь», відкривають ще одне вікно в недавнє життя пацієнта.

Довготривала пам’ять пов’язана з віддаленими подіями, що означає, що зміст сновидіння може повертатися до раннього досвіду (наприклад, дитячої травми).

Віддалена пам’ять може навіть включати інформацію, зібрану протягом еволюції та відображену в типових темах сновидінь, таких як політ і погоня.

Порушення сну

Сон і його порушення мають значний вплив на функцію пам’яті. Здоровий сон і сновидіння служать зміцненню пам’яті, то порушення сну і безсоння часто погіршують пам’ять.

Це підкреслює необхідність ефективних стратегій лікування розладів сну для оптимізації когнітивного здоров’я та щоденного функціонування. 

Сон та навчання

Сон після навчання покращує пам’ять. зміст досвіду сновидіння може відображати процес реактивації та консолідації пам’яті у сплячому мозку.

Активація на когнітивному рівні нещодавнього досвіду під час сну пов’язана з подальшим підвищенням продуктивності.

Пам’ять відіграє важливу роль у житті людини та її професійної діяльності. Вона лежить в основі будь-якого психічного явища і забезпечує єдність і цілісність особистості.

Пам’ять називають цементом особистості. При порушенні пам’яті порушується психічне здоров’я людини, й особистість як цілісна система розпадається, руйнується. 

Консолідація довготривалої пам’яті включає взаємодію між кількома системами мозку, модульованими різними нейромедіаторами та нейрогормонами.

Потік свідомості ніколи не припиняється під час сну і що мозок бере участь у певній когнітивній діяльності протягом усіх стадій сну (Antrobus 1990).

Як мозок вирішує проблеми?

Навіть під час сну мозок людини намагається вирішити проблеми, аналізує їх та шукає спосіб в їх вирішення.

Тому часто у сновидіннях людина може бачити символи та образи, які представляють собою її внутрішні конфлікти та проблеми. 

Дуже продуктивною функцією сновидіння є вирішення проблем, оскільки сплячий мозок продовжує працювати над завданнями, якими розум наяву був зайнятий протягом дня.

У дослідженні 2010 року в медичному центрі Beth Israel Deaconess Medical Center у Бостоні 99 людям дали завдання, яке вимагало від них пройти тривимірним лабіринтом.

Під час навчання їм дали 90-хвилинну перерву. Декого просили зайнятися тихою діяльністю, наприклад читанням; іншим було наказано спробувати подрімати.

Ті, хто задрімав і випадково побачив уві сні лабіринт, показали десятикратне покращення завдання на наступному занятті порівняно з іншими піддослідними.

Щось подібне трапляється, коли студенти готуються до контрольної роботи й виявляють, що вони краще засвоюють матеріал після нічного сну, особливо якщо їм навіть побічно снилося те, що вони вивчали.

Інша теорія про сни стверджує, що їх мета – допомогти нам вирішити проблеми. У цій креативній теорії сновидінь безмежний Підсвідомий розум може вільно блукати у своєму безмежному потенціалі, не обтяжений часто задушливою реальністю свідомого світу.

Насправді дослідження показують, що сновидіння є ефективним стимулятором творчого мислення.

Сни можуть ефективно регулювати емоції, пов’язуючи потенційні небезпеки з новими контекстами сновидінь, які не викликають страху, і можуть призвести до зменшення почуття тривоги та інших негативних емоцій, як форма емоційного звільнення або катарсису.

Емоційний катарсис часто досягається сильною соціальною підтримкою.

Сни допомагають нам розуміти себе краще, роблять наше життя більш насиченим та емоційно насиченим, і допомагають нам розв’язувати проблеми і навчатися.

Автор