Відкриті/закриті запитання у психокореції

У психокорекції іноді використовуються два види запитань: відкриті та закриті.

Кожен з цих видів запитань має свої переваги та недоліки, які варто враховувати при виборі підходу до психологічної роботи з клієнтами.

Вміння ставити запитання — це головний інструмент, який визначає динаміку сесії.

Вибір між відкритими та закритими запитаннями залежить від етапу роботи, стану клієнта та конкретної мети.

Закриті запитання в психокорекції

Закриті запитання – це запитання, на які можна відповісти одним словом або коротким висловлюванням.

Ці запитання зазвичай починаються зі слова “чи” або “чи не”.

Наприклад: “Чи почуваєте ви себе розгніваним зараз?” або “Чи були ви коли-небудь в депресії?”

Закриті запитання в психокорекції є корисним інструментом для отримання конкретної інформації про стан клієнта, його думки та почуття.

Такі запитання дозволяють психологу отримати коротку, але вичерпну відповідь від клієнта, що може допомогти психологу зорієнтуватися на проблему та дати рекомендації для подальшої роботи.

Важливо пам’ятати, що використання закритих запитань повинно бути узгоджене з використанням відкритих запитань.

Якщо психолог використовує лише закриті запитання, то це може призвести до того, що клієнт буде відчувати, що йому не дозволяється висловлювати свої думки та почуття вільно.

Це може призвести до відчуття незручності та зневіри, що може негативно позначитися на процесі психокорекції та його результативності.

Також, важливо використовувати закриті запитання в обмеженій кількості.

Якщо психолог використовує занадто багато закритих запитань, то це може призвести до того, що клієнт буде відчувати, що його перебивають та зменшують значення його думок та почуттів.

Це може також призвести до відчуття незадоволення та зневіри з боку клієнта.

Переваги використання закритих запитань:

Ефективність. Закриті запитання дозволяють швидко отримати коротку інформацію про стан клієнта.

Простота. Ці запитання дуже легко формулювати, що робить їх дуже привабливими для початківців у психокорекції.

Спрямованість. Закриті запитання дозволяють спрямувати увагу клієнта на конкретний аспект його життя або проблеми.

Недоліки використання закритих запитань:

Обмеженість. Закриті запитання дозволяють отримати тільки коротку відповідь, що може не дати повного розуміння проблеми клієнта.

Відсутність контексту. Через обмеженість відповідей, закриті запитання можуть не відображати контекст інтерв’ю, тому може бути важко зрозуміти, що саме відбувається з клієнтом.

Обмежена можливість зв’язку. Якщо психолог користується тільки закритими запитаннями, то клієнт може відчувати себе «загнаним у кут» і не мати можливості розповісти про свої почуття та думки більш детально.

Відкриті запитання в психокорекції

Відкриті запитання – це запитання, на які потрібно відповідати більш детально та розгорнуто. Ці запитання зазвичай починаються зі слова “як”, “що”, “чому” або “розкажіть про…”.

Наприклад: “Розкажіть про ваші почуття щодо цієї ситуації” або “Як ви зазвичай реагуєте на стрес?”.

В психології та психотерапії відкриті запитання використовуються для того, щоб отримати детальну інформацію про клієнта та допомогти йому виразити свої почуття, думки та переживання.

Вони дозволяють створити атмосферу відкритості та довіри між психологом та клієнтом, що є ключовим елементом успішної психокорекції.

Основні функції відкритих запитань в психокорекції:

На практиці, функції безліч, але якщо виокремлювати основні, їх перелік може бути таким:

Отримання інформації про клієнта

Відкриті запитання дозволяють психологу дізнатися більше про клієнта та його проблему.

Вони допомагають зрозуміти, як клієнт сприймає ситуацію, які почуття він переживає, які думки має на цей рахунок.

Ця інформація допомагає психологу зрозуміти корені проблеми та вибрати найефективніші методи її розв’язання.

Створення атмосфери довіри

Відкриті запитання дозволяють клієнту вільно висловитися та почувати себе зрозумілим та підтриманим.

Клієнт бачить, що психолог дійсно цікавиться його проблемою та готовий допомогти з її розв’язанням.

Це створює атмосферу довіри та сприяє побудові позитивних відносин між психологом та клієнтом.

Допомога виразити почуття та переживання

Відкриті запитання допомагають клієнту виразити свої почуття та переживання.

Це може бути важливим для того, щоб клієнт зрозумів, що він відчуває та як це впливає на його життєву діяльність.

Переваги використання відкритих запитань:

Глибина. Відкриті запитання дозволяють отримати більш детальну та глибоку інформацію про стан клієнта, що допомагає краще зрозуміти проблему.

Розширення можливостей зв’язку. Відкриті запитання дають клієнту можливість розповісти про свої почуття та думки більш детально, що допомагає розвинути співпрацю між клієнтом та психологом.

Розширення можливостей розв’язання проблеми. Завдяки глибині та деталізації інформації, отриманої з відкритих запитань, можливо знайти більш ефективний спосіб розв’язання проблеми клієнта.

Недоліки використання відкритих запитань:

Складність формулювання. Відкриті запитання дуже складно формулювати, тому потрібно бути дуже уважним та вправним в цьому питанні.

Час. Відповіді на відкриті запитання можуть бути дуже довгими та детальними, тому інтерв’ю може зайняти більше часу, ніж при використанні закритих запитань.

Можливість переходу на непов’язані теми. Оскільки відкриті запитання дають клієнту більшу свободу вираження своїх думок та почуттів, можливість переходу на інші, непов’язані теми, також збільшується.

Використання комбінації запитань

Найбільш оптимальним способом використання запитань в психокорекції є комбінація відкритих та закритих запитань.

Така комбінація дозволяє отримати детальну інформацію про клієнта, а також зберегти контроль над процесом розмови та підтримувати його на потрібному напрямку.

Наприклад, психолог може почати з відкритих запитань для того, щоб дати клієнту можливість вільно висловитися та поділитися своїми думками та почуттями.

Після того, як клієнт розповість про свою проблему, психолог може використати закриті запитання для того, щоб уточнити деякі деталі та отримати конкретну інформацію.

Наприклад:

• Відкрите запитання: “Які ваші переживання щодо даної ситуації?”
• Закрите запитання: “Чи відчуваєте ви сильний страх у даній ситуації?”

Така комбінація дозволяє психологу отримати достатньо інформації про клієнта, а також зберегти контроль над процесом розмови та забезпечити продуктивну співпрацю між психологом та клієнтом.

Спеціальні типи запитань у різних підходах

Окрім класичних відкритих та/чи закритих заптань, існують «просунуті» типи запитань, які стають не просто способом збору даних, а потужним терапевтичним втручанням.

У сучасній психології ці техніки називаються «активними запитаннями», оскільки відповідь на них уже змінює стан клієнта.

Давайте зануримося глибше в те, як ці та інші «просунуті» запитання працюють у різних школах.

Циркулярні запитання (Системна терапія):

«Якби я запитав вашого чоловіка, що він думає про ваші сварки, що б він відповів?». Це допомагає клієнту вийти зі своєї позиції та подивитися на систему з боку.

Чудодійне запитання (Miracle Question у SFBT):

«Уявіть, що вночі сталося диво, і ваша проблема зникла. Як би ви про це дізналися зранку?». Це відкрите запитання на формування бачення майбутнього.

Шкалюючі запитання:

«Оцініть свій рівень тривоги від 1 до 10». Це перетворює суб’єктивне відчуття на конкретний показник для аналізу динаміки.

Чому “шкалювання” важливе?

Це запитання — найкращий антидот для чорно-білого мислення. Коли клієнт каже «Мені завжди погано», запитання «Наскільки погано від 1 до 10?» змушує мозок диференціювати стан.

Якщо сьогодні 8, а вчора було 9 — це вже перемога, яку можна аналізувати.

Шкалювання — це справді один із найбільш недооцінених, але потужних інструментів у психології.

Його важливість полягає в тому, що воно переводить мову емоцій (яка часто є хаотичною та гіперболізованою) на мову цифр (яку мозок сприймає як конкретну та керовану).

Ось кілька глибинних причин, чому цей метод працює так ефективно:

Подолання “когнітивного злиття”

Коли ми кажемо «мені жахливо», ми повністю зливаємося з цим станом. Жах стає всім нашим світом.

Як діє шкала:

Коли ви кажете «моя тривога на 7 з 10», ви автоматично стаєте спостерігачем. З’являється дистанція між вашим «Я» і симптомом.

Ви більше не «жах», ви — людина, яка відчуває дискомфорт певного рівня.

Виявлення динаміки та мікро-перемог

Для мозку в стані стресу характерна «негативна фільтрація»: ми помічаємо лише те, що болить.

Приклад:

Якщо клієнт прийшов із рівнем депресії 9, а через тиждень каже, що «нічого не змінилося», але шкалювання показує 7 — це критично важлива інформація.

Аналіз дельти: Терапевт запитує: «Що допомогло вам опуститися з 9 до 7? Які ваші дії чи думки забезпечили ці 2 бали різниці?».

Це допомагає знайти робочі стратегії.

Зниження катастрофізації (антидот чорно-білому мисленню)

Чорно-біле мислення визнає лише два стани: «все супер» або «все пропало». Шкалювання вводить 8 проміжних відтінків сірого.

Це легалізує стан «погано, але терпимо» або «не ідеально, але краще, ніж вчора».

Шкалювання як місток до ресурсу

Шкалювання використовується не лише для вимірювання болю, а й для планування змін (Solution-Focused Approach).

Техніка “Питання про наступний крок”:

«Якщо зараз ваш спокій на 4 балах, що має статися (або що ви можете зробити), щоб завтра це було 4.5 або 5?»

Зверніть увагу: ми не запитуємо, як зробити 10. Ми шукаємо мінімально помітну зміну. Це знижує опір мозку до великих трансформацій.

Як використовувати це самостійно?

Ви можете застосовувати шкалювання у щоденному житті, щоб приборкати сильні емоції:

1. Назвіть емоцію (наприклад, роздратування).
2. Оцініть її прямо зараз від 1 до 10.
3. Порівняйте з вашим піковим станом у минулому («Чи справді це 10, чи бувало гірше?»). Зазвичай оцінка одразу падає на 1–2 пункти.
4. Запитайте: «Що б зараз було на 1 бал нижче?».

Шкалювання перетворює “неконтрольований океан почуттів” на “набір даних”, з якими можна працювати.

Підсумки

У психології використання запитань є важливим елементом процесу психокорекції.

Відкриті запитання дозволяють отримати детальну та глибоку інформацію про стан клієнта, а також сприяють розвитку співпраці між психологом та клієнтом, тоді як закриті запитання дозволяють отримати конкретну інформацію та уточнити деталі.

Важливо зазначити, що використання запитань в психокорекції повинно бути здійснене з урахуванням індивідуальних потреб та особливостей клієнта.

Психолог повинен визначити, які запитання будуть найбільш ефективними для роботи з конкретним клієнтом, з урахуванням його особливостей та потреб.

Окрім того, психолог повинен дотримуватися етичних принципів та забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої від клієнта.

Важливо встановити довіру з клієнтом та створити безпечну та сприятливу атмосферу для спілкування.

Отже, використання запитань є важливим елементом психокорекції, що дозволяє отримати необхідну інформацію про стан та потреби клієнта.

Відкриті запитання допомагають отримати детальну та глибоку інформацію, тоді як закриті запитання дозволяють отримати конкретну інформацію та уточнити деталі.

Комбінація відкритих та закритих запитань є найбільш ефективним способом використання запитань в психокорекції.

Використання запитань повинно бути здійснене з урахуванням індивідуальних потреб та особливостей клієнта, з дотриманням етичних принципів та забезпеченням конфіденційності.

Якщо терапевт використовує занадто багато закритих запитань поспіль, сесія перетворюється на анкетування.

Клієнт стає пасивним і чекає наступного питання, замість того, щоби досліджувати себе.

Сучасна психокорекція використовує запитання як «дихання» сесії: Розширення (Відкриті) → Звуження (Закриті).

Підбір психолога

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психокорекція”, так і одразу за кількома, наприклад “психологічні розлади”, “депресія” і “розлади стосунків” тощо