Жестикуляція

Жестикуляція — це усвідомлені або несвідомі рухи руками і тілом, які супроводжують мовлення або емоційні стани.

У психології вона вивчається як частина невербальної комунікації, що відображає внутрішні процеси особистості.

Жести — це мова тіла, яка може передавати значно більше інформації, ніж слова, вони ж — можуть викликати різні емоції, стимулювати або демотивувати взаємодію, а також слугувати сигналами наших намірів.

Далі у цій статті я розгляну основні категорії жестів, їхні впливи на спілкування, психологічні та соціальні фактори, які впливають на їх вживання та використання в різних культурах — через призму практичного застосування такого знання у процесі психологічної допомоги клієнтам.

КАТЕГОРІЇ ЖЕСТІВ

Жести можна розділити на кілька категорій в залежності від їхнього значення та функції.

Емблематичні жести

• Мають стандартне та однозначне значення в культурі.
• Наприклад, показ кулака в США означає загрозу, а в Японії — привітання.
• Використовуються для швидкого та ефективного спілкування та можуть бути розпізнані без мовлення.

Регуляторні жести

• Використовуються для регулювання потоку мовлення та взаємодії між людьми;
• Наприклад, зміна теми розмови, підсумовування думок, показ руками часу або просунення пальців до співрозмовника вказують на потребу змінити поведінку або увагу співрозмовника.

Експресивні жести:

Виражають наші емоції та почуття, наприклад,

• показ пальців у вигляді серця вказує на любов,
• крутіння волосся може свідчити про нервовість чи незгоду.

Адаптивні жести

Використовуються для пристосування до ситуації, наприклад,

• зміна пози тіла, витирання поту, рухання ногами вказують на нашу нервозність,
• мимовільний доторк до спини може бути спробою заспокоїти себе в напруженій ситуації.

Таблиця різновидів жестів

ЖЕСТИ У СПІЛКУВАННІ

Жести можуть мати значний вплив на комунікацію, адже можуть підсилювати емоції, передавати інформацію та змінювати настрій розмови.

• Наприклад, позитивні жести, такі як усмішка, помахи рукою чи показ дружнього жесту, можуть зробити розмову більш розслабленою та дружньою.

• На відміну від цього, жести, що вказують на негативні емоції, такі як зігнуті в переляку плечі, мовчання та незгода, можуть викликати напругу та невпевненість.

Використання жестів може бути визначене психологічними та соціальними факторами.

Наприклад, дослідження показують, що люди з високою самооцінкою та соціальною підтримкою частіше використовують жести, що передають впевненість та владу, ніж люди з низькою самооцінкою та соціальною ізоляцією.

Також культурні фактори впливають на використання жестів, зокрема в Італії частіше використовують жести, що передають емоції та інтенсивність, ніж в Японії, де жести мають більш обмежену роль у спілкуванні.

ТИПИ ЖЕСТІВ

Існує безліч різних типів жестів, кожен з яких має своє власне значення та контекст використання. Нижче розглянемо деякі, на мій погляд, з найпоширеніших типів жестів:

Жести обличчя

• містять рухи брів, очей, носа, рота та інших частин обличчя.
• можуть передавати різні емоції та настрій, такі як радість, сум, здивування, гнів та інші.
• наприклад, усмішка може вказувати на задоволення, зігнуті вгору брови можуть вказувати на хвилювання чи тривогу тощо

Жести рук

• передають багато інформації про особу та її настрій.
• бувають позитивними (наприклад, махання рукою, показ дружнього жесту), негативними (наприклад, змахування рукою, жест відмови).
• можуть також вказувати на рівень впевненості та влади у розмові.

Тілесні жести

• включають у себе рухи та пози тіла, такі як зігнуті плечі, перестановка ніг тощо.
• можуть вказувати на емоційний стан особи, такий як тривога, нервозність, стурбованість, чи на її впевненість та владу у розмові.

Стоп-жести

Використовуються для зупинки чи припинення розмови і можуть бути: позитивними, наприклад, показ відповідного жесту, щоб вказати на розуміння та згоду з іншою стороною чи негативними, наприклад, змахуванням рукою, щоб показати відмову чи незгоду.

Публічні жести

Містять рухи та пози тіла, які можуть бути використані для враження на аудиторію, наприклад, розведені руки можуть вказувати на бажання залучити увагу, тоді як піднятий палець може бути знаком згоди чи незгоди.

Можуть використовуватись спеціальні жести, такі як жести, що вказують на:

• час (наприклад, показ часу годинником),
• напрямок (наприклад, показ шляху),
• кількість (наприклад, показ числа)
• тощо.

Жести у спорті

Передає багато інформації про гравця та його настрій і використовуються для спілкування з іншими гравцями та тренерами, наприклад,

• показ пальцями може вказувати на стратегію гри,
• піднята рука — вибачення,
• піднятий кулак — підтримку та мотивацію для інших гравців
• тощо.

Жести в культурі

Можуть мати різне значення в різних культурах та національних групах, наприклад, жест махання рукою:

• може вказувати на привітання в одній культурі,
• тоді як в іншій це може вважатись неуважністю чи неповагою.

Важливо бути обережним та пам’ятати про культурні відмінності у використанні жестів, особливо під час подорожей та міжкультурних зустрічей.

ЖЕСТИ І КОМУНІКАЦІЯ

Жести можуть мати значний вплив на ефективність комунікації між людьми.

Вони можуть передавати багато інформації про емоційний стан та настрій людини, її ставлення до співрозмовника та інші фактори, які можуть зробити спілкування більш ефективним та продуктивним.

Нижче розглянемо деякі способи, якими жести можуть впливати на комунікацію.

Використання жестів для підсилення слів:

• Жести можуть використовуватись для підсилення слів, що вимовляються.
• Наприклад, якщо людина говорить про щось важливе, то вона може підняти палець або руку, щоб підсилити свої слова.
• Це може допомогти залучити увагу до важливих моментів розмови та зробити спілкування більш ефективним.

Використання жестів для показу емоційного стану:

• Жести можуть використовуватись для вираження емоційного стану людини.
• Наприклад, зігнуті плечі можуть вказувати на сумний настрій, тоді як підняті брови можуть вказувати на зацікавленість та цікавість.
• Це може допомогти співрозмовнику краще зрозуміти настрій та емоційний стан іншої людини та підлаштувати свої дії та висловлювання відповідно.

Використання жестів для виявлення ставлення до співрозмовника:

• Жести можуть виявляти ставлення до співрозмовника.
• Наприклад, зігнуті плечі та відведені очі можуть вказувати на неохочість до спілкування, а підняті брови та усмішка можуть вказувати на зацікавленість та бажання спілкуватись.
• Може допомогти краще зрозуміти ставлення до співрозмовника та взаємодіяти з ним відповідно.

Використання жестів для покращення комунікації:

• Наприклад, підвести руку може означати бажання поставити запитання або дати відповідь на запитання.
• Рухи руками можуть вказувати на напрямок думок та ідеї, що допомагає взаєморозумінню.
• Жести можуть також допомогти зменшити рівень стресу та нервозності під час комунікації.
• Наприклад, масаж долоні може допомогти зняти напругу та відчуття тривоги.

Використання жестів для привернення уваги:

Наприклад, показ пальцем на щось або поворот голови можуть вказувати на важливий момент в розмові та допомогти зосередитись на ньому.

Використання жестів для культурного вираження:

• Жести можуть мати різний культурний контекст та значення.
• Наприклад, показ пальцем на щось може бути сприйнято як образливе в деяких культурах, тоді як в інших культурах це є звичайним.
• Тому важливо враховувати культурні різниці та припустимість жестів при комунікації з представниками інших культур.

Невербальна комунікація через жести:

• Невербальна комунікація охоплює всі сигнали, які люди використовують для передачі повідомлень, крім мовлення.
• Наприклад, пози тіла, жести, вираз обличчя, тембр голосу тощо.

Невербальна комунікація може передавати більше інформації, ніж вербальна.

Наприклад, із жестів можна зрозуміти, наскільки людина впевнена у собі, наскільки зосереджена її увага, як вона реагує на інших людей тощо.

Також невербальна комунікація може передати емоційний стан людини, який може не бути висловлений словами.

Жести є важливою складовою невербальної комунікації, оскільки вони можуть розкрити різні справжні емоції та істинну інформацію.

Наприклад, зморшки на чолі можуть вказувати на турботу або напругу, підняті брови можуть вказувати на захоплення або подив, нахил голови може вказувати на зацікавленість або підозру тощо.

НЕДОЛІКИ ЖЕСТИКУЛЯЦІЇ

Незважаючи на те, що жести можуть мати багато переваг, вони також можуть мати деякі недоліки.

Наприклад, жести можуть бути сприйняті різними людьми по-різному.

Це може призвести до неправильного розуміння повідомлення, особливо якщо це повідомлення передається між людьми з різним культурним та мовним контекстом.

Крім того, жести можуть бути неприйнятні для деяких людей або в деяких ситуаціях.

Наприклад, показ пальцем на когось може бути сприйнято як образливе або агресивне, тоді як в інших культурах це може бути звичним способом показати на людину.

ЖЕСТИКУЛЯЦІЯ І ПСИХОТЕРАПІЯ

Жестикулюція і психотерапія — важливий напрям тілесного та невербального самовираження, який дедалі активніше досліджується в сучасній психотерапевтичній практиці.

Жестикулюція не лише доповнює мовлення, а й часто розкриває те, що не може бути висловлено словами.

Жестикулюція — це невербальні рухи руками, головою або всім тілом, які супроводжують думки, емоції, несвідомі імпульси. У терапії вона слугує:

• дзеркалом внутрішнього стану, який ще не усвідомлений;
• каналом вираження пригнічених емоцій;
• мостом до контакту з тілом і досвідом, який “не дійшов до слів”.

Чому терапевти звертають увагу на жести?

Жести часто говорять більше, ніж слова. Людина може вербально заперечувати гнів, але стискати кулаки чи обертати пальці — це сигнал до уваги.

Жести з’являються раніше, ніж слова. У дитинстві ми спершу виражаємо потреби жестами. У терапії повторюються ті ж первинні схеми.

Через жести активується “тілесна пам’ять”. Часто клієнт сам не усвідомлює, що жест повторює ситуацію з минулого (наприклад, захисна поза при соромі чи травмі).

Як працюють із жестами в різних підходах?

Приклади терапевтичної роботи з жестом

1. Знайди рух, який часто виникає, коли тобі тривожно / самотньо / соромно.
2. Повтори його свідомо, повільно, багато разів.
3. Додай слова — “Це як…”, “Це про…”, “Це мені нагадує…”
4. Запитай себе: А який жест я хотів би зробити замість нього?

Клієнт постійно скручує пальці під час розповіді про дитинство. Терапевт звертає увагу:

“Схоже, твоя рука хоче сказати щось, чого не наважуються сказати твої вуста”.
Досліджуючи цей рух, клієнт усвідомлює:
“Я так робив, коли мені було страшно просити щось у батька…”

Жестикулюція як доступ до “тілесного Я”

У психотерапії жести — це мовчазний голос тіла, що веде до глибших пластів особистості.

Жестикулюція допомагає:

• відновити контакт з відчуттями та тілом;
• розпізнати внутрішні заборони або потреби;
• створити безпечне середовище для вираження емоцій;
• вийти зі стану внутрішнього “замороження”.

ПІДСУМКИ

Жести і жестикуляція — важлива складова спілкування, яка може допомогти передавати інформацію, виражати емоції та встановлювати контакт з іншими людьми.

Жести можуть допомогти покращити ефективність комунікації та зменшити можливість неправильного розуміння повідомлення.

Однак, слід пам’ятати, що жести можуть бути сприйняті у різний спосіб різними людьми, тому слід бути уважним при їх використанні і враховувати контекст та культурні особливості.

Жести можуть також допомогти нам зрозуміти емоційний стан інших людей та їхні наміри.

Наприклад, хтось може підняти брови та нахилити голову, щоб показати свою зацікавленість в розмові, або, навпаки, зігнути плечі та зменшити контакт з очима, щоб показати своє несхвалення.

Жести — це “до-мовна” мова емоцій і пам’яті. У психотерапії вони стають ключем до несвідомого, до глибинного контакту з собою, адже ерез жести можна:

• побачити свою вразливість,
• виразити себе там, де бракує слів,
• повернути силу голосу тіла тощо

ПІДБІР ПСИХОЛОГА

Знання жестів допомагає розуміти, як людина себе почуває та що вона дійсно має на увазі, а відтак, займає особливе місце у психологічній практиці, особливо у психодіагностиці та психокорекції.

Щоби розпочати спільну роботу над посиленням бажаних аспектів жестикуляції та редукцією небажаних, причому як у вас, так і у ваших близьких, звертайтеся до мене безпосередньо або підберіть відповідних фахівців у спеціальному розділі “Простору Психологів”