Окультизм (від лат.“occultus”- секретне, невідоме) — це латинське слово, яке може мати кілька значень, зокрема: прихований, таємний, схований, невідомий, секретний, непізнаний. Є поняттям, яке використовується для опису практик, які виходять за рамки наукового підходу та базуються на вірі у надприродне та нерозумінні дійсності. Проте окультні практики також можуть мати негативні наслідки для психічного здоров’я, якщо використовуються без обачності та належної підготовки.
Окультизм має свої корені в античній традиції та сприймався як спосіб отримання знань, які неможливо було отримати іншими шляхами. Сьогодні він залишається досить популярним серед людей, які вірять у надприродні явища та прагнуть до духовного розвитку.
Психологія як наука, що вивчає людську поведінку та психічні процеси, ставиться до окультизму з критичним підходом. Окультизм, як правило, охоплює різноманітні твердження про існування трансцендентних сил, які впливають на людину та світ, а також про практики, які мають допомогти досягти зв’язку з цими силами.
Однак, науковий метод психології базується на емпіричних дослідженнях, підтверджених доказами, і тому окультизм, як правило, не вважається науковим підходом та викликає певну дозу скептицизму та критицизму. Більш того, деякі практики окультизму зазвичай не мають наукового обґрунтування і не пройшли достатній науковий аналіз, що може ставити під сумнів їх ефективність та безпечність.
Відтак, психологія може вивчати феномени, що пов’язані з окультними практиками, з метою розуміння людської поведінки та психіки.
Рекомендуємо по профілактичну консультацію, навіть без очевидної потреби, звертатися до кваліфікованих спеціалістів, комфортно вибираючи у розділі “Підбір фахівця” в “Просторі Психологів”.