Нові розлади

У сучасній психології, зі стрімким розвитком технологій, змінами у суспільстві, глобальними кризами (як-от пандемії, війни, кліматичні зміни), а також завдяки поглибленню розуміння людської психіки, виникають та активно досліджуються нові психологічні розлади або ж “феномени”.

На практиці, так звані “нові психологічні розлади” — ще не завжди офіційно включені до основних діагностичних посібників (як DSM-5-TR або МКХ-11), але вже мають значний вплив на психічне здоров’я населення.

Важливо також наголосити, що термін “новий психологічний розлад” не завжди означає абсолютно нове явище, адже нерідко означає:

• Нові прояви відомих розладів (наприклад, тривоги чи депресії) у відповідь на сучасні стресори.
• Уточнення та більш глибоке розуміння раніше нечітко визначених станів.
• Виділення окремих синдромів на основі зміни способу життя та технологій.
• Реакції на глобальні події, що охоплюють мільйони людей.

Далі я всебічно охарактеризую психологічні аспекти вживання терміну, але якщо вас уже цікавить спілкування з психологом, звертайтеся до мене або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-середовища

Передумови та причини виникнення нових розладів

Як свідчить теорія та підтверджує практика, усе починається з передумов та причин, виникнення та існування яких зумовлене індивідуальним комплексом взаємопов’язаних факторів, серед яких на мій погляд, виділяються:

Технологічний прогрес та діджиталізація

• Постійна онлайн-присутність: Смартфони, соціальні мережі, інтернет.
• Інформаційне перевантаження: Величезний потік інформації, постійні сповіщення.
• Віртуальна реальність: Розмивання меж між онлайн та офлайн світом.
• Легкий доступ до будь-якого контенту: Ігри, порнографія, азартні ігри.

Соціальні та культурні зміни

• Зміни в комунікації: Перехід від особистого спілкування до віртуального.
• Культ успіху та ідеального життя: Постійне порівняння себе з “ідеальними” образами в соцмережах.
• Зростання невизначеності: Глобальні економічні, політичні та екологічні кризи.
• Зміна цінностей: Індивідуалізм, споживацтво.
• Відчуття роз’єднаності: Попри віртуальну “пов’язаність”.

Екологічні фактори

• Кліматичні зміни: Зростання усвідомлення екологічних загроз.
• Природні катастрофи: Збільшення частоти та інтенсивності.

Глобальні кризи

• Пандемії: Соціальна ізоляція, страх, невизначеність.
• Війни та збройні конфлікти: Травматичний досвід, втрати, руйнування звичного світу.

Біологічні та психологічні передумови:

• Генетична схильність: До тривоги, депресії, залежностей.
• Особистісні риси: Невпевненість, низька самооцінка, перфекціонізм.
• Нерозвинені копінг-стратегії: Невміння ефективно справлятися зі стресом.

Звісно, перелік не може вважитися вичерпним.

Визначення, ознаки та різновиди нових розладів

Наразі більшість з цих станів ще активно досліджуються і не всі вони мають офіційний статус “розладу” у діагностичних посібниках, але їхні прояви стають все більш помітними, а саме:

1. Технологічні залежності
2. Номофобія
3. Синдром фантомної вібрації
4. Еко-тривога
5. Зум-втома
6. Фомо-страх щось пропустити
7. Цифровий перфекціонізм
8. Інформаційне перенасичення
9. Корпоративна тривожність
10. Думскролінг
11. Постпандемічна дезадаптація
12. Кліпове мислення

1. Технологічні залежності (Digital Addictions / Problematic Internet Use)

Визначення: Компульсивне та надмірне використання цифрових технологій (інтернету, соціальних мереж, відеоігор, смартфонів), що призводить до значного дистресу або порушення функціонування в житті людини.

Передумови/Причини: Дофамінове підкріплення, соціальна ізоляція, тривога, депресія, потреба у соціальному визнанні.

Ознаки:

• Компульсивне використання: Непереборне бажання використовувати пристрій/інтернет.
• Толерантність: Потреба у збільшенні часу або інтенсивності використання для досягнення бажаного ефекту.
• Відміна: Симптоми тривоги, дратівливості, депресії при спробі зменшити використання.
• Втрата контролю: Нездатність зменшити або припинити використання.
• Негативний вплив на життя: Проблеми у стосунках, на роботі/навчанні, порушення сну, фізичні проблеми.
• Уникнення: Використання технологій як спосіб уникнення реальних проблем.

Ігровий розлад (Gaming Disorder): Включений до МКХ-11 як розлад, пов’язаний з поведінковими залежностями. Характеризується порушенням контролю над ігровою поведінкою, пріоритетом ігор над іншими інтересами та продовженням ігор, незважаючи на негативні наслідки.

Залежність від соціальних мереж (Social Media Addiction): Обсесивна потреба перевіряти та оновлювати соціальні мережі, постійне порівняння з іншими, FOMO (Fear of Missing Out – страх щось пропустити).

А також, залежність від онлайн-порнографії/гемблінгу, залежність від смартфона (Nomophobia) (Див. нижче) тощо. Власне означають компульсивне використання цих ресурсів.

Номофобія (Nomophobia – No Mobile Phone Phobia)

Визначення: Ірраціональний страх або тривога бути без мобільного телефону, бути відключеним від зв’язку або не мати доступу до інтернету.

Передумови/Причини: Залежність від смартфона як засобу зв’язку, соціального визнання, розваги; низька самооцінка, соціальна тривога.

Ознаки:

• Паніка, тривога, дратівливість, коли телефон недоступний або розряджений.
• Постійна перевірка телефону, навіть без сповіщень.
• Тримання телефону завжди поруч, страх залишити його вдома.
• Фізичні симптоми: прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння.

Специфіка: Це не є офіційним діагнозом, але визнається як зростаюча проблема.

Синдром фантомної вібрації (Phantom Vibration Syndrome)

Визначення: Сприйняття вібрації мобільного телефону (або дзвінка), коли його насправді немає і ніхто не телефонує/не надсилає повідомлення. Розглядається як тактильна галюцинація або переінтерпретація сенсорних сигналів.

Передумови/Причини: Надмірне використання телефону, високий рівень тривоги, очікування сповіщень, “привчання” мозку до відчуттів від телефону.

Ознаки: Регулярне відчуття вібрації/дзвінка, яких насправді немає, часто супроводжується перевіркою телефону.

Специфіка: Зазвичай не вважається “розладом”, але є маркером надмірного занурення в цифрові технології.

Еко-тривога / Кліматична тривога (Eco-anxiety / Climate Anxiety)

Визначення: Хронічний страх і тривога, пов’язані з екологічною катастрофою, зміною клімату та руйнуванням навколишнього середовища. Це не патологічна реакція, а адекватна відповідь на реальну загрозу, але вона може бути дезадаптивною.

Передумови/Причини: Глобальне потепління, часті природні катаклізми, інформація про екологічні проблеми, усвідомлення безпорадності, особливо у молоді.

Ознаки:

• Нав’язливі думки про екологічний колапс.
• Відчуття безвиході, відчаю, горя через втрату природи (соластальгія).
• Тривога, панічні атаки, депресивні настрої.
• Почуття провини за власний “вуглецевий слід”.
• Порушення сну, концентрації.
• Вплив на життєві рішення (наприклад, відмова від народження дітей).

Специфіка: Визнається як нормальна реакція на глобальну загрозу, але її інтенсивність може вимагати психологічної підтримки.

“Zoom-втома” (Zoom Fatigue)

Визначення: Виснаження, втомлюваність або вигорання, що виникає внаслідок надмірної кількості відеоконференцій, особливо під час пандемії.

Передумови/Причини:

• Надмірний зоровий контакт: Постійна потреба дивитися на обличчя співрозмовників.
• “Когнітивне навантаження”: Потреба постійно інтерпретувати невербальні сигнали в умовах затримки відео/аудіо.
• Відсутність природних пауз: Немає можливості “відвести погляд” або відпочити.
• Самоспостереження: Постійне бачення власного обличчя.
• Обмежена рухливість: Необхідність сидіти нерухомо.

Ознаки: Втома, головні болі, роздратованість, труднощі з концентрацією під час або після відеодзвінків, небажання включати камеру.

Специфіка: Ситуативний феномен, що став особливо актуальним під час пандемії, але його наслідки можуть накопичуватися.

FOMO (Fear of Missing Out) — страх щось пропустити

Що це: тривожний стан, що часто супроводжує тривожні розлади, депресивні стани, найчастіше — через уявлення, що інші живуть цікавіше, а я — ні.

Симптоми:

• Постійна перевірка соцмереж.
• Невдоволення власним життям.
• Труднощі з концентрацією через страх «випасти» з контексту.

Цифровий перфекціонізм

Що це: надмірне прагнення виглядати “ідеально” в соціальних мережах, яке може бути чинником ризику для РХП (розладів харчової поведінки) і депресії.

Симптоми:

• Одержимість фільтрами, редагуванням фото.
• Тривога перед публікацією.
• Порівняння себе з ідеалізованими образами.

Інформаційне перенасичення (infodemic stress)

Що це: розгубленість і тривога через надмірну кількість інформації, особливо під час криз (наприклад, пандемій, війни).

Симптоми:

• Втома від новин.
• Нездатність відфільтрувати важливе.
• Цикли тривоги – читання – ще більша тривога.

Офісна/корпоративна тривожність (corporate anxiety)

Що це: хронічна тривога через корпоративні норми, перформативність, KPI, постійне оцінювання.

Симптоми:

• Вигоряння, страх не виправдати очікувань.
• Переоцінка себе через призму “продуктивності”.
• Проблеми зі сном, самоповагою.

Doomscrolling disorder (патологічне читання поганих новин)

Що це: нав’язлива потреба читати негативні новини, незважаючи на емоційний дискомфорт.

Симптоми:

• Постійне оновлення стрічки новин.
• Почуття безпорадності, страху, апатії.
• Порушення сну, зниження настрою.

Синдром постпандемічного адаптаційного стресу

Що це: труднощі повернення до “нормального життя” після тривалих періодів ізоляції або карантину.

Симптоми:

• Соціальна тривога, уникнення контактів.
• Відчуття “незворотності змін”.
• Труднощі з мотивацією.

TSD (TikTok Stress Disorder) / Кліпове мислення

Що це: синдром фрагментованої уваги через надмірне споживання коротких відео/контенту.

Симптоми: сильне скорочення концентрації, нетерпимість до “повільної” інформації та перевантаження системи винагород.

Кліпове мислення — це тип мислення, який характеризується фрагментарністю, поверховістю сприйняття, швидким переключенням уваги та зниженням здатності до тривалого фокусування.

Цей феномен активно обговорюється у психології, педагогіці, медіадослідженнях та нейронауці як наслідок впливу цифрових технологій і культури миттєвого споживання інформації (соцмережі, TikTok, YouTube Shorts тощо).

Причини формування

• Інформаційне перевантаження: надлишок контенту з мінімальним порогом входу.
• Короткий формат медіа: TikTok, Reels, YouTube Shorts, stories — привчають до “швидкої дози сенсу”.
• Нейропсихологічні механізми: дофамінова стимуляція при кожному “перемиканні”.
• Освітнє середовище: шаблонність, тестовість, відсутність критичного аналізу.

Наслідки для особистості

• Зниження глибини мислення.
• Уникнення складних/довготривалих задач.
• Втрата навичок системного аналізу.
• Труднощі з самопізнанням та рефлексією.
• Швидке орієнтування у потоках інформації.
• Уміння миттєво виокремити суть.
• Розвиток асоціативного мислення та креативності (на рівні «мемів», колажів).

В контексті покоління “Z” і “альфа”, кліпове мислення

• краще сприйняття графіки, відео, анімації;
• швидка втома від лінійного пояснення;
• вимагає гейміфікації, інтерактиву;
• погано тримає логічну лінію в розповіді/навчанні.

Суттєво, що кліпове мислення — це не патологія! Це, швидше, адаптивна стратегія мислення, що виникла у відповідь на цифрове середовище.

Шляхи подолання нових розладів у психологічних підходах

Оскільки більшість цих “нових” розладів або феноменів є по суті проявами або варіаціями вже існуючих (тривога, депресія, залежності), то і шляхи подолання багато в чому перетинаються з традиційними психотерапевтичними підходами, адаптованими до сучасної специфіки.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):

Принцип: Зміна дисфункціональних думок та поведінки.

Застосування:

• Технологічні залежності/Номофобія: Ідентифікація тригерів використання, встановлення часових лімітів, планування “цифрового детоксу”, розвиток альтернативних занять, когнітивна реструктуризація думок про необхідність бути онлайн.
• Еко-тривога: Реструктуризація катастрофічних думок, зосередження на контрольованих діях (екологічні ініціативи), розрізнення реальних загроз та ірраціональних страхів.
• “Zoom-втома”: Навчання технікам релаксації, встановлення меж відеозв’язку.

Психодинамічний підхід:

Принцип: Дослідження несвідомих конфліктів, дитячих травм та патернів стосунків, які можуть лежати в основі “нових” проблем.

Застосування: Вивчення того, як технологічна залежність може бути способом уникнення близькості, компенсацією дефіциту стосунків або проявом ранніх травм прив’язаності. Дослідження екзистенційних страхів, що лежать в основі еко-тривоги.

Гуманістичний підхід (Гештальт-терапія, Роджеріанська терапія):

Принцип: Фокус на самоактуалізації, особистісному зростанні, усвідомленні себе “тут і зараз”.

Застосування:

• Технологічні залежності: Допомога у контакті зі своїми справжніми потребами та почуттями, які маскуються технологіями. Розвиток “життя тут і зараз”, а не у віртуальному світі.
• Еко-тривога: Прийняття емоцій, пов’язаних з екологією, пошук власного смислу та відповідальності у цьому контексті.
• “Zoom-втома”: Усвідомлення своїх тілесних відчуттів, потреб у відпочинку, встановлення здорових меж.

Системна сімейна терапія

Принцип: Розгляд проблеми індивіда у контексті сімейної системи.

Застосування: Дослідження, як технологічні залежності одного члена сім’ї впливають на динаміку родини, як сімейні патерни сприяють розвитку нових проблем (наприклад, еко-тривоги через передачу тривоги від батьків).

Терапія прийняття та відповідальності (ACT):

Принцип: Прийняття важких думок та почуттів, фокус на цінностях та цілеспрямованих діях.

Застосування:

• Еко-тривога: Прийняття тривоги як нормальної реакції, але спрямування енергії на дії, що відповідають цінностям (екологічна активність), а не на параліч від страху.
• Технологічні залежності: Прийняття тяги до використання технологій, але свідомий вибір на користь дій, що відповідають довгостроковим цілям.

Майндфулнес (Усвідомленість):

Принцип: Уважність до поточного моменту, неупереджене спостереження за думками та емоціями.

Застосування: Зниження загального рівня тривоги та стресу, що є передумовами для багатьох “нових” розладів. Допомагає відірватися від постійного “онлайн” режиму та повернутися до “тут і зараз”.

Підсумки

Загалом, поява “нових” психологічних розладів є відображенням адаптації людської психіки до швидких змін у сучасному світі.

Вони підкреслюють важливість інтегративного підходу в психотерапії, що поєднує розуміння індивідуальних, соціальних, технологічних та екологічних факторів, що впливають на психічне здоров’я.

Підбір психолога

Щоби проконсультуватися щодо нових розладів у вас чи ваших близьких, звертайтеся до мене чи підберіть фахівця у спеціальному розділі веб-середовища