У сучасному світі втома стала звичним супутником життя і ми звикли вважати, що вона є наслідком надмірних фізичних навантажень, недосипання або напруженої роботи.
Але що робити, якщо втома не минає навіть після тривалого відпочинку?
Коли фізичні симптоми виникають без об’єктивних причин, а всі медичні обстеження показують, що ви здорові, це може бути ознакою психосоматичної втоми.
Це стан, при якому наше тіло реагує на емоційне та психологічне виснаження.
Що таке психосоматична втома?
Психосоматика вивчає зв’язок між нашим розумом і тілом. У контексті втоми це означає, що наші емоції, думки та стрес безпосередньо впливають на наше фізичне самопочуття.
Психосоматична втома — це не “вигадка”, а абсолютно реальний стан, що має свої фізичні прояви:
- Постійне відчуття знесилення, навіть після сну.
- М’язові та суглобові болі, що не пов’язані з травмами чи хворобами.
- Головний біль, мігрень.
- Проблеми з концентрацією та пам’яттю.
- Зниження імунітету, часті застуди.
Причини психосоматичної втоми
Хронічний стрес. Наша нервова система не призначена для постійного перебування в стані “бий або біжи”.
Тривалий стрес призводить до виснаження надниркових залоз, що відповідають за вироблення гормонів стресу, і це може викликати хронічну втому.
Придушені емоції. Гнів, смуток, образа, які не знаходять виходу, накопичуються і “застрягають” у тілі. Ці пригнічені емоції вимагають від психіки великих витрат енергії, що і призводить до виснаження.
Емоційне вигорання. Це стан, який часто виникає у людей, що працюють з іншими людьми (лікарі, вчителі, соціальні працівники).
Постійна емоційна напруга та відсутність можливості відновитися призводять до повного виснаження.
Нереалістичні очікування. Якщо ви постійно намагаєтеся бути ідеальним, догодити всім або працювати на межі своїх можливостей, це обов’язково призведе до виснаження.
Як боротися з психосоматичною втомою?
Навчіться усвідомлювати свої емоції. Перший крок — це зрозуміти, що ви відчуваєте. Ведіть щоденник емоцій та тілесних почуттів.
Це допоможе вам виявити зв’язок між емоційним станом і фізичними симптомами.
- Навчіться розслаблятись. Виділяйте час для відпочинку. Це може бути медитація, дихальні вправи, йога, прогулянки на свіжому повітрі. Це допоможе знизити рівень стресу та відновити енергію.
- Встановіть межі. Навчіться говорити “ні” і не беріть на себе забагато. Захищайте свій час і свою енергію від вимог інших.
- Зверніться до психолога. Якщо ви не можете впоратися з проблемою самостійно, не соромтеся звернутися до психолога. Фахівець допоможе вам знайти глибинні причини втоми, опрацювати приховані емоції та навчить вас ефективним стратегіям самодопомоги.
Робота з психосоматикою втоми у різних психотерапевтичних підходах
Робота з психосоматикою втоми — це складний процес, що вимагає інтегративного підходу, оскільки фізичні симптоми тісно пов’язані з психологічними факторами.
Різні психотерапевтичні підходи використовують свої унікальні методи, щоб допомогти клієнту відновити енергію та знову відчути себе живим.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
КПТ є одним із найбільш ефективних методів у боротьбі з психосоматичною втомою. Її основна мета — розірвати порочне коло між негативними думками, фізичними симптомами та поведінкою уникнення.
- Когнітивна реструктуризація: Пацієнт навчається виявляти та змінювати негативні автоматичні думки, які підтримують втому. Наприклад, якщо людина думає: “Я ніколи не одужаю”, терапевт допомагає змінити цю думку на більш реалістичну: “Я можу зробити невеликі кроки, щоб покращити свій стан”.
- Поведінкові експерименти: Пацієнт виконує невеликі завдання, щоб перевірити свої страхи. Наприклад, якщо людина боїться, що фізична активність погіршить її стан, терапевт пропонує почати з 5-хвилинної прогулянки, щоб переконатися, що це не небезпечно.
- Планування активності: Терапевт допомагає клієнту поступово збільшувати рівень активності, щоб відновити енергію, не перевтомлюючись. Це може бути планування відпочинку між завданнями.
Психодинамічний підхід
Психодинамічний підхід розглядає психосоматичну втому як прояв несвідомих конфліктів. Мета терапії — допомогти клієнту усвідомити ці конфлікти та опрацювати їх, щоб звільнити емоційну енергію.
- Вільні асоціації: Клієнт вільно говорить про все, що спадає йому на думку. Це допомагає виявити приховані емоції, такі як гнів, смуток або образа, що можуть бути причиною хронічної втоми.
- Аналіз захисних механізмів: Терапевт допомагає клієнту усвідомити, як він використовує соматизацію (перетворення емоційного болю на фізичну втому) як захист від сильних почуттів.
- Інтерпретація: Терапевт інтерпретує приховані значення симптомів, допомагаючи клієнту зрозуміти зв’язок між його минулими переживаннями та теперішнім фізичним станом.
Гуманістичний підхід
Гуманістичний підхід фокусується на особистісному зростанні та самоактуалізації. Гуманістичний терапевт створює безпечний простір, де клієнт може досліджувати свої почуття.
- Емпатичне розуміння: Терапевт приймає клієнта повністю, що допомагає йому відновити відчуття власної цінності.
- Фокусування: Клієнт вчиться звертати увагу на свої тілесні відчуття, що допомагає йому краще розуміти зв’язок між емоційним станом і фізичними симптомами.
- Відновлення ідентичності: Терапія допомагає клієнту відновити відчуття “Я”, яке могло бути загублене через хворобу.
Тілесно-орієнтована терапія (ТОТ)
ТОТ виходить з того, що емоційна травма “застрягає” у тілі у вигляді напруги та блоків. Робота з тілом допомагає звільнити цю напругу та відновити зв’язок між тілом та розумом.
- Робота з диханням: Дихальні вправи допомагають зняти напругу та заспокоїти нервову систему, що може зменшити втому.
- Практики усвідомленості (mindfulness): Допомагають клієнту бути в моменті, що зменшує тривогу та виснаження.
Підсумки
Психосоматична втома — це не вирок. Це сигнал вашого тіла про те, що воно потребує не лише фізичного відпочинку, а й емоційного зцілення.
Підбір психолога
