Емоції є невід’ємною частиною нашого життя. І радості, і смутку — всьому повинне бути місце.
Радістю ми реагуємо на різні приємні речі та події, коли все складається, так, як ми хочемо, або наші мрії збуваються. Відчувати щастя надзвичайно природно і ресурсно.
Також невдачі, несправджені сподівання викликають смуток, він може бути досить тривалим.
Але і радість, і смуток згодом змінюються базовим нормальним фоновим настроєм, який забезпечує психічну стабільність і адекватні реакції на те, що відбувається навколо нас.
Проте, часом буває так, що людина наче застряє в певному стані, який супроводжується або підвищеним, або пониженим стійким настроєм.
І настрій цей є неприроднім і не відповідає зовнішнім обставинам. Такі стани називають розладами настрою
Розлади настрою
Розлади настрою можемо запідозрити тоді, коли вони достатньо інтенсивні, стійкі і викликають деяке порушення загального функціонування, дезадаптацію та супроводжуються певними клінічними симптомами.
Гіпертимія та гіпотимія — це психіатричні терміни, які означають стійкі розлади настрою в бік його підвищення або пониження з руховою збудливістю або загальмованістю, зміною швидкості мислення та потреби в сні.
Гіпертимія
Це стан стійкого підвищеного настрою, який супроводжується говірливістю, руховою активністю, пришвидшеним мовленням.
Людина виглядає щасливою, сповненою енергії та вірою в свою значимість та благополуччя.
При гіпертимії стан та поведінка не співставляється з реальними можливостями особи та реалії життя.
Часто гіпертимія супроводжується стійкими ідеями власної особливості, підвищеної самооцінки та перевищенням своїх справжніх можливостей.
Зростає соціальна активність, людина прагне з кожним заговорити, завести нові знайомства, має багато ідей та думок.
Поведінка часто буває непослідовною, екзальтованою.
Коли людина є в стані гіпертипії, це явно помітно оточуючим і часто виникають жартівливі запитання на кшталт — «а чи ти нічого не вживав нещодавно?»
Також відмічається зниження потреби в сні, це основний момент, який мав би насторожувати
Гіпертимія може бути цілковитою нормою після приємних життєвих подій, вдач, завершення важливих планів. Проте незвично підвищений настрій не може тривати більше кількох діб.
Проте, якщо гіпертимія стає тривалою і нормалізації настрою не настає, варто звернутися до фахівця для динамічного спостереження, адже легка ейфорія може бути ознакою психічного розладу — ЦИКЛОТИМІЇ
Гіпотимія
Гіпотимія — це навпаки протилежний стан пониженого настрою, який можна назвати депресивним.
Людина в стані гіпотимії похмура, сповільнена, песимістична, сповнена негативних думок про себе і про світ. В стані гіпотимії мало що може принести людині задоволення і радість.
Власне, коли гіпотимія тривала і сильно виражена, вона може досягати клінічного розладу, а саме- ДИСТИМІЇ.
Дистимія
Дистимія характеризується стійким субдепресивним (гіпотимічним) станом, помітним зниженням життєвого тонусу, почуттям власної непотрібності та меншовартості, невпевненістю у власних досягненнях.
Також пацієнт схильний ізолюватися від інших через відчуття власної неповноцінності і безнадії покращити ситуацію.
В такому стані можуть часто виникати думки про смерть, стає складно приймати важливі рішення, щось планувати, будувати стосунки.
Характерними для дистимії стає зниження апетиту та порушення сну, плаксивість, відчуття виснаження.
Діагноз дистимії можна виставити тоді, коли субдепресивний стан триває більше двох років без світлих проміжків, як це трапляється при депресивному епізоді.
Гіпотимія це, власне, частина депресивного синдрому, який може супроводжувати багато розладів психіки і поведінки, тому цей стан потребує пильного спостереження і обмірковування, частиною якого розладу або стану він може бути.
Циклотимія
Це розлад, який характеризується періодичною циклічною зміною ейфоричного та субдепресивного станів тривалістю не менше двох років з проміжками нормального самопочуття між ними не більше ніж два місяці.
Часом гіпер- та гіпоманіакальні стани (часом так називають гіпер та гіпотимію в структурі циклотимії чи біполярного розладу) — можуть змінюватись без світлих смуг.
При циклотимії в загальному адаптація достатня, щоб втримуватись на плаву.
Але неможливість втримувати стабільний ритм праці, бути послідовними в стосунках та соціальних зв’язках створюють значні труднощі. Періоди припливу енергій та ейфорії, коли підвищуються настрій і працездатність вже не може компенсовувати періоди занепаду.
Часом циклотимія є попередником БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЛАДУ (БАР), тому потребує пильної уваги. БАР відрізняється від циклотимії більш вираженими симптомами, коли здатність до соціального функціонування і критика до свого стану значно знижуються або втрачаються.
Лікування гіпер- та/чи гіпотимії
Зазвичай, клінічні розлади, такі як ДИСТИМІЯ та ЦИКЛОТИМІЯ потребують спостереження психіатра та регулярної тривалої психотерапії.
В залежності від того, як страждає якість життя пацієнта призначається медикаментозне лікування. Дистимія лікується антидепресантами, а циклотимія стабілізаторами настрою та іноді антипсихотиками.
План лікування завжди можна узгодити з лікуючим лікарем для досягнення найкращого результату та нормалізації життя.
Ці розлади піддаються хорошому контролю і можливість досягнути успіху у всіх сферах життя при комбінованому і виваженому лікуванні цілком реальна.
Психотерапевт, лікар психіатр дорослий та дитячий Ірина Григораш.
