Назагал, психосоматика — це науковий напрямок, що досліджує взаємозв’язок між психічними процесами та тілесними функціями, а також вплив психологічних переживань на фізичне здоров’я та виникнення різноманітних соматичних недуг.
У сучасному світі, де рівень стресу постійно зростає, а особливо в Україні на фоні війни, розуміння психосоматичних розладів та ефективних методів їх терапії стає дедалі актуальнішим.
Зокрема, гештальт-підхід пропонує унікальну та ефективну теорію, практику та перспективу роботи з психосоматичними проблемами, розглядаючи людину як цілісну систему.
Власне, далі я охарактеризую основні аспекти і закономірності цього поєднання через призму сучасної теорії та місткої фахової практики застосування гештальт-підходу в роботі з психосоматичними запитами клієнтів.
Психосоматика в контексті гештальт-підходу
Гештальт-терапія не розглядає психосоматику окремим захворюванням, а як порушенням цілісності організму, де психічні процеси та тілесні відчуття взаємопов’язані, нероздільні і монолітні.
В основі гештальт-підходу до психосоматичних процесів вважається концепція “організму як цілого” та “єдності духу й тіла”.
На практиці, це означає, що рішуче будь-який психічний досвід (думки, емоції, почуття) неминуче знаходить своє відзеркалення в тілі, і навпаки – соматичні відчуття впливають на психічний стан особистості.
Згідно з сучасною теорією гештальт-підходу, психосоматичний симптом є свого роду сповіщенням від організму, яке сигналізує про проблему: невирішений внутрішній конфлікт, незадоволену потребу, заблоковану емоцію тощо.
Відтак, образно кажучи, тіло стає “сценою”, на якій у кілька актів розгортається драма неусвідомленого психічного процесу.
Теорія психосоматики в гештальті
Сучасна гештальт-терапія пояснює психосоматичні прояви як ті, чи інші порушення/відхилення природного циклу контакту та накопичення незавершених гештальтів, що найкраще видно у підсвідомих і свідомих захисних механізмах.
Порушення контакту
Контакт у гештальті – це процес взаємодії організму із зовнішнім світом та із самим собою у випадку порушень в якому, психічна енергія, призначена для контакту та задоволення потреб, блокується і може проявлятися у вигляді тілесних симптомів.
Захисні механізми контакту
До основних захисних механізмів контакту в гештальт-підході належать: конфлюенція, інтроекція, проекція, ретрофлексія, дефлексія, та уникнення усвідомлення як спосіб притуплення контакту з емоційним досвідом.
Власне, далі про кожен з них трохи детальніше.
Злиття (Конфлюенція)
Відсутність чіткої межі між собою та іншим, прагнення до повного розчинення у відносинах.
Може призводити до втрати власної ідентичності, хронічної втоми, відчуття “розмитості” в тілі, а також до симптомів, які “віддзеркалюють” хвороби близьких.
Інтроекція
Безумовне “ковтання” чужих правил, норм, переконань без перевірки та асиміляції.
Наприклад, людина “проковтнула” ідею, що “злість – це погано”, і тепер її агресія блокується, проявляючись у вигляді головного болю або проблем зі шлунково-кишковим трактом.
Проекція
Приписування власних неприйнятних почуттів або думок іншим. Якщо людина не усвідомлює власну агресію, вона може “бачити” агресію в оточуючих, що викликає постійну напругу в тілі.
Ретрофлексія
Направлення енергії дії проти себе замість зовнішнього світу. Людина, яка хоче вдарити когось, може замість цього бити себе, або стримувати гнів, що проявляється у м’язових затискачах, болях у шиї чи спині.
“Я роблю собі те, що хотів би зробити комусь або що хотів би отримати від когось”.
Дефлексія
Уникнення прямого контакту, розмивання фокусу, уникнення конфронтації з проблемою. Це може проявлятися в хронічній втомі, неуважності, розсіяності, що є способом не відчувати болючі емоції.
Уникнення усвідомлення
Психосоматичний симптом часто є способом уникнути усвідомлення певних неприємних почуттів, конфліктів або потреб.
Наприклад, хронічний біль може “відволікати” людину від глибокої печалі або гніву, дозволяючи уникнути прямої конфронтації з ними.
Крім того, важливим явищем є існування незавершених гештальтів, які можуть зберігатися у тілі, та феноменологічний підхід до роботи з ними.
Незавершені гештальти
Невиражені емоції, незадоволені потреби, незавершені ситуації (наприклад, несказані слова, невиплакані сльози, непрожите горе) не зникають, а залишаються в організмі як “застрягла” енергія.
Ця заблокована енергія може проявлятися через тілесні симптоми, оскільки тіло “запам’ятовує” травматичний досвід і страх, а фізичні блоки перешкоджають вільному потоку енергії та емоцій.
Феноменологічний підхід
Гештальт-терапія приділяє велику увагу безпосередньому досвіду “тут і зараз”. У роботі з психосоматикою це означає зосередження на тілесних відчуттях клієнта саме в моменті.
Терапевт допомагає клієнту усвідомлювати, що він відчуває в своєму тілі (напругу, біль, оніміння, жар, холод), де саме це відчуття локалізується, як воно змінюється.
Власне, на практиці таке занурення в тілесні феномени майже завжди швидко дозволяє виявити їх зв’язок з емоціями та потребами.
Практика застосування в терапії
Практична робота з психосоматикою в гештальт-підході базується на принципах усвідомлення, контакту та експериментування, та складається із роботи з тілесними відчуттями
Робота з тілесними відчуттями
Підвищення усвідомлення (awareness) тілесних симптомів: Терапевт допомагає клієнту звернути увагу на тілесні прояви, ставлячи питання типу: “Що ти відчуваєш у тілі прямо зараз?”, “Де саме ти це відчуваєш?”, “Як це відчуття проявляється?”.
Мета – не аналізувати, а відчувати.
Техніки посилення (amplification) відчуттів: Клієнту пропонується посилити тілесне відчуття, рух, позу (наприклад, стиснути кулаки сильніше, напружити щелепи, посилити тремтіння).
Це дозволяє зробити несвідоме явним, вивільнити заблоковану енергію та виявити пов’язані з цим емоції.
Наприклад, зі стиснутими щелепами може виникнути бажання кричати або плакати.
Діалог з частинами тіла: Клієнту пропонується уявити, що уражений орган або частина тіла може говорити, і вступити з нею в діалог.
Наприклад, “Що мені хоче сказати мій хворий шлунок?”.
Виявлення прихованих емоцій та потреб: Через роботу з тілесними відчуттями та їх посиленням клієнт може виявити пригнічені емоції (гнів, сум, страх) або незадоволені потреби (у безпеці, визнанні, любові).
Терапевт допомагає “зчитати” повідомлення тіла, пов’язуючи фізичні прояви з психологічними переживаннями.
Робота з “гарячими точками” в тілі (місцями найбільшої напруги чи болю) часто призводить до усвідомлення глибинних конфліктів.
Експерименти в гештальт-терапії:
Експеримент – це ключовий інструмент гештальт-терапії, який дозволяє клієнту безпосередньо пережити та усвідомити свої почуття та поведінкові патерни, наприклад:
- Рольові ігри з симптомом: Клієнт може “втілити” свій симптом, надавши йому голос, рух, характер. Або терапевт може “бути” симптомом, дозволяючи клієнту взаємодіяти з ним.
- Діалог “Я і тіло”: Подібно до техніки “порожнього стільця”, де клієнт по черзі сідає на різні стільці, представляючи різні аспекти себе або свого симптому, ведучи внутрішній діалог.
- Вираз невисловленого через рух чи звук: Клієнту може бути запропоновано виразити заблоковані емоції через спонтанний рух, танець, крик, стогін або будь-який звук, що виникає в процесі.
Відновлення контакту
Кінцева мета терапії – допомогти клієнту відновити здатність до повного, усвідомленого контакту із собою, своїми потребами та зовнішнім світом.
Коли людина усвідомлює свої потреби та знаходить здорові способи їх задоволення, потреба в “симптомній” поведінці зменшується, і тіло може відновити свою природну рівновагу.
Приклади інтерпретації психосоматики в гештальті
Практика переконливо засвідчує, що гештальт-терапія може ефективно працювати з широким спектром психосоматичних проявів, розглядаючи їх як вираження заблокованої енергії:
Психогенний головний біль / мігрень
Може бути пов’язаний з надмірним контролем, інтелектуалізацією, постійним “думанням” замість відчування, або з невисловленим гнівом чи роздратуванням.
Робота в гештальті:
- Дослідження, що відбувається в голові, коли виникає біль.
- Чи є невирішені питання, які “тиснуть”?
- Посилення відчуття стиснення, тиску, а потім дослідження, яка емоція за цим стоїть.
- тощо
Психогенні болі в спині (особливо в попереку)
Нерідко асоціюються з “тягарем від несення ноші”, а також відчуттям відповідальності, відсутністю підтримки або ж страхом рухатися уперед.
Робота в гештальті:
- Дослідження метафори “ноші”.
- Чи є щось, що клієнт “тягне” на собі?
- Чи просить він про допомогу?
- Робота з посиленням напруги в спині, виявлення прихованої потреби в опорі або відпочинку
- тощо
Психогенні проблеми зі травленням (гастрит, виразка, СРК)
Зазвичай, бувають пов’язані з труднощами у “перетравленні” певних життєвих ситуацій, невираженою агресією, тривогою, або з інтроекцією (неприйняттям чогось без осмислення).
Робота в гештальті:
- Дослідження, що саме “не перетравлюється” в житті.
- Робота з “комом у горлі” або відчуттям тяжкості в шлунку.
- Виявлення невисловлених слів, які могли б бути “перетравлені” зовні, а не всередині
- та ін
Шкірні захворювання (екзема, псоріаз, алергії)
Зазвичай відображають проблеми з межами/кордонами, на кшталт: “неможливість” бути собою, бажання “відгородитися” від світу або, навпаки, залучити увагу.
Також виникають через агресією, яку не можна виразити, або разом із відчуттям “бруду” чи “неприйняття” поточних подій чи тенденцій у житті.
Робота в гештальті:
- Дослідження відчуттів на поверхні шкіри (свербіж, печіння).
- Символ “межі” шкіри та її функції.
- Які емоції “виходять на поверхню”?
- тощо
Хронічна втома, апатія
Часто можуть вказувати на дефлексію, уникнення контакту, відсутність життєвої енергії через постійне блокування емоцій або незадоволення потреб.
Робота в гештальті:
- Дослідження, куди “зливається” енергія.
- Які ситуації вимагають контакту, а людина їх уникає?
- Робота з усвідомленням власної енергії та її відновленням
- тощо
Переваги гештальт-підходу в роботі з психосоматикою
Цілісний підхід: Розглядає людину як неподільне ціле, що дозволяє працювати з коренем проблеми, а не тільки з симптомами.
Фокус на усвідомленні (“тут і зараз”): Допомагає клієнту усвідомити свої тілесні сигнали, емоції та потреби в теперішньому моменті, що є ключем до змін.
Експериментальний характер: Заохочує активну участь клієнта, дозволяючи йому безпосередньо пережити та усвідомити свої внутрішні процеси через дії, а не лише розмови.
Відновлення контакту: Сприяє відновленню здорових способів взаємодії зі світом та самим собою, що дозволяє організму функціонувати більш гармонійно.
Індивідуалізація: Гнучкість підходу дозволяє адаптувати техніки під унікальні потреби кожного клієнта.
Обмеження гештальт-підходу в роботі з психосоматикою
Потреба у високій кваліфікації терапевта: Робота з психосоматикою вимагає від гештальт-терапевта глибоких знань тілесно-орієнтованих технік, чутливості до клієнта та здатності створювати безпечне середовище для вираження сильних емоцій.
Не завжди підходить для гострих станів: У випадку гострих фізичних захворювань гештальт-терапія не замінює медичного лікування, а є доповненням до нього.
Може бути інтенсивним: Проживання заблокованих емоцій може бути емоційно важким для клієнта, що вимагає готовності до глибокої роботи.
Опір: Клієнти, які звикли ігнорувати свої тілесні сигнали, можуть відчувати опір на початку роботи з усвідомленням тілесних відчуттів.
Роль гештальт-терапевта в роботі з психосоматикою
Якщо лаконічно та узагальнено, гештальт-терапевт у роботі з психосоматикою зосереджується на цілісному підході, інтегруючи тілесні, емоційні та когнітивні аспекти досвіду клієнта.
На практиці, роль гештальт-терапева з психосоматикою включає:
Інтеграцію різних частин “Я”: Терапія сприяє об’єднанню візуальних, тілесних, емоційних та когнітивних аспектів особистості, що дозволяє клієнту побачити себе як цілісну систему.
Фокусування на “тут і тепер”: Робота з минулим відбувається лише у контексті того, що клієнт переживає у теперішньому моменті, що допомагає усвідомити, як незавершені ситуації минулого впливають на актуальний фізичний стан.
Усвідомлення та вираження емоцій: Гештальт-терапія заохочує клієнта переживати свої емоції без засудження чи придушення, що власне, допомагає розпізнати, які емоції впливають на фізичний стан, та сприяє їх вивільненню, зменшуючи напругу та психосоматичні блоки.
Роботу з тілесними відчуттями: Через різні експерименти та активні методи (включаючи рольові ігри та тілесні практики) клієнт досліджує причини своїх проблем, інтегруючи емоції та фізичні відчуття як єдину цілісність.
Дослідження функції симптому: Психолог допомагає клієнту усвідомити, навіщо потрібен той чи інший симптом, від чого він утримує, які вторинні вигоди може мати та як він пов’язаний із соціальними зв’язками та життєвим контекстом клієнта.
Розвиток гнучкості та усвідомленості: Метою є досягнення більшої усвідомленості та гнучкості у процесі адаптації до змін, що сприяє покращенню здоров’я та запобіганню подальших патологічних станів.
Підсумки
Гештальт-підхід до психосоматики є потужним інструментом, що дозволяє людям не лише звільнитися від симптомів, а й глибше зрозуміти себе, відновити контакт зі своїм тілом та емоціями, і таким чином досягти більшої цілісності та гармонії в житті.
Застосування гештальт-підходу в процесі подолання психосоматичних проявів — вимагає від фахівцяв неабиякої майстерності, а від клієнтів — своєчасності звернення і проактивності в процесі співпраці.
Підбір психолога
Щоби проконсультуватися з психологом щодо роботи з вашою психосоматикою у гештальт-підході чи психогенними проблемами ваших близьких — звертайтеся до мене або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-середовища
