У сучасному світі, де темп життя постійно зростає, а стрес став невід’ємною частиною нашого існування, все частіше ми стикаємося зі станами, які не піддаються традиційному медичному поясненню.
Лікарі не знаходять органічної причини для головного болю, проблем з травленням, болю в спині або хронічної втоми.
У таких випадках медичний діагноз часто звучить як “функціональне психосоматичне порушення”.
Це не означає, що людина “вигадує” свої симптоми. Це означає, що її тіло реагує на психологічний стрес, емоційні конфлікти та невирішені проблеми.
Що таке функціональне психосоматичне порушення?
Функціональне психосоматичне порушення (ФПП), відоме також як соматизація або конверсійний розлад, — це стан, при якому психологічні фактори проявляються у вигляді фізичних симптомів.
Це не свідома симуляція. Людина справді відчуває біль, дискомфорт та інші фізичні прояви, які є абсолютно реальними.
Однак медичне обстеження не виявляє органічних ушкоджень чи захворювань, що могли б їх викликати.
Головна ідея полягає в тому, що емоції, які не можуть бути усвідомлені чи виражені, знаходять “вихід” через тіло.
Психіка, яка не може впоратися з надмірним навантаженням, перенаправляє енергію в соматичну сферу.
Сипмтоми функціонального психосоматичного порушення
Симптоми функціонального психосоматичного порушення (ФПП) — це фізичні прояви, що не мають органічної основи, але є абсолютно реальними для людини.
Як свідчить практика, вони можуть імітувати симптоми різних захворювань і часто змінюються або переміщуються з одного органу на інший.
Нервова система
- Головний біль та мігрень. Може бути як постійним, так і періодичним. Часто пов’язаний зі стресом, втомою або емоційним напруженням.
- Запаморочення та втрата рівноваги. Виникають раптово і можуть викликати сильний страх.
- Парестезії. Відчуття оніміння, поколювання або “повзання мурашок” у кінцівках.
- Функціональний параліч. Тимчасова втрата рухливості кінцівок, що не має неврологічної причини.
Травна система
- Синдром подразненого кишківника (СПК). Характеризується болями в животі, здуттям, діареєю або запором.
- Функціональна диспепсія. Дискомфорт і біль у верхній частині живота, що не пов’язані з виразкою або гастритом.
- Нудота та блювання. Виникають на тлі стресу або сильних емоцій.
Серцево-судинна система
- Функціональні болі в серці. Короткочасні або тривалі болі в області серця, що не пов’язані з ішемічною хворобою.
- Підвищення артеріального тиску. Часто виникає внаслідок емоційного напруження.
- Тахікардія. Прискорене серцебиття, що викликає тривогу.
Опорно-рухова система
- М’язові спазми та болі. Хронічні болі в спині, шиї або суглобах, що не мають органічної причини.
- Фіброміалгія. Хронічний біль у всьому тілі, який може бути пов’язаний з психологічним стресом.
Шкіра та дихальна система
- Шкірні висипання та свербіж. Загострюються в стресових ситуаціях.
- Відчуття “кому” в горлі. Відчуття задухи, що не має фізіологічної основи.
Емоційні та поведінкові прояви ФПП
- Тривога і страх. Страх за своє здоров’я, що може перерости в іпохондрію.
- Депресія. Почуття відчаю, апатія, що виникають через постійні болі та дискомфорт.
- Уникаюча поведінка. Людина може уникати ситуацій або місць, де симптоми можуть проявитися.
Важливо розуміти, що ці симптоми є проявом психологічного дискомфорту, який потрібно опрацьовувати з психологом або психотерапевтом.
Основні причини та механізми виникнення
Причини ФПП можуть бути різноманітними. Зазвичай вони мають глибокі психологічні корені.
Невиражені емоції
Гнів, смуток, страх або образа, які були придушені або не знайшли свого вираження, можуть накопичуватися і викликати фізичну напругу.
Наприклад, людина, яка не дозволяє собі плакати, може страждати від головного болю.
Стрес і травма
Тривалий стрес, травматичні події або пережитий досвід насильства можуть “залишати сліди” на тілі.
Нервова система, перебуваючи в стані постійної бойової готовності, може викликати спазми, підвищену чутливість до болю або проблеми з травленням.
Несвідомі конфлікти
Класичний психоаналітичний погляд пояснює ФПП як конверсію — перетворення внутрішнього психологічного конфлікту в фізичний симптом.
Це може бути несвідомий спосіб уникнути проблеми або отримати увагу та турботу.
Когнітивні патерни
Люди, схильні до ФПП, часто мають певні когнітивні особливості: вони схильні до “катастрофізації” (перебільшення важкості симптомів), мають низький больовий поріг і підвищену тривожність щодо свого здоров’я.
Типи функціональних психосоматичних порушень
ФПП можуть проявлятися в різних системах організму:
Серцево-судинна система: Функціональні болі в серці, що не пов’язані з кардіологічними захворюваннями; підвищення артеріального тиску на тлі стресу.
Нервова система: Мігрені та головні болі напруги; запаморочення, втрата рівноваги; відчуття оніміння або “повзання мурашок” по тілу.
Травна система: Синдром подразненого кишківника (СПК), функціональна диспепсія (болі в шлунку, здуття), нудота, що не мають органічних причин.
Опорно-рухова система: Функціональні болі в спині, м’язах і суглобах, які можуть бути пов’язані з постійною напругою.
Шкірні порушення: Висипання, кропив’янка, свербіж, що загострюються під час стресу.
Психодіагностика функціонального психосоматичного порушення
Психодіагностика функціонального психосоматичного порушення — це комплексний процес, який вимагає глибокого аналізу психічного стану людини, оскільки її фізичні симптоми не мають органічної основи.
Діагностика спрямована на виявлення зв’язку між емоційним станом, стресом і фізичними проявами, щоб відрізнити ФПП від інших захворювань.
Етапи психодіагностики
Медичне обстеження. Перший і найважливіший етап, що передує психологічній діагностиці. Пацієнт має пройти повне медичне обстеження, щоб виключити всі можливі органічні причини симптомів.
Збір анамнезу. Психолог збирає детальну інформацію про життя пацієнта:
- Історія хвороби: Як виникли симптоми, коли вони загострюються, які ситуації їм передували.
- Сімейний анамнез: Стосунки в сім’ї, травми, стресові ситуації, а також ставлення в сім’ї до здоров’я та хвороби.
- Психологічні травми: Пережиті стресові події, фізичне чи емоційне насильство, втрати.
Оцінка психічного стану. Психолог оцінює:
- Емоційний стан: Наявність депресії, тривоги, апатії, страхів.
- Особистісні риси: Рівень тривожності, чутливості, схильність до іпохондрії.
- Психологічні захисти: Як пацієнт реагує на стрес. Часто люди з ФПП використовують соматизацію — перетворення емоційного болю на фізичний.
Методи та інструменти психодіагностики
Клінічна бесіда. Структуроване інтерв’ю, під час якого психолог задає запитання про симптоми, їхній зв’язок з емоційним станом та життєвими подіями.
Психологічні тести та опитувальники. Допомагають об’єктивно оцінити психічний стан пацієнта.
- Особистісні опитувальники: Визначають особистісні риси та схильність до певних реакцій.
- Тести на депресію та тривожність: Шкала депресії Бека (BDI), шкала тривоги Спілбергера (STAI).
- Опитувальники соматизації: Допомагають виявити, як емоційний стан проявляється у фізичних симптомах.
Проєктивні методики. Ці методики використовуються для виявлення несвідомих переживань.
- Малюнкові тести: Аналіз малюнків (наприклад, “Малюнок сім’ї”, “Дім-Дерево-Людина”) може виявити приховані конфлікти.
- Метод асоціацій: Допомагає виявити емоційні зв’язки з певними словами чи образами.
Вікові та статеві особливості функціонального психосоматичного порушення
Функціональні психосоматичні порушення (ФПП) можуть виникати в будь-якому віці, але їхні прояви та частота різняться залежно від віку та статі людини.
Практика підтверджує, що розуміння цих особливостей є важливим для діагностики та вибору ефективного лікування.
Діти та підлітки
У дітей і підлітків ФПП часто пов’язані з нездатністю усвідомити й виразити емоції. Замість того, щоб сказати, що вони тривожаться або засмучені, діти “говорять” про це через тіло.
Частота: Згідно з дослідженнями, до 25% дітей та підлітків можуть мати психосоматичні симптоми.
Симптоми: Найчастіше проявляються у вигляді:
- Болю в животі (що може бути пов’язано з тривогою або шкільним стресом).
- Головного болю (напруги, що виникає через емоційні проблеми).
- Нудоти та блювання.
Причини: Найчастіше пов’язані зі стресом у школі, проблемами з однолітками, сімейними конфліктами або булінгом.
Психосоматичні симптоми також можуть бути наслідком соціальних мереж і тиску з боку суспільства.
Дорослі
У дорослих ФПП часто стають хронічними. Їхній початок зазвичай пов’язаний зі стресовими подіями в житті.
Середній вік: Середній вік початку функціональних неврологічних розладів (одного з видів ФПП) становить близько 40 років.
Симптоми: Дорослі найчастіше скаржаться на:
- Хронічний біль (у спині, шиї, суглобах).
- Синдром подразненого кишківника (СПК).
- Фіброміалгію.
- Функціональні болі в серці.
Причини: Зазвичай пов’язані з невирішеними внутрішніми конфліктами, вигоранням на роботі, сімейними проблемами, розлученням або втратою близької людини.
Літні люди
У людей похилого віку ФПП можуть мати серйозний вплив на якість життя. Симптоми часто імітують органічні захворювання, що ускладнює діагностику.
- Симптоми: Найчастіше зустрічаються хронічна втома, безсоння, апатія, а також різноманітні болі.
- Причини: Часто пов’язані з втратою соціальних зв’язків, самотністю, виходом на пенсію, втратою близьких, страхом перед майбутнім і смертю.
Статеві особливості
Стать є важливим фактором, що впливає на прояви ФПП.
Жінки страждають від функціональних психосоматичних розладів у 3-5 разів частіше, ніж чоловіки. Це може бути пов’язано з кількома факторами:
- Гормональні коливання: Жінки більш схильні до коливань настрою та емоційних реакцій, що може впливати на фізичний стан.
- Соціальні ролі: Жінок з дитинства вчать придушувати гнів і смуток, а також бути емоційно стриманими. Це може призвести до соматизації — перетворення емоційного болю на фізичний.
- Симптоми: Жінки частіше скаржаться на головний біль, мігрені, болі в животі, синдром подразненого кишківника, а також на проблеми з репродуктивною системою (порушення менструального циклу).
Чоловіки: У чоловіків ФПП зустрічається рідше, але має свої особливості:
- “Маскулінна ідентичність”: Чоловіки часто уникають проявів емоцій, що може призводити до прихованого стресу та фізичних симптомів.
- Симптоми: У чоловіків ФПП може проявлятися у вигляді болю в спині, хронічної втоми, а також проблем із травною та сечостатевою системами (сексуальна дисфункція, цистит).
Отже, вік і стать впливають на симптоматику та поширеність ФПП, що важливо враховувати при діагностиці та лікуванні.
Шлях до зцілення: роль психолога
Оскільки ФПП має психологічну природу, основним методом лікування є психотерапія.
Завдання психолога — не “зробити” так, щоб симптоми зникли, а допомогти людині зрозуміти їхній справжній “сенс”.
Діагностика та психоедукація: Психолог пояснює пацієнту, що його симптоми є реальними, але не є загрозою життю. Це допомагає зменшити тривогу.
Фахівець допомагає клієнту усвідомити зв’язок між емоційним станом і фізичними симптомами.
Психотерапія:
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): Допомагає змінити негативні думки та поведінкові патерни, що підтримують симптоми.
- Психодинамічна терапія: Дозволяє виявити несвідомі конфлікти, які “сховалися” за фізичними симптомами.
- Тілесно-орієнтована терапія: Допомагає клієнту відновити зв’язок зі своїм тілом, навчитися відчувати напругу і розслаблення.
- тощо
Робота з функціональним психосоматичним порушення у різних підходах
Робота з функціональним психосоматичним порушенням (ФПП) вимагає комплексного підходу, оскільки його симптоми не мають органічної основи.
Різні психотерапевтичні підходи використовують свої унікальні методи, щоб допомогти клієнту розірвати зв’язок між емоційним станом і фізичними симптомами.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
КПТ є одним із найбільш ефективних методів у лікуванні ФПП. Її основна мета — змінити мисленнєві та поведінкові патерни, які підтримують симптоми.
Когнітивна реструктуризація
Пацієнт навчається виявляти й змінювати негативні автоматичні думки, які викликають фізичні симптоми.
Наприклад, людина, яка відчуває біль у животі, може думати: “У мене, напевно, рак”.
Терапевт допомагає замінити цю думку на більш реалістичну: “Мій біль може бути пов’язаний зі стресом”.
Поведінкові експерименти
Пацієнт виконує дії, яких він боїться через симптоми, щоб перевірити свої страхи.
Наприклад, якщо людина боїться, що її серце зупиниться, їй пропонується виконати легкі фізичні вправи, щоб відчути, як б’ється серце, і переконатися, що це не небезпечно.
Психодинамічний підхід
Психодинамічний підхід розглядає симптоми ФПП як вираз несвідомих конфліктів. Його мета — допомогти клієнту усвідомити ці конфлікти та опрацювати їх, щоб емоції перестали проявлятися у фізичних симптомах.
- Вільні асоціації: Клієнт вільно говорить про все, що спадає йому на думку. Це допомагає виявити приховані переживання, які можуть бути причиною фізичних симптомів.
- Аналіз захисних механізмів: Терапевт допомагає клієнту усвідомити, як він використовує соматизацію (перетворення емоційного болю на фізичний) як захист від сильних почуттів.
- Інтерпретація: Терапевт інтерпретує приховані значення симптомів, допомагаючи пацієнту зрозуміти зв’язок між його минулими травмами та теперішніми фізичними відчуттями.
Тілесно-орієнтована терапія (ТОТ)
ТОТ виходить з того, що емоційна травма “застрягає” у тілі у вигляді напруги або блоків. Робота з тілом допомагає звільнити цю напругу та відновити зв’язок між тілом та розумом.
- Робота з диханням: Дихальні вправи допомагають зняти напругу та заспокоїти нервову систему.
- Фокусування на відчуттях: Клієнт вчиться звертати увагу на свої тілесні відчуття (тепло, холод, напруга), що допомагає йому краще розуміти зв’язок між емоційним станом і фізичними симптомами.
- Експресивні рухи: Через рух та інші фізичні вправи клієнт може вивільнити пригнічені емоції, такі як гнів або смуток.
Сімейна системна терапія
Цей підхід розглядає симптоми ФПП як реакцію на дисфункціональні стосунки в сім’ї. Мета — виявити та змінити ці патерни взаємодії.
- Картування сімейних взаємодій: Терапевт аналізує, як члени сім’ї спілкуються одне з одним, і як симптоми клієнта впливають на поведінку інших. Наприклад, симптоми можуть бути способом уникнути конфлікту в сім’ї.
Кожен із цих підходів має свої переваги. Найчастіше для ефективного лікування ФПП використовують інтегративний підхід, що поєднує методи з різних шкіл психотерапії.
Життя з психосоматикою: практичні рекомендації
Ведіть щоденник тілесних почуттів: Записуйте, що ви відчуваєте, про що думаєте і коли з’являються симптоми. Це допоможе знайти закономірності.
Навчіться керувати стресом: Регулярна фізична активність, медитація, йога або дихальні вправи допоможуть зняти напругу.
Не ігноруйте емоції: Дозволяйте собі відчувати гнів, смуток, розчарування. Навчіться виражати їх у здоровий спосіб: через розмову, творчість або спорт.
Шукайте підтримку: Розмовляйте про свої почуття з близькими, друзями або психологом.
Підсумки
Функціональне психосоматичне порушення — це складний стан, але він не є вироком. Це сигнал нашої психіки про те, що вона потребує уваги та турботи.
Діагноз ФПП ставиться лише після того, як медичне обстеження не виявило органічних причин симптомів, а психодіагностика підтвердила наявність психологічних факторів.
Відновлення гармонії між тілом і розумом — це шлях до зцілення.
Підбір психолога
