У широкому сенсі, профорієнтація – це допомога підліткам та, й дорослим краще зрозуміти себе самих і зробити оптимальний вибір освіти або кар’єрного шляху.
Під час наших консультацій ми рухаємося до професійного вибору з двох сторін:
- Зі сторони внутрішнього світу людини: її рис, особливостей, здібностей, її професійного світогляду та очікувань від роботи.
- Зі сторони зовнішнього світу: умов ринку праці, сучасних професій, освіти.
Найчастіше процедура профорієнтації складається з проходження профорієнтаційного тесту та розгорнутої консультації фахівця.
Методики профорієнтації в Україні
Серед представлених в Україні професійних методик, що відповідають сучасним реаліям та запитам є «Магеллано Університет», «Стажери» (починаючи з 13 років і до 18 років).
Для старших підлітків та дорослих є методика SDS-5 (Self Direct Search).
Якщо йдеться про вибір подальшої освіти після школи, зазвичай рекомендується спільна консультація, де профорієнтаційна бесіда, на основі тестового звіту, проводиться із самим підлітком та, як мінімум, з одним з його/її батьків/опікунів.
Міра залученості дорослих у профорієнтацію
Мене часто запитують — якою має бути міра залученості батьків/опікунів у вибір професії дитиною?
Перш за все, це баланс відповідальності дитини та дорослого. Дитині з цим далі жити, на батьків, зокрема, лягають відповідні фінансові рішення.
Авторитарна участь дорослих у профоорієнтації
Одна крайність – це коли дорослий вважає за краще не брати до уваги думку підлітка з цього приводу, як ніби не суттєву.
Батьки безапеляційно, іноді в ультимативній формі нав’язують дитині свій вибір професії та навчального закладу: – “Підростеш, порозумнішаєш, подякуєш”.
Водночас індивідуальні особливості дитини враховуються мінімально або взагалі ігноруються.
У такій ситуації типовими є два варіанти:
- підліток може стати в бунтівну позицію і зробити вибір «на зло», намагаючись максимально дистанціюватися від батьків.
- дитина може впасти у стан безпорадності – «Однаково мене не почують», й пасивно прийняти рішення, яке вибрали батьки.
Байдужа участь дорослих у профорієнтації
Друга крайність – це коли батьки самоусуваються, віддаючи вибір професії повністю на розсуд підлітка і на милість долі. Буває, що така позиція спричинена негативним досвідом зі старшою дитиною, коли жорстка позиція призвела до небажаних наслідків.
Оптимальна участь дорослих у профорієнтаційних процесах
Оптимально, коли між цими двома варіантами є золота середина. Коли батьки намагаються допомогти дітям вибрати професію з урахуванням їх індивідуальних психофізіологічних особливостей та інтересів.
Аби так траплялося частіше, важливо розуміти, що може ставати цьому на заваді. Серед таких факторів варто згадати наступні.
Чинники профорієнтації
Мода й популярність професії
Якийсь час було дуже популярно вступати на юристів, економістів. В результаті, водночас випустилася величезна кількість відповідних фахівців, що призвело до їх надлишку на ринку праці. Велика кількість молодих людей пережили розчарування і були вимушені перекваліфіковуватися.
Приблизне уявлення
Дуже приблизне уявлення про зміст майбутньої професійної діяльності, про можливі перспективи і професійні обмеження.
Наприклад, зараз багато підлітків кажуть, що хочуть стати менеджерами. А менеджером чого – багато хто не має уявлення.
У класифікаторі професій безліч варіантів, але чіткого розуміння, чим майбутні менеджери будуть займатися нема. І, відповідно, уявлення про умови праці, рівень зарплати тут може бути дуже приблизним.
Сімейні традиції
Часто є спокусою і для батьків, і для дитини, оскільки «у нас же медична династія» або «в нас у родині професура». Тут є ризик пасивно піти протореною доріжкою, не особливо розбираючись у власних прагненнях.
Часом важливі для повноцінного життя вибори можуть здійснюватися не з інтересів та потреб підлітка, а з невротичної потреби відповідати очікуванням значущих старших.
Матеріальна сторона
Багатьом дітям із мого покоління казали, що «юристом станеш – будеш забезпечена, друг тата візьме тебе у свою фірму».
Особливо це буде видно, коли батьки пережили 90-ті, пережили бідність, коли матеріальна сторона була надважливою.
Не завжди отримання диплому вищого навчального закладу гарантує одразу статус чи матеріальну винагороду. При цьому, насправді у наш час, отримання профтехосвіти одразу дає змогу перейти на свої хліби і стати незалежною від родини, або ж досить швидко отримати додаткову кваліфікацію.
Вплив однолітків
Коли підлітки роблять щось за компанію із друзями: вступають до навчальних закладів під впливом дружби й лише через деякий час розуміють, що це не зовсім те, що їм хотілося.
Орієнтація на ідеалізований образ
Захоплення людиною, але часто без розуміння, чим саме вона займається, які є задачі, з чого складається робочий день, про перспективи працевлаштування, оплати. Це може бути й позитивним моментом, оскільки є можливість більш детально розпитати людину про її діяльність, попросити спробувати щось робити.
А також, зовнішнє враження про професії, вибір всупереч або на зло кому-небудь, недостатнє врахування власних здібностей, ігнорування медичних протипоказань, відсутність запасних варіантів вибору
Внутрішній голос у профорієнтації
Значну роль грає те, що діти чують від значущих старших, адже це стає згодом їх внутрішнім голосом. Дитина батьків/вчителів дізнається яка вона: що я можу, що я вмію, на що я здатна, чого я в цьому житті варта.
Цей голос також може стати “внутрішнім критиком”, який знецінює, позбавляє сил, або, навпаки, голосом підтримки й рішучості.
Батьки можуть так само слабко орієнтуватися у світі сучасних професій, який тип роботи, які задачі потрібно буде виконувати.
Профорієнтація разом
Тоді напевно найпростіша, але найдієвіша порада, це розбиратися в усьому разом. Разом читати про ці професії, разом створювати списки, дивитися сайти учбових закладів. Й таким є найдієвіший спосіб оптимальне на той момент рішення і зберегти добрі стосунки.
Детальніше про профорієнтацію можна почитати у наступній статті про типи професійної спрямованості і профорієнтацію дорослих.
Підбір фахівців
Скористайтеся спеціальним розділом веб-платформи або для з’ясування можливості консультації з авторкою публікації — надсилайте запит:
