Потреби особистості

Особистість – це неповторна індивідуальність кожної людини, яка виявляється в її особливих потребах, цінностях, переконаннях та ставленні до світу.

Потреби особистості є однією з найважливіших складових її життя. У цій статті ми розглянемо, що таке потреби особистості, як вони виникають, їх види та як їх задовольняти.

Потреби особистості – це внутрішній драйв, який направляє людину на досягнення мети та задоволення своїх потреб.

Це можуть бути фізіологічні потреби, такі як їжа, вода, сон, статеві потреби, а також потреби в безпеці, любові, приналежності, самовизначенні, самореалізації та інші.

Класифікації потреб особистості

Потреби — це фундамент нашої активності. У психології існує кілька ключових класифікацій, кожна з яких підсвічує різні аспекти людської природи: від біологічного виживання до духовного пошуку.

Ієрархічна піраміда Абрагама Маслоу

Найвідоміша модель, яка стверджує, що потреби вищого рівня стають актуальними лише після задоволення базових.

• Фізіологічні: Їжа, вода, сон, секс.
• Безпека: Захищеність, стабільність, відсутність страху.
• Соціальні (Приналежність): Любов, дружба, прийняття групою.
• Визнання (Повага): Статус, досягнення, самоповага.
• Самоактуалізація: Розкриття потенціалу, пошук смислу, творчість.

Деталі трохи нижче

Теорія ERG Клейтона Альдерфера

Спрощена та більш гнучка версія моделі Маслоу. Альдерфер згрупував потреби у три категорії та припустив, що ми можемо рухатися по них як вгору, так і вниз.

• E (Existence) — Існування: Фізіологія та безпека.
• R (Relatedness) — Зв’язки: Соціальні потреби та міжособистісна повага.
• G (Growth) — Зростання: Саморозвиток та творчість.

Важливо: Якщо людина не може задовольнити потребу у зростанні, вона може «регресувати» і почати вимагати більше ресурсів для «існування».

Теорія трьох потреб Девіда Макклелланда

Ця модель фокусується на набутих потребах, які формуються досвідом і культурою.

Потреба в досягненні: Прагнення перевершувати стандарти, ставити складні цілі та отримувати результат.

Потреба в афіліації: Бажання дружніх стосунків, уникнення конфліктів, відчуття причетності.

Потреба у владі: Прагнення впливати на інших, контролювати ресурси та бути лідером.

Теорія самодетермінації (Десі та Раян)

Сучасна модель, яка виділяє три універсальні психологічні потреби, необхідні для психічного здоров’я та внутрішньої мотивації:

Автономія: Бажання бути господарем власного життя, робити вибір самостійно.

Компетентність: Потреба відчувати майстерність, ефективно справлятися з завданнями.

Пов’язаність (Relatedness): Потреба в емоційному зв’язку з іншими, турботі та підтримці.

Класифікація потреб Генрі Мюррея

Мюррей виділив понад 20 потреб, які він називав «психогенними». Найцікавіші з них:

• Потреба в домінуванні: Контроль оточення.
• Потреба в автономії: Звільнення від обмежень.
• Потреба в агресії: Подолання опору силою.
• Потреба в порядку: Організація фізичного середовища.

Порівняльна таблиця класифікацій потреб

Жодна класифікація не є вичерпною, наприклад, у стані стресу (як у 2026 році) у багатьох людей домінує потреба в безпеці, але навіть у таких умовах потреба в автономії та сенсі (самоактуалізації) залишається двигуном розвитку.

Потреби особистості згідно А.Маслоу

За класифікацією А. Маслоу потреби особистості поділяються на 5 видів: фізіологічні, безпекові, приналежності, самовизначення та самореалізації

Фізіологічні потреби

Виникають у зв’язку з функціонуванням організму, такі як:

• їжа,
• вода,
• повітря,
• тепло,
• сон,
• сексуальна задоволеність
• тощо

Потреби в безпеці

Пов’язані з відчуттям безпеки та стабільності, такі як:

• житло,
• стабільна робота/дохід,
• медичний догляд,
• страховка,
• захист від насильства
• та інших небезпек.

Потреби в приналежності

Пов’язані зі зв’язками та взаємодією з іншими людьми, такі як:

• любов,
• дружба,
• співчуття,
• прийняття
• взаєморозуміння
• тощо

Потреби в самовизначенні

Пов’язані з самоідентифікацією та визнанням своєї унікальності, такі як:

• самовираження,
• самостійність,
• автономність,
• незалежність,
• україноментальність
• тощо

Потреби в самореалізації

Пов’язані з досягненням власного потенціалу та розвитком особистості, такі як:

• розвиток творчого потенціалу,
• участі у високорівневих діяльностях,
• відчуття досягнення,
• задоволення від життя
• тощо

Теорія ERG Клейтона Альдерфера

Теорія ERG (Existence, Relatedness, Growth) Клейтона Альдерфера виникла як спроба подолати занадто жорстку ієрархічність піраміди Маслоу.

Вона набагато краще пояснює реальну поведінку людей, особливо в кризових ситуаціях або в умовах робочого стресу.

Ось ключові механізми, які роблять цю теорію унікальною:

Структура категорій

Альдерфер перепакував п’ять рівнів Маслоу у три, що легше піддаються перевірці та вимірюванню:

E (Existence) — Потреби існування

Це фундамент. Сюди входять фізіологічні потреби (їжа, сон) та фізична безпека. У робочому контексті це зарплата, умови праці та страхування.

R (Relatedness) — Потреби у зв’язках

Прагнення до підтримки стосунків з іншими людьми (сім’я, колеги, друзі). Важливо не просто перебувати в групі, а відчувати взаємну повагу та визнання.

G (Growth) — Потреби у зростанні

Прагнення людини до внутрішнього розвитку, творчості та самовдосконалення. Це бажання реалізувати свій потенціал у повній мірі.

Принцип “Фрустрація-Регресія”

Це найважливіший внесок Альдерфера, якого немає у Маслоу. Згідно з ним, якщо потреби вищого рівня не задовольняються, людина не просто зупиняється, а регресує до нижчого рівня.

Як це працює

Якщо працівнику не дають можливості зростати професійно (рівень G), він починає вимагати вищої зарплати або поліпшення офісних умов (рівень E), щоб компенсувати незадоволення.

Практичне значення

Керівникам варто розуміти, що надмірні вимоги персоналу щодо “печива в офісі” можуть бути симптомом того, що людям просто нудно і вони не бачать перспектив розвитку.

Відмінності від ERG від Маслоу: Гнучкість траєкторії

Чому ERG актуальна у 2026 році?

У сучасному світі, де стабільність (Existence) часто похитнута, багато хто помічає, що задоволення потреби у зв’язках (Relatedness) стає рятівним кругом.

Водночас можливість віддаленої роботи або цифрової творчості дозволяє задовольняти потребу у зростанні (Growth), навіть коли фізична безпека під загрозою.

Приклад із життя

Людина може залишатися на низькооплачуваній роботі (дефіцит Existence), якщо там чудовий колектив (високий рівень Relatedness) або унікальна можливість навчитися новому (рівень G).

За Маслоу це було б майже неможливо, а за Альдерфером — це звична компенсація.

Теорія трьох потреб Девіда Макклелланда

Теорія Девіда Макклелланда є однією з найбільш прикладних у психології менеджменту та саморозвитку.

Її головна відмінність у тому, що ці потреби не є вродженими — ми «навчаємося» їм протягом життя, залежно від нашого виховання, культури та успіхів.

Далі детальний розбір того, як ці три драйвери визначають поведінку людини:

Потреба в досягненні (nAch — Need for Achievement)

Це внутрішній двигун «досягаторів». Для таких людей успіх — це не гроші самі по собі, а підтвердження їхньої майстерності.

Поведінка. Обирають завдання середньої складності (де результат залежить від них, а не від удачі).

Уникають занадто легких справ (немає гордості) і занадто ризикованих (високий шанс провалу).

Ключовий стимул: Конкретний фідбек (результат у цифрах, оцінках, завершених проєктах).

Потреба в афіліації (nAff — Need for Affiliation)

Це потреба в соціальному «клеї». Такі люди цінують гармонію в колективі вище за робочі показники.

Поведінка: Намагаються бути «хорошими» для всіх, уникають непопулярних рішень, важко переносять критику.

Найкраще працюють у команді, де панує підтримка.

Ключовий стимул: Якість стосунків, можливість спілкування, схвалення оточення.

Потреба у владі (nPow — Need for Power)

Макклелланд розділив цю потребу на два типи, що критично важливо для психології:

Особистісна влада: Бажання домінувати, змушувати інших підкорятися (часто веде до конфліктів).

Інституційна (соціальна) влада: Бажання організовувати зусилля інших людей для досягнення спільної мети (база для ефективного лідерства).

Поведінка: Прагнення до статусу, престижу, публічних виступів та впливу на прийняття рішень.

Порівняльна характеристика типів мотивації

Чому ця теорія важлива для саморозуміння?

Макклелланд стверджував, що кожна людина має комбінацію всіх трьох потреб, але одна з них завжди домінує.

• Якщо у керівника занадто висока афіліація, він не зможе приймати жорсткі рішення.
• Якщо у працівника низьке досягнення, складні KPI будуть його лише демотивувати.

Прикметно, що Макклелланд виявив, що економічне зростання цілих країн корелює з рівнем «потреби в досягненні», який транслювався в дитячих казках та підручниках цієї культури.

Теорія самодетермінації (Десі та Раян)

Теорія самодетермінації (SDT) Едварда Десі та Річарда Раяна вважається “золотим стандартом” сучасної психології мотивації.

Вона пояснює, чому одні справи ми робимо з пристрастю (внутрішня мотивація), а інші — лише під примусом (зовнішня мотивація).

На відміну від Маслоу, Десі та Раян стверджують, що ці три потреби не є ієрархічними — вони як вітаміни: якщо бракує хоча б одного, “психологічне здоров’я” починає страждати.

Три кити внутрішньої мотивації

Автономія (Autonomy)

Це не про незалежність від усіх, а про відчуття авторства. Людина відчуває автономію, коли її дії відповідають її внутрішнім цінностям.

• Ворог автономії: Мікроменеджмент, жорсткі дедлайни, фрази “ти мусиш”, нав’язані цілі.
• Результат задоволення: Висока залученість і відчуття свободи навіть у складній роботі.

Компетентність (Competence)

Потреба відчувати, що “я можу це зробити” і що мої навички зростають. Це бажання взаємодіяти з середовищем ефективно.

• Ворог компетентності: Відсутність фідбеку або занадто складні завдання, що ведуть до постійних поразок.
• Результат задоволення: Стан “потоку”, професійна впевненість.

Пов’язаність (Relatedness)

Потреба відчувати приналежність до спільноти, бути значущим для інших і знати, що інші значущі для тебе.

• Ворог пов’язаності: Конкурентне середовище “людина людині вовк”, ізоляція, ігнорування емоційного стану.
• Результат задоволення: Безпека, довіра та лояльність.

Спектр мотивації: Від “Треба” до “Хочу”

Одним із найважливіших внесків теорії є континуум самодетермінації. Автори виявили, що мотивація не є просто “внутрішньою” чи “зовнішньою”, вона має перехідні етапи:

1. Амотивація: Повна відсутність сенсу щось робити.
2. Зовнішня регуляція: Робота тільки заради премії або щоб не сварили (батіг і пряник).
3. Інтроєкція: Робимо, щоб не було соромно перед собою або іншими (внутрішній тиск).
4. Ідентифікація: Робимо, бо розуміємо важливість (наприклад, “я не люблю вчити мову, але розумію, що це важливо для моєї мети”).
5. Внутрішня мотивація: Робимо, бо сам процес приносить задоволення.

Парадокс нагороди (Ефект надвиправдання)

Десі та Раян довели сенсаційну річ: зовнішня нагорода може вбити внутрішній інтерес.

Якщо ви дуже любите малювати (внутрішня мотивація), і вам почнуть платити за кожен малюнок, а потім перестануть — ви, найімовірніше, кинете малювання зовсім. Ваша автономія була “підірвана” грошима.

Застосування в житті

Питання для самоперевірки:

Згадайте справу, яка вас зараз найбільше “виснажує”. Якої з трьох потреб у ній не вистачає?

• Вам не дають приймати рішення (Автономія)?
• Ви відчуваєте, що не справляєтесь (Компетентність)?
• Чи ви відчуваєте себе самотнім у цьому процесі (Пов’язаність)?

Класифікація Генрі Мюррея

Класифікація Генрі Мюррея (1938) є однією з найбільш детальних у психології.

На відміну від Маслоу, який шукав універсальну ієрархію, Мюррей прагнув описати індивідуальну “своєрідність” кожної людини через набір її потреб.

Він вважав, що потреба — це конструкт, який спонукає людину трансформувати незадовільну ситуацію. Мюррей виділив близько 20 основних потреб, які він розділив на кілька змістовних груп.

Ключові групи потреб за Мюрреєм

А. Потреби, пов’язані з владою та статусом

Домінування (Dominance): Прагнення контролювати своє середовище, впливати на поведінку інших за допомогою наказів чи переконання.

Деференція (Deference): Потреба захоплюватися вищою особистістю, підкорятися владі, дотримуватися звичаїв.

Автономія (Autonomy): Прагнення звільнитися від обмежень, бути незалежним, ігнорувати правила.

Б. Потреби, пов’язані з амбіціями та досягненнями

Досягнення (Achievement): Потреба долати перешкоди, виявляти силу, робити щось важке якнайшвидше і краще.

Визнання (Exhibition): Потреба справляти враження на інших, бути в центрі уваги, щоб тебе бачили та чули.

В. Потреби в захисті статусу

Уникнення приниження (Abasement): Потреба здатися, прийняти покарання, визнати провину.

Захист (Defendance): Потреба захищати себе від критики чи образ, виправдовувати свої дії.

Соціальні потреби (Зв’язки)

• Афіліація (Affiliation): Прагнення до зближення з іншими, задоволення від співпраці та дружби.
• Опіка (Nurturance): Потреба допомагати безпорадним, годувати, оберігати, втішати.
• Допомога (Succorance): Потреба в отриманні допомоги, опіки та любові від інших.

Потреби у пізнанні та порядку

Розуміння (Cognizance): Потреба ставити питання, досліджувати, аналізувати події.

Порядок (Order): Прагнення до чистоти, організації, точності та балансу в речах.

Концепція “Пресу” (Press)

Мюррей ввів унікальне поняття “Прес” — це зовнішні сили середовища, які або сприяють, або перешкоджають задоволенню потреби.

• Альфа-прес: Об’єктивні фактори реальності (наприклад, реальна відсутність їжі).
• Бета-прес: Суб’єктивне сприйняття реальності людиною (наприклад, відчуття загрози там, де її немає).

Взаємодія Потреби та Пресу створює те, що Мюррей називав “Темою” життя людини.

Практичне застосування: тест тематичної апперцепції (ТАТ)

Мюррей розробив знаменитий проективний тест ТАТ, щоб виявити ці приховані потреби.

Як це працює: Клієнту показують неоднозначні картинки та просять вигадати історію.

Логіка: Людина підсвідомо наділяє героїв власними потребами.

Якщо в кожній історії герой бореться за самотність — у клієнта висока потреба в Автономії. Якщо герой шукає підтримки — висока потреба в Допомозі.

Порівняння з іншими класифікаціями

Мюррей показав, що ми — це складний коктейль суперечливих бажань.

Можна одночасно мати високу потребу в Домінуванні та Афіліації, що створить внутрішній конфлікт між бажанням керувати людьми та бажанням бути їхнім другом.

Як задовольняти потреби особистості?

Задовільнення потреб особистості є важливим елементом її життя, допомагає забезпечити її фізичне й психічне здоров’я та благополуччя.

Для того, щоб задовольнити свої потреби, потрібно дотримуватися кількох принципів.

Сприймати свої потреби як важливі. Потрібно приймати власні потреби важливими та відповідально ставитися до їх задоволення.

Розуміти свої потреби. Для того, щоб задовольнити потреби, потрібно знати, що саме потрібно та чого бракує.

Шукати засоби задоволення потреб. Потрібно знайти способи, які допоможуть задовольнити потреби, такі як розвиток навичок, пошук нових знайомств, хобі та інше.

Бути відкритим до нового досвіду. Часто задовільнення потреб вимагає відкритості до нового досвіду та ідей, що можуть допомогти знайти нові шляхи та засоби задоволення потреб.

Розвивати свою особистість. Задоволення потреб часто пов’язане з розвитком та самовдосконаленням, тому потрібно займатися розвитком своєї особистості та збагачувати свій життєвий досвід.

Спілкуватися з іншими людьми. Спілкування є важливим елементом задоволення потреб в приналежності та здійсненні контакту зі світом.

Бути терплячим та практикувати самоконтроль. Іноді задоволення потреб потребує терплячості та самоконтролю, тому потрібно розвивати ці навички.

Дотримуватися здорового способу життя. Задоволення фізіологічних потреб залежить від здорового способу життя, тому потрібно бути фізично активним, дотримуватися здорового харчування та сну.

Підсумки

Потреби особистості є важливим елементом її життя та допомагають забезпечити її фізичне й психічне здоров’я і благополуччя.

Потреби особистості можуть бути фізіологічні та соціальні, і вони виникають на основі біологічних та соціальних факторів.

Для задоволення потреб особистості потрібно розуміти їх, шукати способи їх досягнення, розвивати свою особистість та бути відкритим до нового досвіду.

Також важливо дотримуватися здорового способу життя, бути терплячим та практикувати самоконтроль.

Крім того, потреби особистості є динамічними та змінюються з часом.

Іноді задоволення потреб може бути важким процесом, особливо якщо потреби конфліктують між собою.

Наприклад, потреба в приналежності може конфліктувати з потребою в самостійності.

Також потрібно зазначити, що кожна людина має свої власні потреби та засоби їх задоволення.

Наприклад, одна людина може шукати задоволення в розвитку свого творчого потенціалу, тоді як інша – в активному спорті.

Тому важливо дотримуватися індивідуального підходу при задоволенні потреб особистості.

Фахівці у Просторі Психологів констатують, що потреби особистості є важливим елементом її життя та допомагають забезпечити її фізичне й психічне здоров’я і благополуччя.

Щоби задовольнити потреби, потрібно знати їх, шукати засоби їх задоволення та розвивати свою особистість.

Кожна людина має власні потреби та засоби їх досягнення, тому важливо дотримуватися індивідуального підходу при задоволенні потреб особистості.

Підбір психолога чи психотерапевта

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психолог”, так і одразу за кількома, наприклад “психотерапевт”, “дитячий психолог” і “психологія особистості” тощо