Психічні явища

Психічні явища – це складний та багатогранний об’єкт вивчення психології, який містить різноманітні становища, емоції, процеси сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, інші когнітивні процеси та їх взаємодію з поведінкою людини.

Психічні явища вивчаються з різних поглядів, залежно від того, які процеси та структури спостерігаються та що вивчається в конкретному випадку.

При цьому важливо враховувати, що психічні явища є складовою частиною людської природи, тому вони підлягають дослідженню в межах різних наукових дисциплін, які займаються вивченням людини в різних аспектах її існування.

Так, психологія вивчає психічні явища з погляду внутрішніх процесів та взаємозв’язку з поведінкою людини, соціологія – з погляду взаємодії з іншими людьми та соціальним середовищем, антропологія – з погляду культурної специфіки та унікальності різних груп населення.

У цій статті ми розглянемо основні аспекти психічних явищ, їх класифікацію та основні процеси, що відбуваються в мозку людини при сприйнятті, обробці та збереженні інформації.

Класифікація психічних явищ

Психічні явища можна класифікувати за різними критеріями.

Один із найпоширеніших класифікаційних підходів охоплює такі групи явищ:

• процеси сприйняття – містять у собі процеси отримання, інтерпретації та організації інформації зі зовнішнього світу;
• процеси пам’яті – містять процеси зберігання та відтворення інформації;
• процеси мислення – містять у собі процеси формулювання та розв’язання проблем, ухвалення рішень, планування та розуміння;
• процеси уваги – містять процеси фокусування на певній інформації та ігнорування іншої;
• процеси емоцій – містять процеси реакції на зовнішні подразники та внутрішні стани.

Ще одним з критеріїв класифікації психічних явищ є часовий аспект, що включає:

1. Структурні процеси – це психічні явища, які відбуваються на нижньому рівні свідомості та не мають чіткого образу. Ці процеси включають увагу, сприйняття, пам’ять та уяву.
2. Поведінкові явища – це спостережувані дії та реакції людини на зовнішні подразники, такі як мовлення, рухи та інші форми поведінки.
3. Психологічні стани – це тимчасові зміни в психічному стані людини, такі як емоції, настрій, тривога, страх тощо.

Інший критерій класифікації – це типізація психічних явищ:

1. Когнітивні процеси – це процеси, які відповідають за мислення, сприйняття, розуміння та інші когнітивні функції.
2. Емоції та настрій – це психічні явища, які відповідають за емоційний стан людини.
3. Поведінкові реакції – це дії, які людина виконує відповідно до певного стимулу.
4. Мотивація – це психологічний процес, що відповідає за те, що спонукає людину до виконання певних дій або досягнення певних цілей.
5. Свідомість – це стан, коли людина має свідомість про себе та навколишній світ.
6. Психічні розлади – це стани, коли психічна функція порушена або не працює правильно.

Основні процеси психічних явищ

Сприйняття є процесом отримання інформації з оточуючого світу через органи чуття. Цей процес складається з трьох етапів: фізичного, психологічного та концептуального.

Перший етап – фізичний – полягає в прийнятті зовнішніх подразників через органи чуття (зір, слух, нюх, дотик, смак).

Другий етап – психологічний – полягає в інтерпретації отриманої інформації. Цей етап залежить від сприймальних процесів, таких як увага, пам’ять та сприйняття, які можуть змінювати сприйняття.

Кінцевий етап – концептуальний – полягає в відображенні сприйнятого нашою свідомістю. Цей етап включає процеси мислення, які відповідають за те, як ми оцінюємо та розуміємо інформацію, яку ми отримали.

Оцінка може бути позитивною або негативною, в залежності від того, як ми сприймаємо отриману інформацію, і як це віддзеркалюється на наших думках та поведінці.

Одне з важливих явищ, яке відбувається на другому етапі є процес, за яким мозок обробляє отриману зовнішню інформацію, перетворюючи її на змістовність для нашої свідомості. Це може бути візуальне, аудіальне, тактильне, нюхове та смакове сприйняття.

Однак, процес сприйняття не завжди точний та об’єктивний, оскільки наша свідомість може змінювати та впливати на сприйняття.

Наприклад, коли ми втратили концентрацію або не відчуваємо жодних емоційних зв’язків зі сприйнятим, може статися так, що ми не звертаємо уваги на деякі деталі, або сприймаємо інформацію з помилковою інтерпретацією.

Інтерпретація – це процес, за яким мозок розуміє отриману інформацію та перетворює її в зрозумілий для нас зміст.

Цей процес може відрізнятися від людини до людини, залежно від їхніх уявлень, досвіду, та вірувань.

Крім того, в процесі сприйняття можуть відбуватися різні зміни, які впливають на спосіб, яким людина сприймає інформацію.

Наприклад, попередній досвід, настрій, емоції, очікування та інші фактори можуть впливати на сприйняття. Також важливо враховувати, що сприйняття є суб’єктивним процесом, тобто кожна людина може сприймати одну й ту ж інформацію по-різному.

Пам’ять – це процес збереження, збереження та відтворення інформації, який є важливою складовою частиною когнітивних процесів людини.

Збереження інформації може бути короткочасним (коли інформація зберігається тимчасово від кількох секунд до кількох хвилин) або довготривалим (коли інформація зберігається протягом довгого часу, від годин до десятиліть).

Пам’ять поділяється на три основні типи: сенсорна пам’ять, короткочасна пам’ять та довготривала пам’ять.

Сенсорна пам’ять дозволяє людині зберігати інформацію про зовнішні подразники (наприклад, звук чи світло) на дуже короткий період часу (від кількох мілісекунд до кількох секунд).

Короткочасна пам’ять дозволяє зберігати невелику кількість інформації протягом кількох секунд або хвилин.

Довготривала пам’ять дозволяє зберігати велику кількість інформації на довгий час.

Іншим процесом, який відбувається в мозку людини та пов’язаний з психічними явищами, є мислення.

Мислення – це процес уявлення, розумової діяльності та вирішення проблем. Мислення може бути різним в залежності від контексту та завдання.

Наприклад, аналітичне мислення дозволяє розглядати проблему детально та розкривати всі її складові, а креативне мислення допомагає генерувати нові ідеї та рішення.

Окрім того, психологія вивчає емоції як складову частину психічних явищ.

Емоції – це комплексні феномени, які виникають у відповідь на події та ситуації та супроводжуються фізіологічними та психологічними процесами.

Емоції можуть мати різні форми вираження, такі як радість, гнів, страх, сум та інші.

Вони можуть бути корисними для адаптації людини до зовнішнього світу та допомагати їй вирішувати проблеми.

Підсумки

Проблематика психічних явищ є складною та багатогранною темою в психології, яка вивчає людину та її поведінку в різних контекстах та умовах.

Психологічні дослідження допомагають розуміти, як працює наш мозок, які фактори впливають на наше сприйняття світу, як ми сприймаємо та оцінюємо інших людей, як взаємодіємо з ними та розвиваємо наші вміння та навички.

Психологія також допомагає людям управляти своїми емоціями та стресами, підвищувати самооцінку та покращувати взаємини з іншими людьми.

Сучасна психологія вивчає людину як цілісний організм якому притаманні різноманітні психічні явища, адже він функціонує у складному соціальному та культурному середовищі

Підбір фахівців

У спеціальному розділі веб-платформи можна зручно і швидко підібрати експертів як за однією основною спеціалізацією, скажімо “психологія особистості”, так і одразу за кількома, наприклад “дитячий психолог”, “сімейний психолог” і “гештальт-психолог” тощо

Універсальний і простий алгоритм “націлювання експертизи“ у Просторі Психологів дозволяє, при потребі чи бажанні, додавати до параметрів відбору і такі атрибути як відчуття, скарги, ціна, спеціальність, метод, стать, мова (автоматично — українська, звісно ж), досвід, стиль, галузі тощо

Інтуїтивно зрозуміла послідовність підбору фахівця на psychology.space здатна забезпечувати 100% взаємовідповідність фахівця і клієнта буквально з першого разу, що, серед іншого:

• неабияк економить час клієнтів на безпосередній пошук потрібного рішення
• позбавляє і клієнтів, і фахівців необхідності витрачати дорогоцінні перші хвилини консультації на достеменне з’ясування взаємовідповідності