Цькування або ж булінг — це характерна поведніка постійного та навмисного заподіяння шкоди і приниження інших, особливо тих, хто менший, слабший або молодший чи будь-яким іншим чином уразливіший, ніж агресор.
Навмисне цькування на тих хто має меншу владу – це те, що відрізняє знущання від інших різновидів агресії.
Булінг може включати словесні атаки (обзивання та висміювання інших), а також фізичні напади, погрози завдати шкоди, інші форми залякування або навмисне усунення від діяльності.
Дослідження показують, що пік цькування припадає на вік від 11 до 13 років і зменшується, коли діти дорослішають.
- Відкрита фізична агресія, така як удари ногами та штовхання найбільш поширена серед дітей молодшого віку,
- Реляційна агресія — псування речей або маніпулювання стосунками інших людей, наприклад поширення чуток і соціальне відчуження, є більш поширеним у міру дорослішання дітей.
Здебільшого знущання відбуваються в школі та біля неї, а також на дитячих майданчиках, хоча в Інтернеті також присутні особливо жорстокі форми знущань.
Приблизно 20 відсотків учнів повідомляють, що зазнають знущань у школі. Хлопчики та дівчата однаково схильні до знущань.
Чому люди знущаються?
Люди знущаються, тому що це може бути ефективним способом отримати те, чого вони хочуть, принаймні в короткостроковій перспективі, і тому, що їм бракує соціальних навичок щоб робити це, не завдаючи шкоди іншим.
Знущання також є способом встановлення соціального домінування, хоча з часом, у міру розширення репертуару поведінки дітей, він стає все більш дисфункціональним способом.
Булерами народжуються чи стають?
Хуліганами стають, а не народжуються, і це відбувається в ранньому віці.
Якщо з нормальною агресією 2-річних дітей не працювати, то з часом дитина не може сформувати стримуючих факторів такій поведінці.
Булінг (цькування) залишається дуже стійким стилем поведінки, головним чином тому, що хулігани отримують те, що хочуть, принаймні спочатку.
Які психологічні особливості булерів?
Дослідження показують, що булери мають виразний психологічний склад.
Їм бракує просоціальної поведінки, вони не схильні до тривожності та не є емпатичними до інших.
Їм притаманна своєрідна когнітивна особливість, певного роду параноя: вони неправильно розуміють наміри інших, часто приписуючи ворожість у нейтральних ситуаціях.
Вони можуть не подобатися іншим, але зазвичай вони сприймають себе досить позитивно.
Ті, хто хронічно цькує інших, як правило, мають натягнуті стосунки з батьками та однолітками.
Чи можуть дівчата бути хуліганами?
Дівчата так само, як і хлопчики можуть бути булерами, але вони набагато рідше проявляють відкриту агресію.
Навпаки, вони схильні шкодити іншим руйнуючи або маніпулюючи їхніми стосунками.
Вони можуть поширювати неправдиві чутки про когось, казати іншим перестати розривом дружби щоб домогтися свого або застосовувати метод мовчанки.
На кого націлені булери?
Хулігани не можуть існувати без жертв, і вони не зачіпають будь-кого.
Дослідження показують, що тим, кого цькують бракує впевненості в собі навіть у незагрозливих ситуаціях і вони випромінюють страх задовго до того, як зіткнуться з хуліганом.
Це діти, які не вміють постояти за себе.
Як булери вирішують, кого зачепити?
Приблизно до 7 років хулігани ображають майже всіх.
Після цього вони обирають дітей, на яких полюють, беручи участь у “процесі вибору”, щоб визначити, хто з інших дітей стане достатньо покірною жертвою.
Хулігани люблять жертв, які помітно засмучуються, коли над ними знущаються, і які не мають друзів чи союзників.
Дослідники виявили, що обрані жертвами демонструють незахищеність і страх.
Які особливості жертв булінгу?
Дослідження дітей показують, що жертви легко погоджуються на вимоги хуліганів, віддаючи велосипеди, іграшки та інші забавки.
Вони плачуть і займають захисну позу, їхні явні прояви болю та страждань є винагородою для хуліганів і слугують важливим сигналом домінування булера.
Діти, які стають жертвами не здатні стримувати агресію, через що їх можуть не любити навіть однолітки, які не займаються булінгом.
Наслідки для жертв
Знущання спричиняють багато шкоди іншим і його вплив на жертв може тривати десятиліттями, можливо, навіть усе життя.
Біль від булінгу може відчуватися найгостріше в підлітковому віці, себто на етапі розвитку коли чутливість до неприйняття значно підвищується.
Віктимізація є часто причиною уникання школи, призводить до почуття сорому і власної нікчемності та і може призвести до хронічної депресії і тривожності.
Чому булінг є шкідливим явищем?
Цькування несе в собі приховане послання про те, що агресія та насильство є прийнятними рішеннями проблем, хоча це не так.
Співпраця і мирне вирішення розбіжностей підтримує все більш взаємопов’язаний світ. Булінг завдає шкоди не лише жертвам, а й самим кривдникам.
Більшість хуліганів мають низхідну спіраль у житті, оскільки їхня агресивна поведінка заважає навчатися, працювати, а також налагоджувати та підтримувати інтимні стосунки.
Чи переростають булери це явище?
Деякі хулігани залишають свою поведінку позаду. Але багато хто цього не робить так, як агресія є дуже стійким стилем соціальної взаємодії.
Багато тих, хто був хуліганами в дитинстві перетворюються на асоціальних дорослих, які набагато частіше ніж неагресивні діти скоюють злочини, б’ють своїх дружин, жорстоко поводяться з дітьми, тваринами — і породжують нове покоління булерів.
Чому перехожі не зупиняють булерів?
Хулігани часто проявляють агресію перед аудиторією однолітків, і присутність глядачів може посилити почуття влади кривдника.
Проте перехожі рідко зупиняють агресію, вони часто насправді насолоджуються видовищем.
Навіть якщо вони не схвалюють ситуацію, вони можуть не любити жертву або боятися помсти з боку хулігана.
Кібербулінг
З переміщенням життя молоді в Інтернет цькування, причому електронні стали серйозною новою проблемою за останні десятиліття.
У той час як колись знущання здебільшого обмежувалися школою, то зараз поширення користуванням гаджетами надає хуліганам постійний доступ до своєї жертви.
Кіберпереслідування може бути особливо тривожним, тому що воно часто може здійснюватися анонімно. Жертви можуть не здогадуватись навіть, хто їх кривдник.
Як Інтернет змінив булінг?
Анонімність кіберзалякування усуває багато обмежень для підлості та посилює жорстокість агресії.
Адже легше заподіяти іншим біль і страждання коли не потрібно дивитися їм в очі.
Цифрові технології, що постійно розвиваються створюють нові способи поширення неправдивої інформації про жертву.
Як хулігани шкодять іншим в Інтернеті?
Пряме переслідування та реляційна агресія зараз процвітають в Інтернеті. Кібер-хулігани можуть поширювати неправдиві чутки з вірусною швидкістю в соціальних мережах.
Вони можуть фальшиво видавати себе за когось і чинити всілякі пакості від імені іншої людини.
Сексуальні домагання і кіберпереслідування особливо часто націлені на жінок.
І ще довго після того, як активне залякування припинилося шкідлива інформація може залишатися в Інтернеті та продовжувати завдавати шкоди.
Чому кіберзалякування настільки шкідливе?
Кібербулінг є особливо тривожним і з ним надзвичайно важко боротися, оскільки жертви часто не знають, хто їх переслідує.
Крім того, перехожі не мають можливості стати свідками інцидентів і потенційно втрутитися.
Але, мабуть, найстрашнішим є той факт, що він може бути невідворотним і невблаганним, не залишаючи жертві жодного безпечного притулку.
Як впоратися з хуліганом?
Найкращий захист від булінгу – це соціальні навички, тобто навчання всіх дітей соціальним навичкам і надання їм можливості розвивати впевненість у власних силах.
Як соціальні інженери для дітей молодшого віку, батьки відіграють особливо важливу роль у захисті своїх дітей від булінгу.
Вони можуть регулярно запитувати про соціальні проблеми, з якими стикаються їхні діти і розігрувати можливі рішення в рольових іграх.
Другий найкращий захист від булінгу – це відступити і не давати здачі.
Як взаємодіяти з булером?
Дослідження показують, що найефективніший спосіб зупинити кривдника – це залучити свідків. Зрештою, свідки винагороджують кривдників увагою.
Оскільки більшість дітей в якийсь момент стають свідками булінгу, дуже важливо навчити всіх дітей, що вони відіграють важливу роль у припиненні булінгу.
Кривдник може спробувати помститися одній людині, яка виступила проти нього, але навряд чи він протистоятиме кільком.
Чи повинні втручатись батьки?
Діти глибоко соромляться булінгу і можуть нікому не розповідати про те, що вони стали жертвами цькування.
Тому батьки зобов’язані знати щось про загальну компетентність своїх дітей у спілкуванні з однолітками і про те, як однолітки ставляться до них – розпитуючи вчителів під час шкільних зборів та обережно розпитуючи своїх дітей про їхнє соціальне життя.
Навчати дітей давати відсіч – неефективно, а от допомагати їм здобувати соціальні навички – ефективно.
Підбір фахівців
У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “соціальний психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “рекламний психолог”, “корпоративний психолог” і “дитячий психолог” тощо
Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи” у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо
Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:
- неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
- позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності
