Принципи надання медичної допомоги в сфері психічного здоров’я

Після широкомасштабного вторгнення запит на допомогу в сфері психічного здоров’я значно зріс.

Британські аналітики в медичній сфері досліжували стан психічного здоров’я громадян України і прийшли до висновку, що в наступні роки допомога в сфері ментального здоров’я потрібна буде кожному четвертому з нас.

Також збільшилася потреба в медикаментозному лікуванні психічних порушень, оскільки через постійну загрозу і ситуацію невизначеності  темп зростання розладів психіки і поведінки, які є стійким.

Тому надзвичайно важливо, щоб пацієнти, які звертаються до фахівців з охорони психічного здоров’я добре знали свої права.

Основні принципи

Психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування, медичної, психологічної та соціальної реабілітації, надання освітніх, соціальних послуг.

Будь яка оцінка людини здійснюється виключно за принципом презумпції психічного здоров’я.

Кожна особа, психічний розлад якої не був доведений в законодавчому порядку (встановлений лікарем-психіатром на основі добровільної згоди  пацієнта або законних представників) вважається апріорі здоровим.

Для лікарів не-психіатрів: важливо говорити з пацієнтом виключно  синдромальною термінологією — «обсесивний синдром», «депресивний синдром», астенічний тощо, оскільки виставляти діагноз психічного розладу може лише лікар-психіатр.

Пацієнтам слід пам’ятати, що сімейні лікарі  можуть продовжувати виписку психотропних ліків і моніторити стан пацієнта. При цьому рекомендується (!) відвідувати лікаря-психіатра раз на 6 місяців

Конфіденційність

Будь яка лікарська допомога в сфері психічного здоров’я  повинна надаватися з дотриманням абсолютної конфіденційності.

На кого принцип нерозголошення розповсюджується:

  • лікарів
  • студентів
  • суміжних працівників
  • службових осіб
  • людей, які здійснюють громадську діяльність і дотичні до цього  особи

Що входить в принцип нерозголошення:

  • психіатричний діагноз
  • факт звернення до фахівця ментального здоров’я
  • перебування в психіатричному стаціонарі
  • перебування в спеціальному навчальному закладі
  • перебування у закладі соціального захисту( психоневрологічний інтернат)
  • подробиці приватного життя особи з психічними розладами
  • всі документи повинні зберігатися з додержанням умов, які гарантують конфіденційність( якщо є паперові карти амбулаторного хворого, вони мусять зберігатися в сейфі).

А також категорично забороняється вказувати в листку непрацездатності діагноз психічного розладу без згоди особи- можна вказати лише причину непрацездатності (захворювання, травма, тощо).

Забороняється фото, відеозйомка, прослуховування клінічного інтерв’ю без письмового дозволу пацієнта чи опікуна.

Період каральної психіатрії, на щастя, давно минув і пацієнти з розладами психіки і поведінки мають свої непорушні права.

Права психічно хворих пацієнтів

Психічно хворі мають право на професійну, гуманітарну допомогу. Вони повинні бути захищеними від експлуатації, поганого відношення і приниження, у відповідності з етичними стандартами Гавайської декларації, переглянутої і ухваленої Генеральною асамблеєю Всесвітньої психіатричної асоціації у Відні 1983 році. А саме:

  • на доступ про повну інформацію щодо свого психічного здоров’я (також це стосується батьків і опікунів);
  • гуманне ставлення і збереження гідності;
  • відмову від лікарської допомоги;
  • застосування найменших обмежень при наданні лікарської допомоги;
  • залучення незалежних лікарів;
  • на повідомлення про себе і місце перебування будь-кому з знайомих і родичів;
  • на спілкування;
  • на доступ до телефону, газет, медіа;
  • на таємницю листування;
  • перебувати наодинці;
  • звертатись до вищого керівництва закладу за роз’ясненнями;
  • користуватись і купувати особисті речі;
  • навчатись, займатись творчістю, працювати.

Як обходитись з інформацією про психічне захворювання :

Право на отримання і використання конфіденційних відомостей має лише особа та її представник (батьки, опікуни);

Передавання конфіденційної інформації про стан психічного здоров’я третім особам можна лише при добровільній письмовій згоді, яка містить всю інформацію про використання цих відомостей;

Психіатрична інформація може використовуватися виключно в інтересах особи, для проведення обстеження, лікування, здійснення наукових досліджень, публікування випадку в статтях чи літературі;

Досудового чи судового провадження за письмовим запитом судді, прокурора, слідчого.

Також важливо знати:

Пацієнти з 14 ти років у випадку своєї дієздатності підписують письмову згоду на госпіталізацію. Або відмову.

Примусове психіатричне лікування

Коли можливе примусове психіатричне лікування. На щастя, лише в виключних, врегульованих законом випадках:

  • Здійснюється лише тоді, коли особа несе загрозу життю і здоров’ю собі чи іншим і всі законні методи протидії загрози вичерпано.
  • А також за зверненням у випадку, коли особа не  може підтримувати свою життєдіяльність на належному рівні.

В таких випадках доцільно здійснити виклик психіатричної швидкої , при потребі одночасно з поліцією.

Примусовою психіатрична допомога може бути амбулаторна за місцем проживання, або стаціонарна з різним рівнем нагляду.

Важливо: щомісячний огляд комісією лікарів-психіатрів, не рідше раз на 6 місяців переглянути доцільність заходів примусового  медичного характеру щодо їх припинення.

!!! Можливість пацієнтом або опікунами залучення незалежного лікаря-психіатра.

Поліцейські зобов’язані надавати допомогу медичним працівникам, батькам та опікунам в випадку , коли пацієнт може ушкодити себе, або інших.

Психіатричний облік в Україні

Перш за все, психіатричного обліку в Україні не існує з 2019-го року

Наказом від 13.05.2019 року номер 1063 диспансерний та консультативний нагляд, який передбачав візити додому та активні запрошення пацієнтів на огляди був скасований.

Це означає, що пацієнт може звернутися до фахівця виключно за власним бажанням, не ставлячи до відома нікого, в тому числі і сімейного лікаря, не беручи жодних скерувань а виключно за самозверненням.

Сучасні принципи надання психіатричної допомоги

Які основні принципи надання психіатричної допомоги зараз.

В центрі уваги – людина, а не її розлад

  • Традиційно в медицині практикується метапідхід, з позиції більшого знання, який має лікар. Це вірно з боку медичного, але особистісно важливо збірігати і підтримувати відчуття гідності і цінності особи, якою б порушеною вона не була.
  • Для цього в психіатричну практику впровадили нові стандарти підходу до ведення пацієнтів- лікарські кабінети з немедичними меблями, відсутність ідентифікаційної таблички на дверях, лікар в звичайному одязі. Це забезпечує відчуття нормалізації ( зі мною, як з людиною,  все гаразд) і рівності між лікарем і пацієнтом.

Залучення пацієнтів до спільних рішень

  • Психіатрія насправді дає дещо більшу владу над пацієнтом, ніж  інші спеціальності. В важкому емоційному стані пацієнт не може так добре подбати про свою гідність, як в ситуаціях з звичайними соматичними розладами.
  • Часом буває некоректне ставлення до пацієнта як до неповноцінного, лікарям бракує витримки, поваги , є спокуса бути директивним  і безапеляційно керувати процесом лікування.  Проте комплаєнс, довіра і узгодження способу лікування, прояснення всіх негативних чи проблемних моментів є дуже важлива. Також варто мати додаткові зустрічі з пацієнтом при потребі для прояснення дії ліків, побічних ефектів, можливих комбінацій.

Власне, в наш час, попри гостру проблематику і потребу всебічної підтримки психічного здоров»я населення, пацієнти мають значно гуманніше, дестигматизоване, людиноцентричне ставлення з дотриманням принципів збереження гідності і цінності пацієнта.

Ірина Григораш, психотерапевт, психіатр дорослий та дитячий, член УСП.

Автор