Види стосунків

Сучасна психологія наголошує, що «єдиноправильного» виду стосунків не існує, а головним критерієм здорового союзу є згода (consent), безпека та задоволення потреб обох сторін.

Тому класифікації видів стосунків стали значно гнучкішими, оскільки суспільні норми змінюються, а фокус зміщується на індивідуальні потреби та психологічний комфорт.

У психології існує багато різних видів стосунків, вони можуть бути класифіковані за різними критеріями.

Основні види стосунків

Однак, можна виділити декілька основних, які часто розглядаються у психологічних дослідженнях:

• Міжособистісні  –  атракція людей між собою, що передбачає спільність цілей та інтересів, взаєморозуміння, співпереживання і певний рівень емоційного зв’язку.
• Сімейні  – взаємодія між членами родини, яка передбачає особливий рівень залученості, взаємодопомоги та емоційного зв’язку.
• Міжгрупові  –  відбуваються між різними групами людей на основі соціальних, етнічних, релігійних та інших характеристик, що впливають на сприйняття та поведінку осіб у групах
• Романтичні  – взаємостосунки між  закоханими, які передбачають емоційний зв’язок, взаємну прихильність, взаєморозуміння та спільність цінностей,  інтересів.
• Професійні –  присутні між працівниками, керівниками та партнерами у професійному середовищі, що передбачає спільні цілі, взаємодію та взаємодопомогу.
• Соціальні – взаємодія між людьми на основі соціальних ролей, статусів та норм.

Ці види стосунків можуть поєднуватися між собою та перетинатись в різних контекстах, а далі кілька слів про кожен із них

Романтичні стосунки

Для кожного виду стосунків є притаманні лише йому ознаки. Наприклад, у романтичних часто можна спостерігати сильну емоційну прив’язаність.

Партнери відверті  одне з одним, довіряють і намагаються зробити все можливе, щоб зберегти зв’язок.

Їм притаманна пристрасть. Зазвичай, передбачають сексуальний компонент.

Взаємна підтримка, коли закохані намагаються допомагати одне одному, бути поруч та надавати підтримку в складних життєвих ситуаціях.

Такі відносини базуються на взаєморозумінні. Люди, які перебувають в них, як правило, розуміють і розділяють інтереси, потреби та бажання свого партнера.

Міжгрупові стосунки

Вони стосуються взаємин між різними групами людей. У такій комунікації присутні стереотипи та упередження.

Перше є негативними оцінками групи, зазвичай ґрунтованими на стереотипах. 

Друге означає загальне уявлення про певну спільноту. Також, ця взаємодія між представниками різних груп, яка може бути конструктивною або деструктивною.

Зазвичай, виникають конфлікти між групами: вони можуть з’являтись з різних причин, включаючи конкуренцію за ресурси, релігійні розбіжності, політичні погляди тощо.

Однією із важливих характеристик є соціальна ідентичність. Це відчуття приналежності до своєї групи та розуміння того, хто є ворогом або союзником.

Ще однією ознакою є колективні рішення. Спільнота розглядає альтернативи та вибирає одну з них.

Щобільше, присутня зміна взаємодії та поведінки між членами групи, що відбувається з часом. 

Ці характеристики можуть бути взаємопов’язаними та залежати від багатьох чинників, таких як соціальний контекст, культурні відмінності та індивідуальні риси учасників.

Професійні стосунки

Професійні взаємостосунки можна охарактеризувати так: зорієнтовані на досягненні спільних  цілей і завдань.

Працівники повинні мати достатній рівень знань, навичок і досвіду для ефективної роботи та час від часу поновлювати їх, навчаючись одне від одного.

Повинна бути присутня взаємна довіра, яка  допомагає створювати позитивну робочу атмосферу і підвищувати ефективність.

Особи, які працюють разом, мають бути готові допомагати одне одному, коли це необхідно, заради досягнення цілі. 

Взаємодія між ними має бути ефективною і відкритою, щоб уникнути непорозумінь та помилок.

Соціальні стосунки

Такий вид комунікації передбачає спілкування між двома або більше особами із врахуванням соціального статусу (наприклад, посади на роботі) та ролі кожного.

Засновані на взаємному інтересі, довірі, повазі тощо. Можуть бути тимчасовими або постійними, але вони  часто потребують певної стабільності і тривалості.

Однією із передумов виникнення таких стосунків є взаємозалежність, тобто  вимагають взаємної підтримки, співпраці, компромісів, альтернатив та ін.

Види стосунків за формою зобов’язань

Моногамія: Традиційний союз двох людей, де передбачається ексклюзивність (як емоційна, так і сексуальна).

Консенсуальна неетична моногамія (ENM): Пара за взаємною згодою дозволяє контакти з іншими людьми. Сюди відносяться:

• Поліаморія: Можливість мати кілька коханих людей одночасно з відома всіх партнерів.
• Відкриті стосунки: Партнери залишаються парою, але дозволяють собі сексуальні зв’язки на стороні.

Свідоме синглство (Singlehood): Психологія все частіше розглядає відсутність партнера не як «самотність», а як повноцінний свідомий вибір для саморозвитку та автономії.

Кожен із цих видів має свої психологічні особливості та вимагає різного рівня комунікації між партнерами.

Щоби краще зрозуміти відмінності між цими формами, варто звернути увагу на те, як у кожній із них розподіляються емоційна близькість та сексуальна ексклюзивність.

Порівняльна характеристика форм зобов’язань

Психологічні аспекти кожного виду

Моногамія: Часто базується на бажанні безпеки та глибокої спеціалізації на одній людині. У сучасному розумінні це не “клітка”, а свідомий вибір інвестувати всі ресурси в один союз.

Консенсуальна немоногамія (ENM): Вимагає надзвичайно високого рівня емоційного інтелекту та навичок ведення переговорів. Тут важливо відрізняти ENM від зради: ключовим є поняття згоди.

• Поліаморія фокусується на здатності любити багатьох.
• Відкриті стосунки часто розмежовують “любов” (вдома) і “секс” (зовні).

Свідоме синглство (Solohood): Психологи відзначають, що люди, які обирають цей шлях, часто мають вищий рівень самодостатності.

Вони не чекають “половинку”, щоб відчути себе цілісними, а будують насичене життя навколо своїх інтересів і кар’єри.

Чому межі розмиваються?

Сьогодні популярним стає поняття “Monogamish” (моногамуватий) — це коли пара вважає себе моногамною, але допускає невеликі виключення або флірт за певних умов.

Це підкреслює головний тренд сучасної психології: стосунки — це конструктор, де правила створюють самі учасники, а не суспільство.

Види стоунків за типом емоційної динаміки

Сучасна терапія часто спирається на теорію прив’язаності, виділяючи типи стосунків залежно від того, як партнери взаємодіють:

• Надійні стосунки: Побудовані на довірі, підтримці та вмінні відкрито обговорювати конфлікти.
• Тривожні стосунки: Один або обидва партнери постійно потребують підтвердження любові, бояться бути покинутими.
• Уникаючі стосунки: Партнери тримають емоційну дистанцію, понад усе цінують незалежність і можуть закриватися при спробах зближення.
• Співзалежні стосунки: Коли один партнер «розчиняється» в іншому, забуваючи про власні потреби, або коли стосунки тримаються на бажанні «врятувати» іншого.

Ця класифікація є фундаментом для розуміння того, чому ми поводимося в коханні саме так, а не інакше.

В її основі лежить теорія прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт, яка стверджує, що модель стосунків із батьками в дитинстві переноситься на доросле життя.

Надійний тип (Secure)

Це «золотий стандарт» психологічного здоров’я.

Світовідчуття: «Я — окей, ти — окей».

У стосунках: Такі люди не бояться близькості та не панікують через тимчасову відстороненість партнера.

Вони вміють встановлювати кордони та прямо говорити про свої потреби.

Тривожний тип (Anxious)

Постійний пошук близькості, який часто відштовхує інших.

Світовідчуття: «Я — не окей, ти — окей» (самооцінка залежить від партнера).

У стосунках: Потребують 24/7 підтвердження того, що їх люблять. Будь-яка затримка з відповіддю на повідомлення сприймається як катастрофа.

Уникаюче-відсторонений тип (Avoidant)

Близькість сприймається як загроза свободі.

Світовідчуття: «Я — окей, ти — не окей» (інші люди сприймаються як нав’язливі).

У стосунках: Що ближче намагається підійти партнер, то далі ця людина відсувається. Вони часто ідеалізують самотність або «колишніх», щоби не будувати реальну близькість зараз.

Тривожно-уникаючий (Дезорганізований)

Найскладніший тип, часто наслідок психотравм.

Світовідчуття: «Я — не окей, ти — не окей».

У стосунках: Парадокс «підійди ближче — йди геть». Людина одночасно прагне любові та панічно її боїться.

Найпоширеніша пастка: «Тривожно-уникаюча петля»

Це класичний сценарій «переслідувач — втікач»:

1. Тривожний партнер намагається зблизитися, щоб вгамувати свій страх.
2. Уникаючий партнер відчуває тиск і закривається (або зникає).
3. Тривожний починає тиснути ще сильніше, що змушує Уникаючого бігти ще далі. Цей цикл може тривати роками, виснажуючи обох.

Співзалежність vs Взаємозалежність

Важливо розрізняти ці поняття:

• Співзалежність: «Я не можу жити без тебе». Це втрата власного «Я», де щастя людини повністю залежить від настрою чи залежностей партнера.
• Взаємозалежність (Interdependence): «Мені добре з тобою, але я можу бути щасливим і сам по собі». Це союз двох автономних особистостей, які обирають бути разом.

Чи можна змінити свій тип?

Так, у сучасній психології це називається «набутою надійною прив’язаністю». За допомогою терапії та роботи над собою людина може перейти з тривожного чи уникаючого стану до надійного.

Види стосунків за форматом взаємодії

• LAT-стосунки (Living Apart Together): «Жити окремо разом». Пара має стабільні романтичні стосунки, але свідомо обирає мешкати в різних квартирах чи навіть містах, щоб зберегти особистий простір.
• Ситуативні стосунки (Situationship): Щось середнє між дружбою та коханням. Це романтичний зв’язок без чітких зобов’язань, термінів чи визначеного статусу.
• Дистанційні стосунки (LDR): Стосунки на відстані, які в еру цифровізації стали окремим феноменом зі своїми правилами підтримки інтимності.

Ці формати відображають те, як сучасний світ адаптує романтику під свій темп, мобільність та цінність індивідуалізму.

Якщо раніше стосунки мали чіткий вектор «побачення → шлюб → спільний побут», то зараз цей шлях перестав бути лінійним.

LAT-стосунки (Living Apart Together)

Цей формат часто обирають зрілі люди або ті, хто має негативний досвід спільного побуту.

• Психологічний профіт: Відсутність «побутової інвалідності» партнера, збереження ефекту новизни та побачень, повний контроль над своїм простором і графіком.
• Виклики: Необхідність вищого рівня довіри. Суспільство часто сприймає це як «несправжню сім’ю», що може створювати зовнішній тиск.

Ситуативні стосунки (Situationship)

Феномен, що став масовим завдяки дейтинг-застосункам. Це стан неокресленості.

• Психологічний профіт: Можливість отримувати емоційну та фізичну близькість без тягаря великої відповідальності та планів на майбутнє. Ідеально для періодів життя, коли ресурсів на побудову «серйозного» союзу немає.
• Виклики: Часто виникає асиметрія почуттів, коли один з партнерів починає хотіти більшого, а інший залишається у форматі «ситуативності». Це породжує тривогу та невпевненість.

Стосунки на відстані (Long-Distance Relationships)

Сучасні технології (відеозв’язок, спільні онлайн-ігри, VR) змінили суть LDR.

• Психологічний профіт: Сильний фокус на вербальній комунікації та інтелектуальній близькості. Партнери вчаться говорити про свої почуття значно глибше, ніж ті, хто бачиться щодня.
• Виклики: Брак фізичного контакту (тактильний голод) та ідеалізація партнера (ми бачимо лише «екранний» образ, а не людину в реальних кризах).

Порівняння за критеріями близькості

Щоби зрозуміти, чим ці формати відрізняються від традиційного «спільного проживання», поглянемо на рівень автономії та близькості:

Формат	Рівень автономії	Побутова залежність	Статус у суспільстві
LAT	Високий	Відсутня	Офіційний партнер
Situationship	Максимальний	Відсутня	Невизначений
LDR	Високий	Відсутня	Офіційний партнер
Спільне життя	Низький	Висока	Офіційний партнер

Новий термін: “Relationship Escalator” (Ескалатор стосунків)

Сучасна психологія використовує цей термін, щоб описати традиційне очікування, що стосунки повинні постійно «рухатися вгору» (знайомство → секс → спільне життя → шлюб → діти).

LAT, Situationships та LDR — це способи «зійти з ескалатора» і залишитися на тому рівні, який комфортний саме зараз.

Види стосунків за рівнями зрілості

Класифікація за рівнями зрілості (часто базується на працях М. Пека, Е. Фромма та системному сімейному підході) описує не зовнішню форму стосунків, а їхню внутрішню якість та глибину.

Закоханість (Симбіотичний рівень)

Це початковий етап, який багато хто помилково вважає «справжньою любов’ю».

• Механізм: Гормональний сплеск та проєкція. Ми бачимо в партнері не реальну людину, а ідеальний образ.
• Психологія: Це стан «злиття», де немає «я» і «ти», а є лише «ми». Межі особистості розмиваються.
• Зрілість: Низька. Це егоїстичний стан, оскільки ми любимо те задоволення, яке отримуємо від партнера.

Споживацькі / Інструментальні стосунки

На цьому рівні партнер розглядається як функція або ресурс для задоволення власних потреб.

• Механізм: «Ти мені — я тобі». Стосунки тримаються на вигоді: фінансовій, побутовій, сексуальній або статусній.
• Психологія: Якщо партнер перестає виконувати свою функцію (наприклад, втрачає роботу або красу), стосунки руйнуються.
• Зрілість: Рівень дитини, яка очікує, що дорослий (партнер) буде її обслуговувати.

Робочі стосунки (Командний рівень)

Партнери усвідомлюють, що ейфорія минула, і починають домовлятися.

• Механізм: Спільне ведення господарства, виховання дітей, спільні цілі.
• Психологія: Це рівень високої відповідальності та обов’язку. Тут багато поваги, але може бракувати емоційної глибини.
• Зрілість: Середня. Це дорослий контракт, де обидва розуміють ціну союзу.

Зріла любов (Рівень справжньої близькості)

За Скоттом Пеком, це «бажання розширити своє “Я” заради духовного розвитку іншого».

• Механізм: Прийняття партнера з усіма його недоліками без спроб його змінити.
• Психологія: Це союз двох автономних людей, які можуть жити одне без одного, але обирають бути разом. Тут панує вразливість, довіра та безпека.
• Зрілість: Висока. Любов тут — це не почуття, а дія та свідоме зусилля.

Порівняння рівнів зрілості

Для кращого розуміння переходу від незрілості до зрілості можна використати модель “Залежність — Незалежність — Взаємозалежність”:

Характеристика	Незрілі стосунки	Зрілі стосунки
Основа	Страх самотності, потреба	Бажання ділитися, вибір
Конфлікти	Пошук винного, маніпуляції	Пошук рішення, діалог
Відповідальність	“Ти робиш мене нещасним”	“Я відповідаю за свої емоції”
Свобода	Контроль та ревнощі	Довіра та підтримка розвитку

Чому важливо розуміти ці рівні?

Більшість криз у парах стаються на етапі переходу від Закоханості до Робочих стосунків (делюзія) або від Робочих до Зрілої любові.

Багато пар “застрягають” на етапі побутового контракту, так і не пізнавши справжньої емоційної близькості.

Ключова думка: Зрілі стосунки не “трапляються” самі собою — це результат психологічної роботи обох партнерів над власною цілісністю.

Підбір психолога