Самопрезентація — це не тільки й не стільки коротка розповідь, наприклад, спікера про себе з трибуни.
Це те, що ми показуємо світу про себе. Те, як ми хочемо, щоб нас сприймали, це те наше Я, яке ми хочемо продемонструвати іншим.
У цій статті, спираючись на свій досвід практикуючого психолога, я розгляну стратегії, способи й цілі самопрезентації та певні пастки нашої поведінки, які є причиною непорозумінь між людьми.
Але спершу, для тих читачів, хто вже визначився з потребою звернутися до фахівця-психолога з метою удосконалення навичок для успішної самопрезентації інформую що звертатися із цією темою можна до мене безпосередньо через профайл.
Самопрезентація — це невіддільна частина нашої повсякденної взаємодії з іншими людьми, і вона глибоко вкорінена в психологію особистості.
Особистісна психологія досліджує те, як ми представляємо себе перед іншими та впливаємо на їхнє сприйняття нас.
Зі зміною різних рис особистості, як-от темперамент, якості, звички та здібності, наш спосіб самопрезентації також еволюціонує.
ЩО МОЖЕ ВПЛИВАТИ НА САМОПРЕЗЕНТАЦІЮ?
Також відіграють значущу роль у процесі самопрезентації:
- Архетипи особистості. Можуть визначати наші цінності, стан та механізми, що стоять за нашою поведінкою.
- Емоції особистості. Здатні впливати на те, як ми взаємодіємо з іншими.
- Пізнавальна сфера особистості. Дозволяє нам розвивати нові способи самопрезентації та адаптуватися до різних ситуацій.
- Характер і типи особистості. Визначають, як ми виступаємо перед громадськістю, а різні психотипи особистості — можуть мати різний підхід до самопрезентації.
- Внутрішні конфлікти, феномени та інстинкти: можуть впливати на те, як ми представляємо себе та сприймаємо інших.
ДЛЯ ЧОГО МИ ОБИРАЄМО ТУ ЧИ ІНШУ СТРАТЕГІЮ?
Самопрезентація — це прояв наших мотивацій і спрямованості особистості. Вибір стратегії демонстрації світові того, ким ми є, здійснюється нами часто свідомо, але великою мірою й неусвідомлено, залежно від рівнів особистості і внутрішніх конфліктів, які ми можемо переживати.
Обираючи якусь зі стратегій, ми цілком напевно чогось прагнемо, наприклад:
- схвалення нас соціумом
- похвалитися
- підвищити власну привабливість, набути впливу і влади
- щоби світ нас полюбив
- домогтися чогось від інших
Якщо коротко, завжди для заспокоєння, чи то пак задоволення, тих чи інших своїх потреб.
Зауважу, що серед іншого пізнавальна сфера дозволяє нам розвивати нові стратегії самопрезентації та адаптуватися до різних ситуацій.
ЯКІ СПОСОБИ ПРЕЗЕНТУВАТИ СЕБЕ МИ ОБИРАЄМО?
Для презентації себе ми можемо обрати найрізноманітніші способи, як-от:
- Самопросування, самореклама – хвалькуватість, демонстрування знань та вмінь.(Прямолінійно і відразу впадає в око).
- Благання – демонстрація слабкості та залежності (Я бідний-нещасний, а ви всі повинні цим перейнятися і мені допомагати)
- Випинання своїх чеснот. Також і у вигляді лицемірної скромності. (Парадокс? Ні.)
«В мені нема нічого особливого, я такий як всі» насправді має на меті зовсім інше, ніж визнання себе сірою масою.
(Чуємо підтекстом: подивись, який я скромний! Подивись, як я стараюсь себе не випинати, не те, що інші! – чуємо ми. А що за цим стоїть насправді? Правильно. Приховане послання тут – «я кращий за інших»).
І, нарешті, як на мене, найпідступніша зі всіх самопрезентацій
- Втирання в ласки, інґраціація. (Про що це?) Та, мабуть, кожен знає. Про “виражати згоду”. Про “лестити”, демонструвати прихильність.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІСЛЯ САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА В ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ПАСТКА?
А далі, вже після того, як наша самопрезентація відбулася, будь-хто, хто демонструє світові якісь свої риси та характеристики, має право очікувати, що світ ставитиметься до нього згідно з тими демонстрованими якостями, очікувати від інших належного визнання чеснот, певного ставлення та оцінки.
Ніби все й так. Чи не для того ж і демонстрація?
І тут є власне та пастка.
Адже в психології міжособистісних взаємин діє ще один закон.
Люди теж очікують від нас того, що ми їм презентуємо, що про себе ми їм показуємо.
Той, хто приховано чи явно сповіщає про наявність у себе якихось певних якостей і чеснот, в очах і очікуваннях світу зобов’язаний і справді бути таким, яким він себе проголошує.
Ось, наприклад, якщо людина проголошує себе безпомічною і безпорадною – ми їй допомагаємо, але, навіть роблячи це від щирого серця, сподіваємося на вдячність – або принаймні не на невдячність. А саме її ми часто отримуємо.
Отож розглянемо ще кілька прикладів:
- Безпорадний? Будь ним! Ми цього чекаємо. А безпорадний раптом показує гострі зуби. І часом вишкірені на нас.
- Вдячність? О ні. Людська натура не в стані довго витримувати почуття вдячності.
- Мудрий? Чекаємо безперечних істин в останній інстанції. А отримуємо часом шаблони, перенесені з власного життєвого досвіду, спроби нав’язати нам свою реальність і абсолютне невміння вчутися в реальність нашу.
- Мудрий старець? Еммм… іноді просто старець.
- Розумний? То ми й сприймаємо його таким. Поки не побачимо його текст з трьома граматичними помилками в одному слові.
- Авторитет? Вау….. ну, авторитет же! Усезнавець. Всемогутній. А потім, несподівано – виявляється, сам себе надмухав той роздутий авторитет. Сам надувся… і сам здувся.
Ну і про те, що, як для мене, найнеприємніше.
Інґраціація — втирання в ласки
І така ж хороша людина… і зі всім погоджується… і погляди твої розділяє… і допомогти наче б завжди готова… і вислухати… і добра-добра…
Добренька така. Без мила самі знаєте куди. Інколи так тонко, що й не зрозумієш відразу.
Аж поки не допне свого. Поки не визбирає собі і не використає всі ті ресурси, які їй тільки й були від вас потрібні, і адьйо… а ви ще довго, нічого не розуміючи, дивитеся, слідом мало не біжите і кричите: Агов! Ти куди?!.. Я ж тут!!..
А виявляється, все просто: ви вже використані й викинуті за подальшою вашою непотрібністю.
Розчарування, втім, від кожної зі стратегій самопрезентації обопільне. Тобто для нас – для інших людей, для того, на кого була скерована така, а не інша презентація себе – зрозуміло чому: людина, яку ми сприймали одною, так би мовити, не справдила наших очікувань, але ж, повторюсь, це те, що вона за замовчуванням повинна була зробити.
Ми взаємодіяли з нею певним чином, а вона виявилася насправді зовсім іншою – і ми відчуваємо себе пошитими в дурні.
Але і для того, хто демонструє себе таким, а не іншим чином, насправді все це так собі. Оскільки, коли маска скинута – а ніхто не витримає в ній, не показуючи себе справжнього, ціле життя – розчарування тих, чиїм очікуванням ми хотіли відповідати, часом таке сильне, що сила протидії може стати, всупереч закону Ньютона, значно сильнішою, ніж сила дії.
Наприклад, відкидання особи, яка так старалася вкрастися в ласки, може бути дуже далеко і назавжди.
І отут мені також йдеться про любов.
Як хотілось би мені порадити всім закоханим показувати одне одному не тільки свої плюси, але і мінуси в час отого «гострого періоду», періоду рожевих окулярів і зміненого стану свідомості, aka закоханості.
(що неможливо).
Бо.
Бо потім з’ясовується:
– що хтось насправді не такий вже бідненький котик, котрий потребує ласкавої руки господаря і нічого понад те;
– що отой бідненький насправді потребує значно більше, а часом все – або проживе прекрасно і без свого спасителя;
– що насправді, всупереч тому, що колись притакувалось кожному слову, ви не погоджуєтеся одне з одним в дев’яти питаннях із десяти;
– що чиєсь хобі у вигляді риболовлі чи футболу для іншого насправді не таке надцінне, як здавалося колись – коли захоплено під час трансляцій в унісон кричали «Гоооол!», або любовно пакували канапки з чаєм на риболовлю.
Сильна, самодостатня особистість здатна ефективно володіти своєю самопрезентацією, використовуючи свої уміння і навички. Вона розуміє, як впливати на інших, використовуючи свою діяльність і творчість.
Отож, самопрезентація є процесом, що постійно еволюціонує та адаптується до змін в нашому житті. Вона віддзеркалює наші потреби, цінності і бажання, а також відображає, як ми розуміємо себе та інших.
ЯК ПСИХОЛОГ МОЖЕ ДОПОМОГТИ З САМОПРЕЗЕНТАЦІЄЮ?
Психолог може грати особливу роль у допомозі з самопрезентацією, працюючи з клієнтом над розвитком різноманітних навичок та стратегій. Ось кілька способів, якими психолог може бути корисним:
1. Самовідчуття і розуміння.
Психолог може допомогти клієнту краще зрозуміти свою особистість, виявити сильні та слабкі сторони, ідентифікувати цінності та мотивації. Це перша крок у покращенні самопрезентації.
2. Розвиток комунікативних навичок.
Психолог може надавати підтримку у розвитку ефективних комунікативних навичок, таких як асертивність, вміння слухати та емпатія. Ці навички допоможуть взаємодіяти з іншими більш успішно.
3. Робота над емоціями.
Психолог може допомогти клієнту управляти своїми емоціями та стресом у ситуаціях самопрезентації, що може покращити якість їх виступів.
4. Самопідсилення.
Психолог може навчити методик підвищення впевненості в собі, що є важливим аспектом ефективної самопрезентації.
5. Адаптація до різних ситуацій.
Психолог може допомогти клієнту розробити стратегії самопрезентації, які враховують конкретні вимоги різних ситуацій, будь то співбесіди про роботу, публічні виступи чи особисті відносини.
6. Зворотний зв’язок та самовдосконалення.
Психолог може надати об’єктивний зворотний зв’язок щодо ефективності самопрезентації та співпрацювати з клієнтом у покращенні її результатів.
Загалом, психолог може стати цінним партнером у розвитку навичок самопрезентації, допомагаючи особистості розкрити свій потенціал, досягти бажаних результатів в різних сферах життя та уникнути небажаних пасток.
Завершуючи, самопрезентація відображає складний і різноманітний аспект психології особистості. Вона містить множину чинників, як-от темперамент, здібності, якості, риси особистості, емоції, архетипи, рівні особистості та інші аспекти. Самопрезентація також взаємодіє з мотивацією, цінностями й внутрішніми конфліктами особистості.
Здатність до успішної самопрезентації є важливою та може бути розвинутою завдяки умінням та навичкам, а допомога психолога дозволить підняти їх на якісно інший щабель.
Характер і типи особистості впливають на те, як ми представляємо себе, і різні психотипи можуть мати різний підхід до самопрезентації. У підсумку, самопрезентація – це динамічний процес, який відображає наші потреби, цінності та внутрішні перетворення. Вона є необхідною у сучасному суспільстві, оскільки впливає на наші взаємини з іншими та вплив наших власних рішень та досягнень.
ПІДСУМКИ
Самопрезентація є важливим аспектом взаємодії людини зі світом і іншими людьми. Вона глибоко впливає на психологію особистості та стосується таких ключових аспектів, як темперамент, здібності, якості особистості та звички. Наш спосіб самопрезентації відображає наші мотивації, цінності та внутрішні конфлікти.
Архетипи особистості та риси особистості визначають нашу спрямованість та впливають на спосіб, яким ми представляємо себе. Емоції особистості відіграють ключову роль у взаємодії з іншими та формуванні самопрезентації. Сильна особистість, володіючи різними уміннями та навичками, здатна керувати своєю самопрезентацією та використовувати її для досягнення своїх цілей.
Пізнавальна сфера особистості дозволяє нам розвивати нові способи самопрезентації та адаптуватися до різних ситуацій. Характер і типи особистості також впливають на нашу самопрезентацію, і різні психотипи можуть мати різний підхід до цього процесу, а відтак і різну стратегію.
Усі ці аспекти відображають складний і варіативний характер самопрезентації, яка постійно змінюється та адаптується до нових ситуацій та внутрішніх змін у нашому житті.
