У сучасній психології, втрата контролю — це не просто неприємне відчуття, а складний психологічний феномен, який може мати глибокі причини та серйозні наслідки.
На практиці, втрата контролю нерідко розглядається як ключовий фактор у розвитку багатьох психологічних розладів та емоційних труднощів.
Відчуття втрати контролю може виникати через різні обставини, і в сучасній психології його часто пов’язують з надмірністю, стресом і травмою, тривожними розладами та низькою самооцінкою.
Далі детальніше про вищеозначені причини втрати контролю із урахуванням сучасної теорії та практики психології і психотерапії.
Надмірний контроль (гіперконтроль) як причина його втрати
У психології надмірний контроль (гіперконтроль) — це парадоксальна причина втрати контролю.
Люди, які намагаються контролювати кожен аспект свого життя, часто роблять це через глибокий страх перед невизначеністю, непередбачуваністю та невдачами.
Однак така стратегія не лише не приносить відчуття безпеки, а й веде до протилежного результату — відчуття виснаження, безсилля та втрати контролю над власною поведінкою та емоціями.
Страх невдачі та осуду
Гіперконтроль часто розвивається у людей, які в дитинстві стикалися з надмірними вимогами та критикою, відтак, вони засвоюють, що помилки неприпустимі, і починають контролювати все, щоб уникнути невдач.
Цей страх переноситься у доросле життя, де будь-яка непередбачувана ситуація сприймається як загроза.
Травматичний досвід
Люди, що пережили травму, часто намагаються компенсувати відчуття безпорадності, яке виникло під час травматичної події, через гіперконтроль. Вони вважають, що якщо все буде під їхнім наглядом, подібна ситуація більше не повториться.
Тривожні розлади
Гіперконтроль є поширеним симптомом тривожних розладів, зокрема генералізованого тривожного розладу (ГТР) та обсесивно-компульсивного розладу (ОКР).
Людина з ГТР постійно хвилюється про майбутнє, а з ОКР — виконує ритуали (компульсії), щоб уникнути уявних негативних наслідків.
Фізичне та емоційне виснаження
Спроба контролювати все — від дрібних деталей до поведінки інших людей — вимагає величезних ресурсів. Це призводить до хронічного стресу, емоційного вигорання та відчуття безсилля.
Заблокована гнучкість
Світ непередбачуваний. Коли щось йде не за планом, людина з гіперконтролем не може адаптуватися.
Її жорсткі сценарії руйнуються, що спричиняє інтенсивний стрес та відчуття повного безсилля.
Ілюзія контролю
По суті, гіперконтроль — це ілюзія. Людина намагається контролювати те, що не може контролювати, наприклад, почуття інших, думки або зовнішні обставини.
Коли реальність руйнує цю ілюзію, виникає відчуття, що вона повністю втратила контроль.
Стрес і травма як причина втрати контролю
Стрес і травма — це потужні фактори, які суттєво підривають відчуття контролю в людини.
Психологія пояснює, що це відбувається через порушення базових механізмів, які забезпечують нам почуття безпеки, стабільності та передбачуваності, а коли ці механізми дають збій, людина починає відчувати себе безсилою та безпорадною.
Роль стресу у втраті контролю
Хронічний стрес (тривалий стрес, що продовжується тижнями або місяцями) є однією з головних причин відчуття втрати контролю. Наш мозок реагує на стрес, активуючи систему “бий або біжи”, що є природною реакцією на загрозу.
Однак, коли стресор не зникає, ця система залишається увімкненою, що призводить до:
Перевантаження мозку. Хронічний стрес призводить до структурних та функціональних змін у мозку, зокрема в префронтальній корі, яка відповідає за прийняття рішень, планування та контроль над імпульсами.
Це робить людину менш здатною до ефективного вирішення проблем і контролю власної поведінки.
Емоційної виснаженості. Постійна напруга виснажує емоційні ресурси, що призводить до дратівливості, тривожності та відчуття, що ви не можете впоратися з найменшими труднощами.
Завченої безпорадності. Якщо людина тривалий час перебуває в ситуації, яку не може контролювати (наприклад, на токсичній роботі або в складних фінансових обставинах), вона може навчитися безпорадності.
Це означає, що навіть коли з’являється можливість щось змінити, вона вже не вірить, що це можливо.
Травма як джерело втрати контролю
Психологічна травма — це емоційна, психологічна та фізіологічна реакція на подію, яка перевищує здатність людини з нею впоратися.
Травма, особливо пов’язана з загрозою життю, є потужним фактором, що руйнує відчуття контролю на кількох рівнях:
Порушення безпеки. Травма підриває базове відчуття безпеки та довіри до світу. Людина, яка пережила травму, може сприймати світ як небезпечне та непередбачуване місце, що посилює відчуття втрати контролю.
Дисрегуляція емоцій. Травма може порушити здатність регулювати емоції.
У відповідь на тригер людина може переживати надмірні реакції (інтенсивний гнів, паніку) або, навпаки, емоційне заціпеніння (дисоціація). Ці реакції сприймаються як втрата контролю над собою.
Флешбеки та гіперпильність. У людей, які пережили травму (наприклад, при посттравматичному стресовому розладі, ПТСР), можуть виникати флешбеки, під час яких вони знову переживають травматичну подію.
Це створює відчуття, що людина не може контролювати свої спогади та емоції.
Тривожні розлади як причина втрати контролю
Тривожні розлади є однією з найпоширеніших причин відчуття втрати контролю.
Це відбувається тому, що тривога, особливо інтенсивна, створює ілюзію неминучої небезпеки та загрози, змушуючи людину думати, що вона не здатна впоратися з ситуацією.
Тривожні розлади, такі як панічний розлад, генералізований тривожний розлад (ГТР) та обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), викликають відчуття втрати контролю через різні, але взаємопов’язані механізми:
Панічні атаки. Під час панічної атаки людина переживає сильні фізіологічні симптоми (прискорене серцебиття, задишка, запаморочення).
Ці відчуття часто інтерпретуються як ознаки інфаркту, божевілля або неминучої смерті, а катастрофічна інтерпретація призводить до інтенсивного страху “втратити розум”, “збожеволіти” або “втратити контроль над своїм тілом”.
Генералізований тривожний розлад (ГТР). Люди з ГТР постійно відчувають тривогу та неспокій щодо безлічі аспектів життя.
Цей стан характеризується нездатністю припинити хвилюватися, що створює відчуття, що власний розум не підпорядковується.
Вони намагаються контролювати всі можливі результати, але ця спроба “захиститися” від невідомого є марною і лише посилює відчуття безсилля.
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР). При ОКР людина відчуває нав’язливі думки (обсесії), які викликають сильний дискомфорт.
Щоби зменшити тривогу, вона виконує ритуали (компульсії), наприклад, постійно миє руки або перевіряє двері, а хоча ці дії тимчасово приносять полегшення, вони зміцнюють переконання, що людина не може контролювати свої думки та поведінку.
По суті, вона стає заручником своїх ритуалів, що є яскравим проявом втрати контролю.
Низька самооцінка як причина втрати контролю
Низька самооцінка є потужною психологічною причиною відчуття втрати контролю, оскільки вона підриває базову віру людини у власні сили та здатність впливати на своє життя.
Коли людина не довіряє собі, вона стає схильною передавати контроль іншим, почуватися безсилою та пасивною.
Нездатність приймати рішення
Люди з низькою самооцінкою часто сумніваються у своїй правоті та бояться зробити помилку. Цей страх паралізує їх, перешкоджаючи приймати рішення, що призводить до пасивної позиції “плисти за течією”.
В результаті, людина відчуває, що не вона керує своїм життям, а обставини або інші люди.
Страх перед відповідальністю
Низька самооцінка змушує людину уникати відповідальності, оскільки вона боїться не впоратися або бути засудженою.
Це призводить до того, що вона свідомо або несвідомо відмовляється від контролю над важливими аспектами свого життя (кар’єра, стосунки, фінанси), передаючи його іншим.
Ефект “завченої безпорадності”
Коли людина з низькою самооцінкою стикається з невдачами, вона інтерпретує їх як підтвердження своєї неспроможності (“Я невдаха”, “У мене все одно нічого не вийде”).
Це призводить до того, що вона перестає робити спроби змінити ситуацію, навіть коли це можливо, оскільки вже не вірить у власні сили.
Схильність до думки “Я – жертва”
Низька самооцінка часто формує модель мислення, в якій людина бачить себе жертвою обставин. Вона переконана, що нічого не може змінити, і її доля залежить від зовнішніх чинників.
Це відчуття безсилля і відсутності контролю стає постійною частиною її ідентичності.
Концепції втрати контролю
Фахівці та дослідники викоремлюють три основні концепції втрати контролю в сучасній психології.
Завчена безпорадність
Ця концепція, розроблена психологом Мартіном Селігманом, описує стан, коли людина або тварина, після серії невдалих спроб вплинути на негативні обставини, починає вірити, що вона не може нічого змінити, і перестає робити спроби, навіть коли така можливість з’являється.
Вивчена безпорадність є прямим наслідком втрати контролю і тісно пов’язана з депресією.
Інтолерантність до невизначеності
Це схильність сприймати невизначеність як щось нестерпне і небезпечне. Люди з високим рівнем інтолерантності до невизначеності часто намагаються все контролювати, щоб уникнути невідомого.
Коли вони не можуть цього зробити, у них виникає сильна тривога та відчуття втрати контролю, що є характерним для генералізованого тривожного розладу.
Дефузія (в ACT-терапії)
Цей термін відноситься до здатності відокремлювати себе від своїх думок. У контексті втрати контролю, дефузія допомагає усвідомити, що думки про власну неспроможність (“Я невдаха”, “Я втрачаю контроль”) є лише словами, а не абсолютною істиною.
Замість того, щоб боротися з цими думками, людина вчиться спостерігати за ними, що зменшує їхню владу.
Наслідки втрати контролю
Втрата контролю має глибокі наслідки для психічного здоров’я і пов’язана з декількома ключовими концепціями сучасної психології.
Це відчуття може призвести до значного погіршення якості життя, а також сприяти розвитку та підтримці різних психологічних розладів.
Тривожні розлади та панічні атаки
Відчуття втрати контролю є центральним елементом багатьох тривожних станів. Під час панічної атаки, людина може відчувати, що вона “збожеволіє”, “втрачає контроль над тілом” або “вмирає”.
Страх перед втратою контролю стає настільки сильним, що він сам по собі може провокувати наступні напади. Це створює порочне коло, де страх перед втратою контролю призводить до її відчуття.
Депресія
Відчуття безсилля і нездатності впливати на своє життя є одним із ключових симптомів депресії. Коли людина перестає вірити у власні сили, вона може впасти у стан глибокої апатії, втратити мотивацію і почуття радості.
Емоційне вигорання та стрес
Постійна боротьба з обставинами, які не піддаються контролю, призводить до хронічного стресу.
Це, своєю чергою, виснажує емоційні та фізичні ресурси, що може призвести до емоційного вигорання.
Людина відчуває, що вона більше не має сил та енергії, щоб протистояти труднощам, і це посилює відчуття безсилля.
Шляхи подолання втрати контролю
Сучасна психотерапія пропонує кілька шляхів для роботи з втратою контролю:
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає ідентифікувати та змінити дезадаптивні думки, пов’язані з втратою контролю, а також навчає стратегій подолання.
Майндфулнес (усвідомленість): Практики усвідомленості вчать приймати внутрішні переживання без осуду, що дозволяє зменшити страх перед невідомим і відчуття втрати контролю.
Фокус на тому, що можна контролювати: Важливо навчитися розрізняти, що знаходиться в зоні нашого впливу (наші думки, реакції, дії), а що — поза нею (вчинки інших людей, зовнішні обставини).
Підсумки
Парадоксально, але люди, які намагаються контролювати кожен аспект свого життя, часто відчувають страх втрати контролю найгостріше. Це призводить до постійної тривоги, перфекціонізму та виснаження.
Тривалий стрес, травматичні події (особливо пов’язані із загрозою життю) або непередбачувані зміни в житті можуть викликати відчуття безпорадності та втрати влади над ситуацією.
Страх втрати контролю є одним із центральних симптомів панічних атак та обсесивно-компульсивного розладу (ОКР).
При панічних атаках людина може переживати інтенсивний страх втратити контроль над тілом або розумом.
Коли людина не вірить у свої сили та не довіряє своїм рішенням, вона схильна віддавати контроль над своїм життям іншим або “плисти за течією”, що зрештою призводить до відчуття безсилля.
Втрата контролю має значний вплив на психічний стан і може призводити до:
- Вивченої безпорадності. Стан, коли людина після серії невдалих спроб вплинути на негативні обставини перестає робити спроби, навіть коли така можливість з’являється.
- Депресії: Відчуття безнадії та відсутності контролю над своїм життям є одним із ключових симптомів депресії.
- Емоційного вигорання: Хронічний стрес, пов’язаний із постійним відчуттям, що ви не можете контролювати робочі обставини або особисте життя, часто призводить до емоційного та фізичного виснаження.
