Психічне здоров’я

Частина 1.

– Іди лікуйся!

Іди лікуйся, – кажуть особи… від яких вам давно варто було піти.

Попий валер‘янки! – кажуть ті, з якими … з якими що ви до сих пір робите? Чому досі – з ними?

Але сьогодні я не про токсичні стосунки.

Швидше про токсичні стосунки із собою.

Що є здоров‘ям?

Ну, відразу преамбула: якщо ви перебуваєте в контакті з людиною, яка дозволяє собі говорити вищезгадані слова, ви не є в психологічно здорових стосунках, а отже і самі не є здоровими.

Але, певно, ви це і так знаєте…

З іншої сторони – здоров‘я, як не дивно, не лише те, що об‘єктивно є оптимумом існування – а і те, що для вас особисто не є джерелом дискомфорту.

З одним уточненням – що це не йде на шкоду оточенню.

Тому, як я колись писала, на мою думку, нема дисфункційних пар, навіть якщо вони б‘ються щодня – і їм так пасує (що б вони потім сусідкам не розказували) – але якщо пара має дитину, і такі відносини в дитини на очах – тут мене як психолога починає ковбасити, терміново хочеться створити курси перед-батьківства, розвести по психологам такі пари і насильно їх терапевтувати, запихаючи їм по дорозі основи психологічної грамотності…

На жаль, так воно не працює.

Тому – а перевірте-но себе по критеріям психологічного здоров‘я!

Суб’єктивно здоров’я проявляється у почутті оптимізму, тілесного та психологічного благополуччя і радості життя.

Які механізми чи критерії забезпечують психологічне здоров‘я?

1. Прийняття відповідальності за своє життя

(Так, не тільки читати фейсбук. А і, прочитавши і зрозумівши щось про себе, почати щось із власним психологічним неблагополуччям робити)

До цього пункту – про відповідпльність за воасне життя, я, втім, ще повернуся.

2. Дотримання власних інтересів

Емоційно здорові люди зазвичай насамперед дотримуються особистих інтересів і ставлять їх хоча б трохи вище за інтереси інших людей. Вони можуть до певної міри жертвувати собою заради інших, але ніколи не на шкоду собі.

3. Прийняття себе

Психологічно здорові люди зазвичай раді тому, що вони живі, приймають себе вже тільки тому, що живуть – і насолоджуються цим.

Вони не оцінюють свою внутрішню значимість якимось зовнішніми досягненнями і тим більше тим, що думають про них інші.

Це про стійку особисту ідентичність, тобто стале переконання про позитивний образ себе, здорове ставлення до себе, прийняття себе у цілісності, тобто поєднання в одній особистості, в собі різних проявів.

Я можу бути добра і зла, ощадлива і щедра, наївна і довірлива, лінива і вийнятково працездатна, мати рацію і помилятися.

Це не лише про протилежності, але і про час: я була дитиною, а є бабусею – а якщо пощастить, то буду нею неодноразово))

Коли ми здатні бути толерантними до себе і сприймати себе цілісними з усіма нашими різноманітними та суперечливими якостями, у своїх трансформаціях дорослішання та старіння, у своєму тілесному вираженні, то ми здатні робити те саме і для іншого – і це є серйозною підтримкою на шляху життєвих змін і випробувань.

4. Здатність любити іншу людину

І це не про закоханість і бачення якогось вимишленого образу перед тобою, який нічого спільного з реальністю не має.

Це – любов без ідеалізації, а відтак знецінення, здатність бути щирою і відданою людині, яка має свої темні сторони і недоліки.

І така здатність до цілісного сприйняття іншого дає силу витримати розчарування, що настає після зачарованої закоханості, і тоді замість відкидання, коли раптом партнер стає неідеальним, відчувати попри те – близькість.

Це здатність говорити правду іншому, не орієнтуючись на збереження власного ідеального образу в його очах.

5. Здатність вибирати безпечні стосунки. 

Відносини з безпечною прив’язаністю – про те, що людина зберігає всередині стійкий образ іншого і її почуття до неї (нього) – стійкі, однакові день у день.

Така прихильність дозволяє бути передбачуваним у своїй поведінці у відносинах, не витрачати сили на моніторинг і контроль, будуючи ці відносини кожен раз заново.

У безпечній прихильності – кожен із партнерів впевнений: якщо я вчора тебе любив, то й сьогодні я тебе люблю, і тому можеш не дбати про це, не «заслуговувати» на це, а йти і займатися власним розвитком. Я не ревнуватиму тебе, не переживатиму, що ти підеш і не вернешся.

У таких відносинах багато енергії для розвитку обох партнерів, оскільки кожен з них почувається в теплі та безпеці.

6. Здатність до автономії та опори на себе

(Якщо йде мова про відносини, це найважливіше, на мою думку).

Емоційна, фізична, фінансова безпека та самостійність, яку забезпечує собі людина, робить її більш критичною при виборі партнера, знижує толерантність до насильства і є «профілактикою» співзалежності.

Два самостійні партнери роблять життя один одного легшим, а не важчим.

***

Частина 2

– Що мені робити з моїм чоловіком?

(Жінкою)

Він (вона) п’є (б’є, гуляє, шопиться, грає в танчики, додайте своє)

– А ви як, самі ж ви – як?

– Зі мною все нормально!!!

Продовжимо про критерії психологічного здоров’я?

Пам’ятаєте, я розказувала попередньо про те, що відношення до роботи – рівно як і з партнером, може бути свідченням психічного нездоров’я?

Так от.

Наступна ознака психологічно здорової людини –

7. Здатність працювати, творити та створювати

Здатність виносити напругу – вивозити) – та виконувати робочі обов’язки тривалий час не лише робить нас функціональними у зовнішньому світі, а – якщо говорити про пару – робить кожного учасника повноцінним, самостійним партнером.

І це звільняє відносини від тягаря завдань з особистої реалізації іншого чи обслуговування чиїхось комплексів.

Від непідйомної вимоги (потреби партнера) «організовувати чиєсь дозвілля».

Його (частіше таки її) дозвілля.

(І вже не дай нікому Боже організовувати/заповнювати собою дозвілля власних батьків на пенсії)

Пари, де хтось працює, а іншому скучно.

І він наярює щогодини, питаючи, де ти і коли вже будеш вдома.

І взагалі.

Ти маєш коло мене сидіти.

Далі.

8. В нас усіх як здорових людей повинна бути частка веселої грайливої дитини

Цікавської та допитливої.

Здатність грати, жартувати і бути несерйозними, здатність проводити час, зосередившись на відчуванні, задоволенні, у фантазія та грі збагачує кожного з нас, а відсутність отої ірраціональної частини в нас,

зосередження лише на думанні та робленні – збіднює і висушує людину, і звісно, її відносини.

Ну і так – філософське почуття гумору.

Це не істеричний сміх без причини.

Це спокійно-відсторонене відношення до всього, що діється – погляд на все трохи з примруженим оком.

9. Опора на внутрішню мораль

Не на все, мабуть, треба реагувати з спокійною півусмішкою.

Здорова людина – це людина з чітким моральним компасом, причому етику поведінки вона визначає, керуючись власними цінностями – це про так звану постконвенційну моральність, коли ми обираємо щось робити або чогось не робити не тому, що якщо зробиш (не) так – ганьбитимуть, не тому, що за це похвалять, і не тому, що так заведено і так треба, а тому, що я так вважаю, і знаю, що так воно – добре, і це мій моральний центр створює етику мого життя і моїх відносин.

10. Здорова людина має навик і звичку самопізнання 

Аналіз своїх фізичних та психологічних особливостей, і синтез – саморозуміння та прийняття себе як внутрішньо інтегрованої особистості – усього, притаманного їй як унікальній індивідуальності.

І все це дає їй вміння жити у сьогодні.

Приймати повноту життя у собі і повноту себе в житті.

11. Реалістична та міцна самооцінка – базовий критерій психологічного здоров‘я

(Чи знаєте ви, яка самооцінка вважається «правильною»?

Занижена? Ні ні, звісно ж ні!

Завищена? Ну ні. Висока?

ТЕЖ НІ!

Адекватна).

Будується вона не (с)тільки завдяки нашим досягненням та відповідній реакції – визнання їх оточенням.

Це – відсутність жорстокої критики себе, що її ніхто поруч з вами не може компенсувати, і яка породжує у відносинах незадоволеність.

Вона створює таку ситуацію, при якій що би не робив партнер, що би не казав вам – всього недостатньо, ви продовжуєте себе недооцінювати і ганьбити – і це фруструє людину поруч: значить, моєї любові для нього/неї не важлива (я – недостатній)

Крім того, надійна самооцінка, впевненість у собі звільняє відносини від тривоги, яка виникає з можливими емоційними провалами людини, що ставиться до себе погано.

Ці провали можуть призводити до депресій або розладів харчової поведінки, запоїв, ба навіть зрад – щоб переконатися (ще і ще раз) у власній привабливості.

Всі це, очевидно, руйнівне і для самої людини, і для стосунків загалом.

Ніхто не зобов‘язаний заповнювати собою твою внутрішню порожнечу, піднімати твою самооцінку, знову і знову заповнювати емоційну прірву, що ніколи не заповниться, бо вона бездонна.

За всім цим – до психолога.

А потім вже думати про партнерство.

Якщо воно має бути здоровим.

Частина 3

ФБ смішить нас мемчиками на кшталт «як швидко всі із вірусологів перекваліфікувалися в політологи».

Мені не завжди смішно.

Мені сумно, коли люди на повному серйозі заявляють про себе «я [ж] теж психолог», не маючи хоча би (!) академічної освіти, яка включає понад 60 дисциплін.

Ні, якщо вони цілком віддають собі справу в тому, що їх рівень психології – це життєва мудрість, то все ок.

Але якщо ні, і ця заявка всерйоз?…

то ні, шановний, ти не психолог.

Психолог, крім того, що це покликання – це ПРОФЕСІЯ.

Підтверджена, крім сертифікатів – дипломом.

Так як і я не лікар, хоча – ганьба мені – часто заявляю в кабінеті лікаря, який хоче пояснити мені щось із, скажімо, фізіологічних процесів: так-так, я це знаю, я і сама лікар, хоча і ветеринарний.

Ех, ми всі, люди, такі люди…

Але я – я хоча б ветеринарний, але все ж – лікар…

До чого ж оцей вступ?

Читання інстапсихологів та інсталікарів не робить нікого психологом чи лікарем.

Це і зрозуміло.

Біда в іншому.

Якщо ми не спеціалісти, ми просто-напросто не маємо критеріїв для того, щоб відрізнити справжні поради від інстациганщини.

От в тому моменті сумно за тих, хто читає і вірить у лікування фуфломіцинами.

(Лікування душі – теж. Всякими «диханнями маточкою»).

І тому, дорогі, от вам далі критерії – так-так, ПСИХІЧНОГО здоров‘я!

Це –

12. Наукове мислення

Можливо, несподівано, але це – про нашу тривожність.

Ті, хто є більш здоровими – а отже, менш тривожними – здатні до більш об’єктивного, реалістичного та наукового мислення, ніж тривожніші.

Менш тривожні люди не так легко, як тривожні, піддаються всьому магічному, обіцянкам зцілення за ціну купівлі одного вебінару і іншим пасткам «позитивного» мислення.

І, отже, як наслідок цього, черговий критерій здоррв‘я це –

13. Антиутопізм

Адекватність суб‘єктивного сприйняття об‘єктивній реальності.

Здорові люди здатні до критичного мислення, можуть тестувати реальність, їм не властиве магічне мислення і ілюзія всемогутності.

Здорові люди приймають як факт те, що їм ніколи не вдасться отримати все, чого вони хочуть, або позбутися всього, що завдає біль.

Вони не тратять сили на нереалістичу боротьбу за тотальне щастя, досконалість та радість або за повну відсутність тривоги і депресії.

І, що очевидно, таким людям властива

14. Висока толерантність до фрустрації

Вони переживають невідповідність очікувань дійсності як неминучу частину процесу життя.

Вони приймають власну та чужу недосконалість,

даючи собі та іншим право на помилки,

не схильні засуджувати себе та інших, я якщо і засуджують щось, то лише неприйнятні вчинки.

15. Гнучкість

О, це про оте гордовите «я як починаю читати книжку, то ніколи не кину, хоч яка нудна вона буде» – і пишатися тим.

От яка я вперта.

От яка послідовна. От яка ….

Емммм…

Ригідна.

Закостеніла в свої переконаннях.

У світі, який щосекундно змінюється з нейміврним прискоренням, лишатися ригідним – самогубство.

Здорові та зрілі люди мають гнучке мислення, готові змінюватися, не фанатичні – вони плюралістичні та толерантні у своїх поглядах на інших людей та змінювану реальність.

Вони не встановлюють жорстких і постійних правил ні собі, ні інших.

І вони –

16. Толерантні до невизначеності

Вони схильні визнавати і приймати ідею про те, що ми живемо у світі ймовірностей, де не існує і, можливо, ніколи не буде абсолютної визначеності.

І для них життя в такому ймовірнісному та невизначеному світі скоріше, зачаровуюче, ніж жахливе.

Вони не прихильники хаосу – але вони не вимагають і не очікують точного знання про те, що принесе їм майбутнє і що з ними трапиться.

Ну і, очевидно у цьому кластері вибраних мною на сьогодні критеріїв здорової людини- це

17. Відповідальність за свої емоційні розлади

Здорові люди не звинувачують інших людей або соціальні умови у власних, неадекватних і часом навіть саморуйнівних думках, почуттях і діях.

Ми всі родом із різних умов, різних сімей, різного часу, різного достатку, різних травм.

Але існує прекрасне твердження.

Те, що з нами зробили – минуле, якого ми не змінимо.

Питання в тому, що МИ з цим зробимо.

Наше теперішнє і майбутнє- у наших руках.

Звісно, у тій мірі, яка дана нам Творцем.

***

Частина 4

18. Прийняття себе

Уяви собі – на планеті Земля щодня вмирає сто тридцять тисяч людей. А тебе серед них немає.

Ти – радий цьому?

Ти – радий собі?

Здорові люди зазвичай раді тому, що вони живі, і приймають себе вже тільки тому, що живуть і можуть насолоджуватися цим.

Вони не звіряють щохвилини відповідність їхньої внутрішньої значимості зовнішнім досягненням і тим більше не роблять критерієм цінності свого існування думка інших про них.

Вони мають свідомість індивідуального буття, і як наслідок – усвідомлено вибудовану ієрархію цінностей

19. Для них характерна здатність до здорового ризику

Сміливість іти назустріч своєму страхові.

Емоційно здорові люди можуть і будуть робити те, що вони хочуть,незважаючи на можливість невдачі.

Але!

Прохання не плутати сміливість з нерозсудливістю, адреналінозалежністю та парасуїцидальною поведінкою на кшталт паркура, отого переплигування з даху на дах.

Я сміливо починаю нове.

Я розумно уникаю небезпеки для життя.

Я ціную своє життя.

20. Відтермінований гедонізм

Гедонізм – прагнення до щастя – і уникнення болю.

Здорові люди прагнуть насолод дня сьогоднішнього, проте не перестають думати про майбутнє: вони не ідуть на безрозудні вчинки, що дають моментальну насолоду, хвилинне задоволення, якщо це загрожує втратами у дні завтрашньому.

Вони-бо припускають, що їм ще доведеться пожити якийсь час))

21. Творчість

Творчість як ВСЕ те, що є проявом психіки назовні.

Не обов‘язково картини малювати))

(Як я)

Ми почуваємося більш здоровими і щасливими, коли є щось, що поглинає нас – і є чимось зовнішнім по відношенню до нас самих, хоча б один сильний творчий інтерес або заняття настільки важливе, що є значною частиною нашого життя.

22. Соціальний інтерес

Людина – соціальна істота.

Ознака здоров‘я – соціальний інтерес, коло спілкування,

а, окрім того – повага як до себе у соціумі, так і до інших у ньому.

Якщо ви думаєте, що можна жити в соціумі та бути вільним від нього, то

навряд чи вдасться створити світ, у якому ви самі могли б жити комфортно та щасливо.

Вміння володіти собою, керувати власним життям та при цьому взаємодіяти з іншими і надавати перевагу кооперації над конкуренцією, здатність до розуміння та прийняття інших.

23. Довіра до процесу життя

Переконаність у власній окейності та в тому, що світ на загал також окейний, іншими словами, базова довіра до процесу життя, а ще -цікавість до зовнішнього світу.

24. Відповідність реакцій 

Як фізичних, так і психічних — силі та частоті зовнішніх стимулів.

Здатність відновлюватися після стресу адекватними способами — без наркотиків чи регресу, без відігравання стресу на партнері, без очікування на компенсацію ним втрат чи трактування його як об’єкта для відігравання люті чи помсти.

Здатність витримувати сильні емоції без руйнівної діяльності чи то по відношенню до себе, чи до інших.

Гнучкі та адекватні психологічні захисту, які є адаптабельні, тобто змінюються і відрізняються від ситуації до ситуації, можуть бути скориговані або самі йдуть з часом або зі зміною контексту.

Психологічні захисти – заперечення, усунення радіоналізація сублімація, регрес тощо – призначені для захисту психіки, але не повинні ставати підміною реальності.

25. Баланс між брати і давати:

Орієнтованістю на себе і на інших, егоїзмом і альтруїзмом.

Надмірний альтруїзм знеструмлює та виснажує, надмірний егоїзм залишає нас самотніми.

І, звісно, тут нема правила: у кожного з нас власна норма потреби соціального життя та широти ближнього кола.

Але таки одне правило – спочатку маску собі, а тоді вже тому, хто поруч (обов’язковим є і перший, і другий пункт) – лишається незмінним.

26. Ну і last but ніяким чином не least

Вітальність – здатність почуватися живим. Ну так, я вже наче про це писала.

Та от трохи інше.

Вітальність як повнота переживання себе, як результат доступності до свого інтрапсихічного матеріалу.

Чим більше ми відчуваємо, що хочемо, чим більше усвідомлюємо наші потреби, чим більше мріємо або фантазуємо, то більшою енергією ми наповнені. Без цієї енергії людина почувається порожньою і мертвою, її відносини неживі, функціональні, нудні.

Якщо в одному партнері 80% вітальності, отої енергії життя (не плутати з маніакальним радикалом і тим більше з біполярним розладом) – а у другому 20 – то для живішого партнера такі зв’язки руйнівні: цією енергетикою поділитися неможливо, і в стосунках сума 80 і 20 ніколи не дасть сто, ніколи не стане 50 та 50, не перерозподілиться – а залишиться все тими ж фруструючими для ОБОХ 80 і 20.

Фруструючими – бо тОму, в кого вітальності менше, не стане за бажанням партнера її більше і він, скоріш за все, почувається достатньо комфортно зі своїми двадцятьма, а вимагання «давай! Давай! Вставай! Поїхали!пішли!зробимо!» цілком йому лишні….

Чи можна лишатися в здорових стосунках при такому розкладі? Так, якщо ви обоє погодитися визнати особливості отої життєвої енергетики, рівня вітальності обох і не будете насильно ламати іншого і дозволяти ламати себе.

Якщо ви ті 80% і вам не ок, точно не давайте «закопатм» себе заживо.

Можливо, варто скористатися тими потенціями тихого озера, затишної галявини, опори сталості, які посідає отой/ота, хто має 20 відсотків?

Або шукати рівню собі, бо в парі Лебідь і Рак програють обидва…

Підсумки

Коли величезний пост-з-продовженнями про те, що таке пси здоров’я – згідно Ненсі МакВільямс, Альфреду Еллісу та Всесвітній Організації Здоров’я – дописаний, то тепер ще від мене.

Коротко.

Щось перегукується.

Щось повторюється.

А щось певно ні.

Отже.

Що таке психічне здоров‘я?

Це шлях Особистості, шлях Автора замість бігу по трикутнику жертва-переслідувач-рятівник.

Автономність – вміння бути самому, прекрасно давати собі раду і забезпечувати самого/саму себе всім необхідним.

Замість випрошувати, вимагати, вижебрувати.

Вміти і приймати, і відмовлятися з достоінством.

Почуття власноі гідності, доцільності, сенсовності та умісності – і відмова від стосунків або обставин, де ви себе таким не почуваєте.

Вміння тримати баланс між роботою і відпочинком і між брати та давати.

Гнучкість і вміння адаптуватися до змінюваних обставин.

Вміння жити в радості. Хай би що.

Гумор.

Гра(йливість).

Пошана до свого тіла як безцінної і унікальної посудини для дарованого нам відрізку існування безсмертноі душі – і розрізняти поняття бодіпозитив і «ні, це не здороОво».

Втім! Завжди пам‘ятати про кордони.

І якщо хтось вважає, що його тіло його діло, то він, знаєте, таки має рацію.

Він обирає бути хворим? – це не ваша зона відповідальності, правда?

Отже – та і без «отже» – вміння вибудовувати здорові кордони – одна з підставових скілів психологічно здорової людини.

Вибирати іжу, друзів та думки – якщо вже емоціі не можемо вибрати.

Ну і філософське ставлення до життя.

Це коли між бути правим чи щасливим ти обираєш бути щасливим

І в суперечках ти не суперечишся.

Нащо? Тебе ж і так ніхто не переконає, поки ти не переконаєшся сам, правда?

То з чого ти вирішив, що переконаєш іншого?

І навіщо воно тобі, га?..)

Адекватна самооцінка.

Контакт з реальністю і радикальне прийняття її.

Толерантність до всього нового та незвичного, навіть якщо воно тобі не подобається.

Прийняття неперервності свого життя і себе у ньому.

У всіх незрозумілих ситуаціях – вибирати себе.

Бо як ти вибереш іншого, хто ж вибере тебе?..

І наостанок.

Порада.

Якщо тобі більш ніж один раз ненав’язливо радять піти проконсультуватися до психолога – не вагаючись, йди.

Якщо тобі ХОЧ ОДИН раз хтось заявить «Іди лікуйся!» – не відкладаючи, йди.

Геть від тої людини.

Ну і так во, якщо вже без жодної науковості.

Людина, яка почуває себе щасливою, не роблячи при цьому нещасними інших – здорова

Психологія здоров’я є однією з найважливіших галузей психології, що досліджує взаємозв’язок між психічними процесами та здоров’ям людини.

Здоров’я – це багатогранне поняття, що включає в себе фізичний, психічний і соціальний аспекти життя людини.

У цій статті ми розглянемо, як психологія здоров’я впливає на наше життя, які фактори впливають на здоров’я людини та які методи психологічної підтримки можуть допомогти зберегти та поліпшити здоров’я.

Фактори, що впливають на здоров’я

Здоров’я людини залежить від багатьох факторів, таких як спадковість, стиль життя, середовище проживання, харчування, фізична активність та багато інших.

Однак, на наше здоров’я впливають також психологічні фактори, які часто залишаються непомітними.

Один з таких факторів – стрес. Стрес може виникати в результаті різних життєвих подій, таких як розлучення, втрата роботи, навчальні труднощі тощо.

Стрес призводить до фізичних і психічних проблем, таких як головні болі, тривога, депресія, зниження імунітету та інших проблем зі здоров’ям.

Психологи працюють з людьми, щоб допомогти їм керувати стресом і знижувати його негативний вплив на здоров’я.

Ще одним важливим фактором здоров’я є наша поведінка.

Наприклад, паління, вживання алкоголю, неправильне харчування та недостатня фізична активність можуть значно погіршити здоров’я.

Психологи допомагають людям зрозуміти важливість здорового способу життя та розробляти плани зміни поведінки для покращення здоров’я.

Зв’язок між психічними процесами та здоров’ям

Психологічні процеси, такі як наші емоції, переконання та мотивація, впливають на фізичне здоров’я.

Наприклад, позитивні емоції можуть допомогти знизити рівень стресу та підвищити імунітет, тоді як негативні емоції негативно впливають на здоров’я.

Численні дослідження показали, що позитивне ставлення може допомогти уникнути або подолати певні хвороби.

Наприклад, люди з оптимістичним поглядом на життя мають менше шансів на розвиток хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання та діабет.

Позитивне ставлення також може допомогти підвищити ефективність лікування.

Дослідження показали, що пацієнти, які мають позитивне ставлення до лікування, мають кращі результати від терапії.

Психологічна підтримка в збереженні здоров’я

Психологічна підтримка може бути дуже корисною для збереження та покращення здоров’я.

Психологи завдяки різним методикам допомагають клієнтам розвивати здорові стратегії для керування стресом, поліпшення настрою та зміни поведінки.

Одним з методів психологічної підтримки є психотерапія. Психотерапія є формою професійної підтримки, яка допомагає людям розробляти стратегії для подолання проблем зі здоров’ям і поліпшення якості життя.

Психотерапія може бути корисною для людей, які стикаються зі стресом, депресією, тривожністю та іншими проблемами психічного здоров’я.

Іншим методом психологічної підтримки є психоосвіта. Психоосвіта допомагає людям зрозуміти, як їх психічний стан впливає на їх здоров’я, та що вони можуть зробити для покращення свого здоров’я.

Психоосвіта може бути корисною для всіх, незалежно від того, чи мають вони проблеми зі здоров’ям, чи ні.

Ще одним методом психологічної підтримки є психологічна консультація.

Психологічна консультація допомагає людям зрозуміти, як їх проблеми зі здоров’ям пов’язані з психічними факторами, та як вони можуть покращити здоров’я.

Психологічна консультація може бути корисною для людей, які мають проблеми зі здоров’ям, але не потребують довготривалої психотерапії.

Крім того, існують інші методи психологічної підтримки, такі як медитація, йога, арт-терапія тощо.

Ці методи можуть допомогти людям знизити рівень стресу та покращити своє психічне та фізичне здоров’я.

Психологія здоров’я є важливою галуззю психології, яка досліджує взаємозв’язок між психічними процесами та здоров’ям людини.

Здоров’я – це багатогранне поняття, що містить фізичний, психічний і соціальний аспект життя людини.

На здоров’я впливає безліч факторів, включаючи спадковість, стиль життя, середовище проживання, харчування, фізична активність і багато інших.

Однак, на здоров’я впливають також психологічні фактори, які можуть залишатися непомітними.

Також важливо пам’ятати, що здоров’я – це не тільки відповідальність кожної окремої людини, але й відповідальність суспільства в цілому.

Громадські організації, уряди та інші організації можуть вести активну діяльність, щоб покращити здоров’я нації.

Наприклад, можуть проводитися кампанії з просвітництва про здоровий спосіб життя, бути доступніші медичні послуги та ресурси для збереження здоров’я.

З точки зору експертів у Просторі Психологів, психологія здоров’я є важливою галуззю психології, яка допомагає зберігати та поліпшувати здоров’я, розуміти важливість психічного здоров’я та розвивати здорові стратегії для керування здоров’ям.

Ми повинні підтримувати здоров’я та злагоджено працювати для забезпечення здорового майбутнього для всього народу