Асексуальність

Асексуальність — термін, який використовується в сучасній психології для опису самовизначення осіб, які не відчувають природного сексуального потягу до інших або демонструють знижений інтерес до сексу.

Люди, які ідентифікують себе як безстатеві, все ще можуть формувати романтичні чи емоційні зв’язки з іншими, але не мають бажання сексуальної близькості.

Асексуальність — різновид сексуальної орієнтації, яку часто неправильно розуміють та стигматизують.

Відтак, асексуальні особи — нерідко відчувають тиск суспільства, що має на меті спонукати їх до участі в нормативній сексуальній поведінці і наслідком чого є розвиток почуття збентеження, ізоляції або сорому в асексуалів.

На практиці, явище асексуальності є різноманітним і складним.

Зокрема, деякі асексуальні люди можуть практично не відчувати сексуального потягу протягом усього життя, тоді як інші можуть відчувати його за певних обставин або після розвитку сильного емоційного зв’язку з кимось.

Деякі люди, які ідентифікують себе безстатевими — можуть відчувати романтичний потяг, а інші – ні.

Крім того, асексуальність — це не те ж саме, що целібат, який означає свідомий вибір утримуватися від сексуальної активності.

На сьогодні — асексуальність не належить до переліку психічних розладів, на відміну від гіперсексуальності.

Але перед тим, як охарактеризувати більше аспектів проблематики через призму практичного досвіду надання психологічної допомоги в таких випадках, зокрема для тих читачів, які бажають без зайвих зволікань обговорити прояви асексуальності у себе чи своїх близьких із фахівцем,

Інформую, що у спеціальному розділі “Простору Психологів” можна максимально точно підібрати спеціалістів шляхом “універсального націлювання експертизи” на теми, запити, симптоми, методи, проблеми, спеціальності тощо.

ПРИЧИНИ АСЕКСУАЛЬНОСТІ

Точні причини асексуальності до кінця не вивчені, а дослідження на цю тему тривають досі.

Однак деякі теорії припускають, що на розвиток асексуальності впливає поєднання біологічних, психологічних і екологічних факторів.

Власне, одна з провідних теорій полягає в тому, що асексуальність може бути пов’язана з відмінностями в біохімії мозку або рівнях гормонів.

• Так, було виявлено, що в деяких асексуальних людей спостерігається нижчий рівень тестостерону або інших статевих гормонів.
• Інша теорія припускає, що асексуальність може бути пов’язана з відмінностями в структурі або функціях мозку.
  • Наприклад, деякі дослідження виявили, що “безстатеві люди” можуть мати незначні відмінності в тих частинах мозку, які беруть участь у сексуальному збудженні.

ЧИННИКИ АСЕКСУАЛЬНОСТІ

Психологічні чинники відіграють суттєву роль в асексуальності.

Зокрема, деякі дослідники і практики припускають, що “безстатеві люди” можуть мати іншу модель прив’язаності та інтимності порівняно зі сексуально активними особами.

Крім того, досвід психотравми, тривоги чи депресії також може вплинути на сексуальну орієнтацію.

Нарешті, фактори навколишнього середовища, такі як культурні чи соціальні впливи, можуть сприяти асексуальності.

Наприклад, асексуальність може бути більш поширеною в культурах, які приділяють менше уваги сексуальній активності, або в спільнотах, де сексуальність стигматизована і що, зазвичай, пов’язано із релігійними приписами, традиціями тощо.

СИМПТОМИ

Асексуальність не є розладом і не має специфічних симптомів.

Це сексуальна орієнтація, яка характеризується відсутністю сексуального потягу та фізичного інтересу до інших.

Деякі асексуальні особи можуть також відчувати відсутність сексуального збудження або задоволення у відповідь на сексуальні стимули.

Однак важливо зазначити, що асексуальність — не те саме, що сексуальна дисфункція чи розлад.

“Безстатеві люди” все ще можуть мати здорову сексуальну реакцію і навіть можуть займатися сексуальною активністю з інших причин, ніж сексуальний потяг.

Зрештою, найважливішим фактором у розумінні асексуальності є повага до самоідентифікації особистості та визнання різноманітності людського сексуального досвіду та орієнтацій.

НАСЛІДКИ В СОЦІАЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ

Асексуальність за своєю суттю не є проблематичною чи негативною, і люди, які вважають себе асексуальними, можуть жити щасливим, повноцінним життям.

Однак асексуальність може мати соціальні, емоційні та особисті наслідки, які можуть потребувати підтримки та розуміння з боку інших та, зокрема, психолога.

Одним із потенційних наслідків асексуальності є соціальна стигматизація та нерозуміння, що створює психологічний дискомфорт асексуалам.

Сексуально активні люди можуть висміювати або вдаватися до остракізму щодо асексуалів, що може призвести до почуття ізоляції, розгубленості чи сорому, а також вплинути на почуття власної гідності та психічне здоров’я людини.

ВПЛИВ НА СТОСУНКИ З ІНШИМИ ТА СОБОЮ

Асексуальність впливає на міжособистісні стосунки людини.

Асексуальним особам важче знайти романтичних партнерів, які б:

• розуміли і поважали їх знижений сексуальний інтерес;
• підтримували уже розпочаті романтичні стосунки, які не ґрунтуються на сексуальному потягу.

Додатково, асексуальність може вплинути на почуття ідентичності та саморозуміння людини.

Асексуальні особи можуть сумніватися у своїй орієнтації, нормальності, почуватися збентеженими чи конфліктними через відсутність сексуального інтересу.

Такий стан речей може потребувати підтримки з боку інших, які б поважали асексуальність як дійсну та законну орієнтацію людини.

ПОРАДИ АСЕКСУАЛАМ

Якщо ви ідентифікуєте себе як асексуала, є кілька практичних способів впоратися зі своєю сексуальною орієнтацією та керувати нею.

Зокрема, найбільш цінні, на мій погляд, стратегії включають:

• Шукайте підтримки:
  • знайдіть людей або спільноти, які розуміють і приймають асексуальність.
  • це може включати:
    • пошук онлайн-груп підтримки,
    • відвідування місцевих заходів чи зустрічей,
    • спілкування з друзями чи членами родини, які знають, розуміють і підтримують.
• Навчайтеся:
  • дізнайтеся більше про асексуальність та її різні форми та прояви.
  • це може допомогти вам:
    • зрозуміти ваш власний досвід і почуття,
    • презентувати свою особистість іншим.
• Спілкуйтеся з партнерами:
  • якщо ви перебуваєте в романтичних стосунках, будьте відкритими та чесними зі своїм партнером щодо своєї асексуальності.
  • повідомте про свої потреби, межі та бажання та працюйте разом, щоб знайти способи підтримувати повноцінні та відверті, турботливі стосунки.
• Досліджуйте інші форми інтимності:
  • навіть якщо ви не відчуваєте сексуального потягу чи бажання, ви все одно можете жадати інтимності та зв’язку з іншими.
  • подумайте про інші форми інтимності, такі як емоційна близькість, фізичний дотик або творча співпраця.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

Якщо асексуальність заважає не вам, а іншим, не варто намагатися її позбутися, а радше – прийняти.

Життя з асексуальністю передбачає пошук способів шанувати та поважати свій власний досвід і потреби.

Завдяки підтримці, освіті та догляду за собою люди, які ідентифікують себе як асексуали, можуть жити щасливим і повноцінним життям.

Якщо ж ви боретеся з почуттям ізоляції, розгубленості або страждань, пов’язаних із вашою асексуальністю, зверніться за професійною допомогою до психолога, психотерапевта або сексолога.

Фахівці зможуть надати необхідну підтримку та забезпечити настановами й інструментами, які допоможуть вам орієнтуватися у вашій особистості та покращити ваше психічне здоров’я та добробут.

ПІДБІР ФАХІВЦЯ

Щоби розпочати аналіз проявів асексуальності у вас чи ваших близьких та розробити ефективну стратегію подолання її негативних наслідків,

1. Звертайтеся безпосередньо до мене через профайл.
2. Підберіть фахівців з відповідними кваліфікаціями у спеціальному розділі “Простору Психологів” скориставшись “націлюванням експертизи” на запити, теми, симптоми, проблеми, відчуття, методи, спеціальності тощо.