Дитячий травматерапевт (рос., анахр., “детский травматерапевт”) — це фахівець, який надає психологічну допомогу дітям, що пережили психологічні або фізичні травми.
Цей фахівець допомагає дитині впоратися з наслідками таких подій, як нещасні випадки, фізичне або емоційне насильство, смерть близької людини, розлучення батьків або інші складні життєві обставини
Дитячі травматерапевти працюють як з індивідуальними дітьми, так і з групами, надаючи підтримку в безпечному середовищі, де дитина може почуватися захищеною
Далі в цій статті я охарактеризую все основне, що допоможе читачам сформувати загальне уявлення про дитячого травматерпевта через призму сучасної теорії та враховуючи місткий фаховий досвід проведення травматерапії для дітей.
Коли звертатися до дитячого травматерапевта
В широкому розумінні, після будь-яких травматичний подій та чи сильних протрясінь у житті дитини, зокрема, якщо мали місце:
- дорожньо-транспортні пригоди
- фізичне або сексуальне насилля
- втрату близької людини
- серйозні зміни у сім’ї (розлучення, серйозна хвороба когось із батьків)
- нічні кошмари
- раптові спалахи гніву
- відчуженість
- страхи, які не були раніше притаманними
- труднощі з концентрацією
- тощо
В цілому, основна мета консультації дитячого травматерапевта — створити безпечне і підтримуюче середовище для дитини, де вона може обробити свої почуття та відновити емоційну рівновагу
Консультація дитячого травматерапевта
На практиці, це спеціалізована зустріч, під час якої дитина (разом з батьками чи окремо) отримує психологічну допомогу для подолання наслідків травматичних подій, проходить вона у кілька етапів:
Попередня розмова з батьками:
На першій зустрічі терапевт зазвичай спілкується з батьками або опікунами дитини, щоб зібрати основну інформацію про ситуацію, травму чи проблему.
Це допомагає краще зрозуміти контекст подій, які пережила дитина, і визначити стратегії допомоги.
Спілкування з дитиною
Травматерапевт починає будувати довірчі відносини з дитиною. Цей процес може бути поступовим, особливо якщо дитина закрита чи сором’язлива після травми.
Часто консультація з дітьми відбувається через ігрові методики, малювання або інші творчі засоби, оскільки це природний спосіб вираження емоцій у дітей.
Оцінка емоційного стану дитини
Терапевт аналізує емоційні реакції, поведінкові зміни та страхи дитини. Важливо з’ясувати, як травматична подія вплинула на її психіку і розвиток.
План терапії
На основі отриманих даних розробляється індивідуальний план терапії. Це може включати подальші сесії, роботу з дитиною через гру, когнітивно-поведінкові техніки, а також рекомендації для батьків.
Підтримка батьків:
Травматерапевт надає рекомендації батькам щодо того, як вони можуть підтримати свою дитину вдома, а також пояснює, як краще реагувати на поведінкові зміни та емоційні сплески, які можуть виникати в процесі лікування.
Методи роботи дитячого травматерапевта
Методи і методики роботи дитячого травматерапевта залежать від віку дитини, характеру травми та її емоційного стану.
Дитячі травматерапевти використовують різні терапевтичні підходи, щоб допомогти дитині виразити свої почуття, зрозуміти пережиті події та розвинути навички саморегуляції.
Ось основні методи, які часто застосовуються в дитячій травматерапії:
- Гештальт травматерапія для дітей
- Когнітивнивно поведінкова дитяча травматерапія
- EMDR для дітей
- Тілесно-орієнтована травматерапія для дітей
- Групова дитяча травматерапія
- Сімейна травматерапія
- Ігрова терапія
- Казкотерапія
- Арт-терапія
1. Дитяча гештальт-травматерапія
Напрямок психотерапії, який фокусується на роботі з дитячими травмами через методи гештальт-терапії.
Гештальт-терапія базується на принципах усвідомленості, інтеграції досвіду та акцентує увагу на «тут і зараз».
Основною метою дитячої гештальт-травматерапії є допомога дитині усвідомити та обробити свої емоції, а також відновити цілісність її особистості після травматичного досвіду.
Основні принципи дитячої гештальт-травматерапії:
- Принцип “тут і зараз”
У гештальт-терапії увага зосереджена на тому, що дитина відчуває і як реагує на поточний момент. Це допомагає дитині краще усвідомлювати свої почуття та поведінку, які виникають у відповідь на травму.
- Усвідомленість (awareness):
Терапевт допомагає дитині усвідомити свої емоції, тілесні відчуття і думки, пов’язані з травмою. Дитина вчиться розпізнавати свої реакції та виражати їх без страху чи засудження.
- Робота з незавершеними гештальтами:
У гештальт-терапії особливу увагу приділяють “незавершеним гештальтам” — це емоції чи ситуації, які залишилися нерозв’язаними або невисловленими. Дитина може через гру, малювання чи діалоги завершити ці процеси, що сприяє зціленню.
- Акцент на контакті та кордонах:
Гештальт-терапія вчить дітей встановлювати здорові психологічні кордони та налагоджувати контакт із собою та іншими людьми. Це особливо важливо для дітей, які через травму можуть втратити відчуття безпеки або довіру до інших.
Методики дитячої гештальт-травматерапії
- Ігрова гештальт-терапія
Як і в інших підходах, у гештальт-терапії гра є важливим методом. Через гру дитина може не лише вивільнити свої емоції, а й усвідомити їх, відчути підтримку терапевта та опрацювати важкі ситуації.
- Проективні техніки
Використання малюнків, казок, іграшок або інших проективних інструментів допомагає дитині переносити на ці об’єкти свої почуття та переживання, роблячи їх більш доступними для опрацювання.
- Тілесно-орієнтовані вправи
Гештальт-терапія також звертає увагу на тілесні відчуття дитини. Тілесні вправи допомагають дитині зрозуміти, як її тіло реагує на стрес та травму, і знайти способи полегшення цих реакцій.
- Фантазування та рольові ігри
Гештальт-терапевти часто використовують фантазування та рольові ігри для опрацювання складних почуттів. Наприклад, дитина може грати роль когось із ситуації, що травмувала її, або уявляти себе в безпечному середовищі, де вона має силу контролювати ситуацію.
- Техніки діалогу
Метод “порожнього стільця”, де дитина може “поспілкуватися” з іншою частиною себе чи з символічним образом (наприклад, страхом чи гнівом), дозволяє висловити незавершені почуття і дійти до внутрішньої гармонії.
- Творча експресія
Використання малювання, музики, танців чи будь-якої іншої форми творчої активності допомагає дитині виразити свої емоції невербально, що особливо корисно, коли дитині важко говорити про травматичний досвід.
Роль дитячого травматерапевта в гештальт-методі
Дитячий гештальт-травматерапевт виступає не як авторитет, а як партнер у процесі терапії. Він створює безпечне середовище, де дитина може бути самою собою і відкрито виражати свої почуття.
Терапевт також допомагає дитині усвідомити, як її емоції та реакції впливають на неї тут і зараз, а також дає змогу завершити травматичні переживання.
Коли ефективна дитяча гештальт-травматерапія
- Після фізичних або емоційних травм.
- При хронічній тривозі, депресії або стресі.
- При проблемах з поведінкою, які виникли внаслідок травматичних подій.
- У разі сімейних криз або конфліктів, які травмують дитину (розлучення, смерть близької людини).
Гештальт-терапія допомагає дітям повернути відчуття контролю над своїм життям та емоціями, сприяє цілісності та гармонії в розвитку особистості після травматичного досвіду
2. Когнітивно-поведінкова дитяча травматерапія
Є одним із найефективніших методів допомоги дітям, які пережили травматичні події.
Цей підхід фокусується на тому, як думки, почуття та поведінка дитини пов’язані між собою, і надає інструменти для зміни негативних думок та реакцій на травму.
Когнітивно-поведінкова травматерапія спрямована на допомогу дитині краще зрозуміти свій досвід і навчитися реагувати на нього конструктивніше.
Основні елементи (КПТ) у дитячій травматерапії:
- Освітній компонент
Терапевт пояснює дитині та її батькам, як працюють думки, почуття та поведінка. Це дає дитині можливість зрозуміти, чому вона почувається певним чином після травматичної події.
Важливо, щоб дитина зрозуміла, що її емоційні реакції є нормальними відповідями на ненормальні події.
- Ідентифікація та робота з негативними думками
Дитина та терапевт працюють разом, щоб виявити негативні думки або переконання, які виникли після травми. Це можуть бути думки на кшталт «Я в небезпеці» або «Це моя вина».
Терапевт допомагає дитині замінити ці думки на більш реалістичні та позитивні.
- Робота з емоціями
КПТ навчає дитину розпізнавати свої емоції та надає інструменти для їхньої регуляції. Це може включати дихальні техніки, релаксаційні вправи або інші методи зниження рівня стресу та тривожності.
Дитину вчать, як уникати емоційних «пасток», коли травматичні події викликають сильні негативні емоції.
- Експозиційна терапія
Одним із ключових елементів КПТ для роботи з травмою є поступова експозиція до травматичних спогадів або ситуацій, що нагадують про травму. Це відбувається у безпечному середовищі під контролем терапевта.
Мета експозиції — допомогти дитині навчитися поступово стикатися зі своїми страхами, не відчуваючи надмірної тривоги.
- Навчання новим поведінковим стратегіям
Терапевт допомагає дитині навчитися реагувати на стресові ситуації по-новому. Це може включати розвиток навичок саморегуляції, впевненості в собі, вміння говорити про свої почуття та розв’язувати конфлікти.
- Техніки релаксації
КПТ часто використовує техніки релаксації, такі як дихальні вправи, прогресивна м’язова релаксація або візуалізація. Ці методи допомагають знизити рівень фізичної напруги, яка виникає під час стресу.
- Психоосвіта для батьків
Батьки отримують рекомендації щодо підтримки дитини вдома. Вони вчаться розуміти поведінкові та емоційні прояви дитини після травми і знають, як допомогти їй справлятися з цими труднощами.
Етапи дитячої КПТ травматерапії
- Оцінка стану дитини. Терапевт проводить початкову оцінку травматичного досвіду дитини та того, як він вплинув на її поведінку та емоційний стан.
- Побудова довіри. Створення безпечного та підтримуючого середовища, де дитина може відкрито говорити про свої страхи та почуття.
- Фокус на когнітивних та поведінкових змінах. Терапевт допомагає дитині змінити негативні думки та патерни поведінки, що виникли внаслідок травми. Вона вчиться, як справлятися з емоціями без надмірного стресу.
- Підтримка у відновленні після травми. Після закінчення терапії дитина має більше ресурсів для подолання життєвих труднощів і травмуючих подій у майбутньому.
Переваги КП-травматерапії для дітей
- Швидкий ефект: КПТ є структурованою терапією з конкретними цілями, тому діти можуть відчути покращення вже через кілька тижнів.
- Практичність: Діти отримують інструменти, які можуть застосовувати в реальному житті для регуляції своїх емоцій.
- Зменшення тривожності та стресу: КПТ вчить дітей розпізнавати та управляти своїми страхами, що допомагає зменшити рівень тривожності.
- Розвиток позитивного мислення: Завдяки роботі з негативними думками, діти вчаться замінювати їх на реалістичніші й оптимістичніші погляди на світ.
Коли рекомендується когнітивно-поведінкова терапія:
- Після травматичних подій (аварії, фізичне або сексуальне насильство, втрата близької людини).
- При посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).
- При підвищеній тривожності, депресії чи поведінкових порушеннях, що виникли після травми.
КПТ для дітей є науково доведеним ефективним підходом до подолання травматичних досвідів, оскільки вона навчає дитину, як самостійно справлятися зі своїми емоціями та негативними думками, сприяючи її психологічному зростанню та розвитку
Про наступні методи роботи дитячого травматерапевта коротко
3. EMDR для дітей
EMDR (Десенсибілізація та переробка травматичного досвіду за допомогою рухів очей) — метод, який полягає в тому, що дитина під керівництвом терапевта згадує травматичні події, поки виконує ритмічні рухи очима. Це допомагає переробити спогади, зменшуючи їхню емоційну силу.
Переосмислення травми: діти вчаться асоціювати травматичний досвід з новими, менш болісними емоціями, що зменшує стрес.
4. Тілесно-орієнтована травматерапія для дітей
Тілесно-орієнтована терапія допомагає дитині відновити зв’язок із власним тілом, що може бути порушеним через травму. Ця методика використовується для того, щоб дитина навчилася помічати свої тілесні реакції на стрес і розвивати навички саморегуляції.
Техніки дихання та розслаблення: допомагають дитині краще контролювати свої емоції, знижувати рівень тривоги та стресу.
Управління тілом: навчання дітей розуміти та контролювати фізичні реакції на стрес, такі як напруження м’язів або прискорене серцебиття.
5. Групова дитяча травматерапія
У деяких випадках травматерапевт може проводити групову терапію, де діти з подібними досвідами можуть ділитися своїми переживаннями в безпечному середовищі.
Це допомагає дітям відчувати підтримку від інших і зрозуміти, що вони не самотні у своїх проблемах.
6. Сімейна травматерапія
Сімейна терапія залучає до процесу лікування всю родину, що допомагає зціленню всієї системи, особливо якщо травма вплинула на відносини між членами родини.
Терапевт допомагає відновити емоційний зв’язок і навчити батьків, як краще підтримати дитину.
7. Ігрова травматерапія для дітей
Ігрова терапія — один із найпоширеніших методів для роботи з дітьми, оскільки гра є природним способом комунікації для них. Вона допомагає дитині виразити свої почуття, страхи та конфлікти через символічну гру, що може бути терапевтичним процесом.
Символічна гра: використання іграшок для відтворення ситуацій, схожих на ті, що травмували дитину, щоб безпечно опрацювати ці події.
Рольові ігри: дозволяють дитині пережити різні ситуації і взяти на себе інші ролі, щоб краще зрозуміти та контролювати емоції.
8. Дитяча арт-травматерапія
Арт-терапія дає можливість дитині виразити свої почуття та внутрішні конфлікти через творчість.
Малювання, ліплення з глини, колажі тощо дозволяють дитині виразити те, що важко описати словами.
Малювання: діти можуть намалювати свої страхи або переживання, що допомагає терапевту краще зрозуміти внутрішній світ дитини.
Скульптура та ліплення: через створення об’єктів з глини або пластиліну діти можуть “матеріалізувати” свої почуття і взаємодіяти з ними.
9. Травматерапія за допомогою казок (казкотерапія)
Казкотерапія — метод, який допомагає дитині переосмислити травматичний досвід через слухання та обговорення казок або створення власних історій. Це особливо ефективно для молодших дітей.
Аналіз казок: дитина може асоціювати себе з певним героєм казки, що дає їй можливість працювати зі своїми переживаннями через подібність із героями історії.
Створення власної казки: дитина може створити власну казку, в якій вирішує складні життєві ситуації, це допомагає у розробці внутрішніх стратегій подолання.
Підсумки
Травматерапевти використовують широкий спектр методик, щоб допомогти дітям справитися з травматичними подіями, відновити відчуття безпеки та побудувати здорові механізми подолання труднощів.
Вибір методики залежить від індивідуальних потреб дитини і характеру травматичного досвіду та відбувається, як свідчить практика уже на етапі консультації дитячого травматерапевта.
Підбір фахівців
Щоби проконсультуватися з дитячим травматерапевтом, звертайтеся до мене через контакти, що вказані у профайлі або підберіть фахівців у спеціальному розділі веб-платформи “Простір Психологів”
Використані джерела
- https://aspirecounselingmo.com/blog/trauma-therapy-for-children-what-to-expect
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/therapy-for-childhood-trauma
- https://traumapsychology.co.uk/specialist-child-trauma-therapy/
