“Невизначена втрата” або “непевна втрата” (англ. “ambiguous loss”, рос., анахр., “неоднозначная потеря”) — це психологічне поняття, яке описує втрату, що є важкою для розуміння або прийняття, оскільки вона не має чіткого завершення або визначеності.
Вперше поняття описала американська психотерапевтка та професорка Полін Босс (Pauline Boss), яка вивчала вплив таких втрат на людей і їхні способи адаптації.
Саме Полін Босс в 70-х роках минулого століття розробила концепцію “невизначеної втрати” (ambiguous loss) як частину свого дослідження психічного здоров’я та підтримки людей, які зазнали ускладненої форми скорботи.
Її праці стосуються ситуацій, де традиційні моделі скорботи не працюють, оскільки люди не можуть знайти чітке завершення або впевненість, необхідну для зцілення.
Полін Босс виділила два типи невизначеної втрати: фізична відсутність при емоційні присутності та емоційна відсутність при фізичній присутності.
Далі у цій статті я охарактеризую психологічну проблематику невизначеної втрати через призму теорії та повсякденної фахової практики її застосування в процесі надання психологічної допомоги клієнтам.
Фізична відсутність при емоційній присутності
Фізична відсутність при емоційній присутності” як вид невизначеної втрати означає, що людина фізично відсутня, але емоційно залишається присутньою в житті близьких.
Полін Босс розробила цю концепцію, щоб пояснити унікальний біль і тривогу, які люди можуть відчувати через такий розрив між фізичною і емоційною реальністю.
Цей тип втрати виявляється надзвичайно складним, оскільки він викликає стан постійної невизначеності та відчуття “незавершеної історії.”
Приклади фізичної відсутності при емоційній присутності
Зниклі безвісти люди. Наприклад, у випадках воєн, природних катастроф або катастроф, пов’язаних із зникненням людини.
Рідні не можуть отримати підтвердження, живою чи мертвою є людина, що створює стан постійного очікування і непевності.
Еміграція або тривала розлука. Коли людина змушена поїхати далеко від дому і сім’ї через економічні причини, війну чи інші зовнішні обставини.
Близькі часто відчувають постійне сумування, адже, хоча людина залишається частиною їхнього життя, фізично вона далеко.
Розірвані сімейні стосунки. У випадках, коли член сім’ї йде з дому або повністю розриває контакт.
Людина не бере активної участі в житті близьких, але її відсутність залишається болючим фактом, який емоційно присутній у житті.
Втрати через розлучення чи розрив стосунків: коли колишній партнер фізично відсутній, але емоційно досі присутній у житті, особливо якщо є спільні діти чи нерозв’язані емоційні зв’язки.
Психологічний вплив фізичної відсутності при емоційній присутності
Як показує практика, люди, які переживають таку втрату, часто стикаються з:
Відчуттям “незавершеності”. Вони не можуть відпустити людину, оскільки існує надія на її повернення або відновлення контакту.
Постійною тривогою і переживанням. Немає можливості знайти внутрішній спокій або завершити процес скорботи, бо немає впевненості у статусі людини.
Почуттям ізоляції. оскільки така форма втрати може не бути зрозумілою для інших, що не переживають подібного досвіду.
Терапевтичний підхід до таких втрат
Полін Босс пропонує у роботі з невизначеними втратами приймати двозначність і навчитися жити із цією непевністю. Основні принципи включають:
Розвиток стійкості до амбівалентності. Люди вчаться визнавати, що життя може не дати їм всіх відповідей, і це нормально.
Перенесення фокусу на власне життя. Замість чекання на “розв’язання”, важливо знайти спосіб продовжувати жити і будувати сенс свого життя тут і зараз.
Емоційна відсутність при фізичній присутності
“Емоційна відсутність при фізичній присутності” є ще одним видом невизначеної втрати, який описує ситуацію, коли людина фізично присутня, але емоційно або психічно недоступна для своїх близьких.
Цей тип втрати також описала Полін Босс, підкреслюючи, що такі ситуації створюють глибокий емоційний біль та відчуття втрати, хоча людина не пішла фізично.
Приклади емоційної відсутності при фізичній присутності
Людина страждає на деменцію або хворобу Альцгеймера. У таких ситуаціях близькі бачать рідну людину, але вона може не впізнавати їх, бути ментально відсутньою або втрачати спогади, що руйнує звичні емоційні зв’язки.
Тяжкі психічні розлади. Коли близька людина через розлади, наприклад, депресію чи шизофренію, стає емоційно замкненою, байдужою або психічно недоступною.
Це порушує традиційні емоційні зв’язки і може призвести до відчуття втрати.
Залежність. Наркоманія, алкоголізм або інші залежності можуть повністю поглинути людину, змінюючи її поведінку та особистість, через що вона стає емоційно недоступною, хоча й продовжує жити поруч.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Люди, які пережили травматичний досвід, можуть стати емоційно віддаленими, емоційно “замкнутими” або відчуженими через свою психологічну травму.
Психологічний вплив емоційної відсутності при фізичній присутності
Така форма втрати може мати глибокі психологічні наслідки для членів родини та близьких. Основні наслідки включають:
Стан постійної втрати. Навіть коли людина поруч, відчуття зв’язку з нею порушене або зруйноване, що викликає постійне відчуття втрати і скорботи.
Почуття провини та безпорадності. Близькі можуть відчувати провину за те, що не можуть “повернути” людину до емоційного життя, або безпорадність перед її емоційною відсутністю.
Ізоляція та сум. Відчуття “недоступності” рідної людини може призвести до соціальної ізоляції та відчуття глибокого суму, особливо якщо інші не розуміють цієї форми втрати.
Терапевтичний підхід до таких невизначених втрат
Пауліна Босс рекомендує спеціальний підхід, щоб допомогти людям справлятися з емоційною втратою при фізичній присутності:
Прийняття подвійності. Важливо допомогти людині визнати, що втрати можуть бути двозначними, і навчитися жити із цією амбівалентністю.
Розвиток стійкості. Акцент на тому, щоб знайти способи підтримувати себе емоційно, незалежно від емоційної доступності іншої людини.
Фокус на власне життя. Замість очікування змін у поведінці близької людини, важливо знайти сенс і підтримку в інших сферах життя.
Психологічні наслідки невизначеної втрати
Невизначена втрата має серйозні психологічні наслідки, оскільки вона змушує людей жити в стані постійної невпевненості та тривоги.
Відсутність чіткого завершення перешкоджає нормальному процесу скорботи, що ускладнює здатність адаптуватися та рухатися далі.
Пауліна Босс зазначає, що люди, які переживають невизначену втрату, часто відчувають низку важких емоцій і психологічних симптомів.
Хронічна тривога та стрес. Невизначеність підтримує постійний рівень стресу і тривоги, адже мозок намагається знайти рішення, що неможливо досягти.
Люди можуть відчувати внутрішнє напруження, яке постійно їх турбує.
Відчуття застиглості та безпорадності. Через невизначеність ситуації люди можуть відчувати себе “застряглими” і нездатними рухатися вперед.
Вони чекають завершення, яке не настає, що викликає почуття безпорадності та фрустрації.
Проблеми з прийняттям реальності. Оскільки невизначена втрата створює двозначність, близькі можуть вагатися між надією на повернення та необхідністю продовжувати життя.
Це внутрішнє протиріччя перешкоджає прийняттю втрати.
Депресія та відчуття безнадії. Тривала невизначеність може викликати депресивні стани, коли люди відчувають, що не можуть вплинути на ситуацію.
Це супроводжується відчуттям безнадії та зниженням життєвої енергії.
Складності у стосунках. Невизначена втрата може ускладнити відносини з іншими людьми, оскільки ті, хто переживає втрату, можуть відчувати себе ізольованими або не зрозумілими.
Це може призводити до конфліктів або відчуження від інших.
Втрата ідентичності та рольового конфлікту. Для деяких людей невизначена втрата пов’язана з втратою важливих ролей, як-от роль партнера, батька, або опікуна.
Це порушує особисту ідентичність, викликає відчуття спустошення та кризи власного “я”.
Стан емоційної нестабільності. З постійними коливаннями між надією та скорботою емоційний стан людини стає нестабільним.
Це може спричинити різкі перепади настрою, посилення тривожності, відчуття розгубленості.
Подолання психологічних наслідків невизначеної втрати
Пауліна Босс пропонує ряд підходів, які допомагають людям адаптуватися до невизначеної втрати та зменшити її негативні наслідки:
Прийняття двозначності. Замість пошуку однозначного завершення, вчитися жити з тим, що не все у житті можна вирішити чи зрозуміти.
Зосередження на контролі над власним життям. Фокусуватися на тому, що можна змінити та контролювати, а не на тому, що залишається невизначеним.
Розвиток підтримки. Важливо шукати підтримку в друзів, сім’ї чи терапевтів, щоб не відчувати себе ізольованим.
Пошук нових значень. Створення нових ритуалів або сенсів допомагає знайти емоційну рівновагу і дозволяє рухатися вперед.
Робота над невизначеною втратою вимагає терпіння і прийняття того, що деякі аспекти залишатимуться невизначеними.
Але з підтримкою та адаптацією можна навчитися жити далі, не втрачаючи себе у складних обставинах.
Психологічна допомога при невизначеній втраті
Психологічна допомога при невизначеній втраті має на меті допомогти людям адаптуватися до тривалої невизначеності, прийняти емоційну двозначність ситуації та знайти шляхи для відновлення психологічної рівноваги.
Пауліна Босс, яка досліджувала цей вид втрат, розробила підходи до терапії, що допомагають людям упоратися з викликами невизначеної втрати та зменшити її негативні наслідки.
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає змінити негативні думки, які поглиблюють відчуття безнадії та тривоги.
КПТ спрямована на розробку нових моделей мислення, які допомагають клієнту зосередитися на досяжних цілях.
Терапія прийняття та зобов’язання (ACT) допомагає клієнтам прийняти ті аспекти ситуації, які вони не можуть змінити, і зосередитися на своїх цінностях і тому, що робить їхнє життя значущим.
Екзистенційна терапія дає змогу клієнтам знайти сенс у складних обставинах, змиритися з невизначеністю та знайти способи прийняти двозначність як частину свого досвіду.
Психодинамічна терапія дозволяє клієнтам глибше усвідомити свої приховані емоції, особливо ті, що стосуються амбівалентності у відносинах з близькою людиною, яка відсутня емоційно або фізично.
Групова терапія або підтримка спільнот. Взаємодія з іншими людьми, які переживають подібні ситуації, може надати важливу підтримку та створити відчуття спільності.
Психологічна допомога має на меті навчити клієнтів жити зі своєю втратою, але не залишатися в ній.
З допомогою терапевта людина вчиться знаходити нові цілі, приймати невизначеність і будувати життя, в якому є місце для радості, навіть у ситуації, яка ніколи не буде повністю завершеною.
Цей підхід допомагає людям розвивати внутрішню стійкість, емоційну гнучкість та здатність знаходити баланс у непростих обставинах
Вплив концепції на психологічну практику
Праці Полін Босс суттєво вплинули на психотерапію та консультування в галузі скорботи, оскільки вони пропонують нову парадигму для розуміння складних людських емоцій та їхнього психологічного здоров’я.
Її підхід широко використовується психологами, соціальними працівниками та психотерапевтами для роботи з тими, хто відчуває глибоке емоційне спустошення, не маючи можливості завершити переживання втрати
Підсумки
Невизначені втрати можуть викликати почуття безпорадності, депресії, тривоги та відчуття “застрягнення” у процесі скорботи та, згідно авторської концепції Полін Босс бувають двох різновидів:
- фізичної відсутності при емоційній присутності
- емоційної відсутності при фізичній присутності
Концепція “фізичної відсутності при емоційній присутності” підкреслює важливість збереження психологічної рівноваги в умовах, коли ситуація залишається невизначеною.
Це дозволяє людям адаптуватися до нової реальності та знайти способи підтримувати емоційний зв’язок із собою, навіть коли відповідей немає.
Концепція “емоційної відсутності при фізичній присутності” пропонує інструменти для підтримки близьких, які страждають від втрати емоційного зв’язку з тими, хто фізично поруч.
Вона допомагає краще зрозуміти складність і біль, який люди можуть переживати в таких ситуаціях, і розробляти терапевтичні стратегії, які підтримують внутрішню стійкість та здатність знаходити нові джерела радості і сенсу в житті.
В цілому, цей тип втрати важко опрацювати психологічно, оскільки він не відповідає типу “завершених” втрат, як, наприклад, смерть із похоронами, які дозволяють людям почати процес зцілення.
Американська професорка та психотерапевтка Полін Босс розробила підхід до лікування невизначених втрат, який фокусується на тому, щоб допомогти людям знайти сенс у ситуації, прийняти двозначність та розвивати нові способи контролювати власне життя.
Підбір фахівців
Щоби проконсультуватися з фахівцем по роботі з невизначеною втратою звертайтеся до мене через контакти у профайлі або підберіть спеціалістів у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів”
